Вирок від 19.03.2024 по справі 615/1095/22

19.03.2024

Справа №615/1095/22

Провадження № 1-КП/639/184/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №615/1095/22 (в ЄРДР № 12022221050000006 від 06.01.2022) за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Огульці Богодухівського (раніше - Валківського) району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 22.12.2016 Ленінським районним судом м. Харків за ч.2 ст. 187, ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

2) 01.10.2018 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

звільненого 30.12.2021 умовно-достроково на невідбутий строк покарання 10 місяців 10 днів на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.12.2021,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - адвокат ОСОБА_7 ,

потерпіла - ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

03.01.2022 у вечірній час доби, більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 знаходився разом з ОСОБА_9 за адресою місця проживання останнього: АДРЕСА_2 .

Знаходячись за вказаною адресою ОСОБА_3 та ОСОБА_9 разом вживали алкогольні напої в спальній кімнаті. Під час вживання алкогольних напоїв між останніми, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка.

В цей же час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого, і свідомо припускаючи їх настання, в момент, коли ОСОБА_9 , знаходячись в положенні сидячи на дивані обличчям до нього, почав підводитися, взяв зі столу кімнати у праву руку кухонний ніж та наніс ОСОБА_9 один удар лезом вказаного ножа в шию, заподіявши колото-різану рану шиї з ушкодженням правої сонної артерії, наслідком якої сталася гостра крововтрата, в результаті чого настала смерть ОСОБА_9 в проміжок часу, який вимірюється хвилинами.

Тілесне ушкодження у вигляді відкритої, проникаючої, колото - різаної рани шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії з розвитком гострої крововтрати, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, як ті що небезпечні для життя, та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 ..

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред'явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час виконання судом дій, передбачених ч. 1 ст. 348 КПК України, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав, вказавши, що дійсно був у будинку ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 , де вони разом вживали алкогольні напої, однак ОСОБА_9 він не вбивав, не згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті слідчим. Від давання показань на початку судового розгляду відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні 15.01.2024 ОСОБА_10 побажав надати покази і пояснив, що 30.12.2021, звільнившись із місць позбавлення волі, він поїхав до свого батька - ОСОБА_11 в село Огульці. В будинку, крім батька, знаходилась також його співмешканка ОСОБА_12 . Вони посиділи, поговорили, доті ж він розмовляв по телефону і зі своєю матір'ю. Наступного дня, 31.12.2021 він з батьком їздили в м. Харків, а потім повернулися додому в Огульці, де в будинку батька пили та їли разом зі знайомим батька - ОСОБА_13 , який залишився у них на ніч.

Наступного дня, 01.01.2022, ввечері до них знову прийшов ОСОБА_13 , а також прийшли товариш батька на ім'я ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) і ОСОБА_16 . Вони всі разом сиділи, випивали. Згодом між ними виник конфлікт, учасниками якого був його батько, ОСОБА_16 і ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ). Причиною конфлікту стали ревнощі батька, який ревнував ОСОБА_14 до ОСОБА_17 . Внаслідок цього конфлікту у ОСОБА_14 були розбиті ніс і губа. Після того, як їх вдалося розтягнути, ОСОБА_14 і ОСОБА_18 пішли додому, а батько ще продовжував конфліктувати зі своєю дружиною ОСОБА_17 і з ОСОБА_13 .

Наступного дня, тобто 02.01.2022 батько попросив його зателефонувати ОСОБА_19 і запросити до них додому. Він подзвонив ОСОБА_14 , але той сказав, що прийти не може, оскільки в його будинку знаходиться його мати, яка була проти спілкування ОСОБА_14 з його батьком, ОСОБА_11 , так як вони часто випивали, сварилися, доходило до бійки. Потім батько попросив ОСОБА_20 , його молодшого брата, сходити до ОСОБА_14 і запросити його. ОСОБА_20 ходив до ОСОБА_14 , прийшов сам, приніс цигарки. Потім телефонували ОСОБА_14 близько 16 години. ОСОБА_14 прийшов увечері з алкоголем, почали впивати. Алкоголь скінчився і ОСОБА_14 запропонував здати метал до пункту прийняття металобрухту, попросив допомоги віднести метал. Тоді ж ОСОБА_14 зателефонував своїй матері, запитав дозволу і, отримавши згоду, пішов з батьком ( ОСОБА_11 ) до ОСОБА_14 додому. Години за дві вони прийшли вже з алкоголем і вони продовжили випивати. Коли алкоголь скінчився, ОСОБА_14 знову запропонував сходити до нього і віднести здати металобрухт. Батько відмовився йти і попросив його допомогти ОСОБА_14 . Він погодився, вони пішли до ОСОБА_14 додому. В будинку ОСОБА_14 вони перекурили (палили цигарки), це було близько 22.30, посиділи хвилин 10, і віднесли до пункту приймання металобрухт. До ОСОБА_21 прийшли на початку першої години ночі 02.01.2022, почекали, поки ОСОБА_22 одягнеться і разом пішли додому до ОСОБА_14 . Там він допоміг їм накрити стіл, посидів з ними і близько четвертої чи п'ятої години ночі він їх залишив, та пішов на перон на електричку. Прийшовши на перон, він згадав, що забув зарядний пристрій до мобільного телефону і, довідавшись, що наступний електропоїзд буде на станції о 6.40 пішов додому до ОСОБА_17 . Там вже був і його батько, ОСОБА_11 , який розмовляв з ОСОБА_17 на підвищених тонах. Він забрав документи і вже збирався їх покинути, але потім запитав про причину сварки. І тоді батько розповів йому, що між ним і ОСОБА_14 виник конфлікт і він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_14 .

Батько попросив його взяти на себе вину і він погодився. Тоді ж, вранці 03.01.2022 він зателефонував матері. На телефонний дзвінок відгукнувся чоловік його матері ( ОСОБА_23 ) і саме йому він повідомив, що батько просить його взяти на себе вину за вбивство людини. У відповідь почув пораду йти до поліції і на цьому їх розмова скінчилася. До поліції він не пішов, побоявся, та 03.01.2022 о 6:00 поїхав в м. Люботин, де відвідував відділення АТ КБ «Приватбанк», після чого поїхав до м. Харкова та знаходився там до моменту його затримання на території лікарні в районі «Олексіївки».

Стверджує, що батько ОСОБА_11 і його співмешканка ОСОБА_12 давали неправдиві свідчення, обмовили у скоєнні злочину, якого він не скоював, бажаючи врятувати ОСОБА_11 від відповідальності за вбивство ОСОБА_14 , а свідок ОСОБА_23 , ймовірно, не зрозумів його розповідь, оскільки це було рано вранці. В поліції слідчому під час допиту і проведення слідчого експерименту давав покази, якими обмовив себе, помилково повіривши порадам адвоката, якого йому запропонував слідчий, ні в чому поліції не заперечувати.

Обвинувачений стверджував, що вбивство ОСОБА_9 скоїв його батько, ОСОБА_24 і це мало місце рано вранці 03.01.2022, а не цього дня у вечірній час доби, як зазначено в обвинувальному акті.

Також ОСОБА_3 стверджував, що показання під час допиту на досудовому розслідуванні та в ході проведення слідчого експерименту давав на прохання батька, адже у нього двоє дітей, яких треба утримувати. Крім того працівники поліції застосовували до нього фізичну силу, примушували його давати такі показання. У ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у нього були зафіксовані тілесні ушкодження - синці на обличчі та на ребрах. Він відмовлявся від захисника ОСОБА_25 , але працівники поліції сказали йому, що у цьому не має сенсу. Захисник ОСОБА_25 також схиляв його до надання показань про зізнання, мотивуючи, що це буде правильно. Саме через примушення до давання показань він відмовився від підписання протоколу слідчого експерименту від 08.01.2022.

Водночас, зі скаргами на дії захисника та працівників поліції до відповідних контролюючих та інших органів він не звертався, постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 26.07.2023 про закриття кримінального провадження №62023170020000670 від 11.04.2023 не оскаржував.

Сторона захисту просила визнати недопустимими протокол слідчого експерименту від 08.01.2022 з додатком-відеозаписом та висновок експерта №9236 від 16.03.2023 судово-психологічної експертизи, посилалась на те, що на одязі ОСОБА_3 крові знайдено не було, та наполягала, що численними висновками експертиз, проведених по кримінальному провадженню, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена, а тому просила його виправдати.

ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_8 надала покази, що її син ОСОБА_9 проживав в АДРЕСА_2 у будинку, який вони придбали близько п'яти років тому. Син підтримував дружні стосунки з ОСОБА_11 , який мешкав поблизу з дружиною і неповнолітніми дітьми, вони разом займалися ремонтом, підробляючи таким чином на життя. В кінці 2021 року ОСОБА_11 познайомив її сина з ОСОБА_26 , своїм сином від попереднього шлюбу, який приїхав до батька після звільнення з місць позбавлення волі.

03.01.2022 вона цілий день знаходилась в будинку у сина в с.Огульці. В цей день на мобільний телефон сину неодноразово надходили виклики і вона чула як ОСОБА_14 говорив, що мама ще вдома. Зі слів ОСОБА_14 вона дізналася, що йому телефонував ОСОБА_27 так як напередодні вони домовилися, що ОСОБА_26 допоможе йому відвезти і продати старий холодильник. Близько 16 години 30 хвилин вона залишила сина і поїхала електричним потягом до себе додому в м. Люботин. Близько 20 годин 30 хвилин 03.01.2022 син зателефонував їй і поцікавився як вона доїхала і чи все в неї добре. Це була їх остання розмова. 04 і 05 січня 2022 року на її дзвінки по мобільному телефону син не відповідав.

06.01.2022 близько 9 години ранку вона приїхала до сина і коли зайшла в будинок, то побачила, що її син ОСОБА_14 лежить мертвий на дивані скривавлений напіводягнений. Телевізор і приставка ДВД були увімкнені, в приміщенні безладдя, речі з шафи були викинуті на підлогу.

Вона відразу викликала поліцію і зателефонувала ОСОБА_11 , оскільки син з ним найбільше спілкувався, разом працювали, разом вживали спиртні напої, інколи сварилися, потім мирилися. ОСОБА_11 відразу сказав, що вже йде до неї і та обставина, що повідомленню про смерть її сина його не здивувала, змусила її дійти до висновку, що йому про все відомо.

Також потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що 03.01.2022 у ОСОБА_9 не було будь-яких видимих тілесних ушкоджень, в тому числі на обличчі, про будь-які конфлікти та бійку з ОСОБА_24 , які б мали місце в ті дні, він їй не повідомляв.

Свідок ОСОБА_24 надав суду свідчення про те, що у нього є син від попереднього шлюбу - ОСОБА_26 , який після його розлучення з матір'ю ОСОБА_26 , проживав і виховувався в інтернаті, так як їх обох позбавили батьківських прав. Син ОСОБА_26 був засуджений, а в кінці 2021 року, після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, приїжджав до нього в село Огульці, де і познайомився з ОСОБА_28 , який проживав на сусідній вулиці і з яким він спілкувався, разом займалися ремонтом, ходили один до одного в гості.

03.01.2022 ОСОБА_9 також приходив до нього, вони разом з ОСОБА_14 і ОСОБА_26 недовго посиділи, вживаючи спиртні напої, а потім хлопці пішли прогулятися, а він залишився вдома. В ніч з 3 на 4 січня 2022 в його будинок зайшов ОСОБА_26 , який був дуже схвильований, в руці тримав ніж зі скривавленим лезом. Артур був знервований, плакав. Зі спальної кімнати вийшла його дружина ОСОБА_29 , вони втрьох трішки посиділи в будинку. ОСОБА_26 розповів, що разом із ОСОБА_14 в його будинку сиділи, випивали, а потім він схопив ніж і вдарив ним ОСОБА_14 . Після цього ОСОБА_26 переодягнувся і поїхав у місто Харків. Ніж ОСОБА_26 забрав із собою. Про скоєне сином вбивство ОСОБА_14 він нікому, в тому числі і в поліцію, не повідомляв, оскільки ОСОБА_26 все ж таки його син.

Згідно наданих суду показів свідка ОСОБА_29 , вона зі своїми дітьми і ОСОБА_24 проживали в с.Огульці Богодухівського району. ОСОБА_28 проживав у своєму будинку на сусідній вулиці, працював та товаришував з її чоловіком ОСОБА_30 , інколи приходив до них в гості. В кінці 2021 року до них приїхав ОСОБА_27 , деякий час жив у них.

03.01.2022 ОСОБА_28 прийшов до них і вони втрьох - її чоловік, його син ОСОБА_26 і ОСОБА_28 вживали спиртні напої, а потім ОСОБА_27 та ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) кудись пішли. Під ранок в будинок зайшов ОСОБА_26 . Він був дуже схвильований, в його руці вона бачила ніж зі скривавленим лезом. Артур плакав, кричав « ОСОБА_31 вбив чоловіка!», тобто ОСОБА_14 . ОСОБА_11 залишився з ним, а вона повернулася в спальну кімнату, оскільки від крику ОСОБА_26 прокинулися її діти, які злякалися і почали плакати, то вона повернулася до них в спальну кімнату і не знає про що розмовляли і що робили її чоловік і його син ОСОБА_26 . Вранці вона звернула увагу на те, що ОСОБА_26 в будинку вже не було. В ту ніч її чоловік ОСОБА_11 знаходився вдома, можливо виходив на вулицю в туалет.

Про будь-які конфлікт між її чоловіком ОСОБА_30 та потерпілим ОСОБА_9 із використанням ножа, який би мав місце у листопаді 2021, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_23 надав покази в суді, що він знаходився у шлюбі і проживав разом з матір'ю підсудного ОСОБА_27 - ОСОБА_32 . Самого підсудного ОСОБА_3 знає мало, той лише декілька разів приходив до них. Під час однієї із зустрічей він купив для ОСОБА_3 мобільний телефон. Після того ОСОБА_3 у них не з'являвся, а лише інколи телефонував матері. Одного разу взимку 2022 в нічний час доби, коли вони вже спали, на мобільний телефон дружини надійшов виклик від ОСОБА_27 , який схвильовано повідомив, що вбив якогось чоловіка. У відповідь на це він порадив ОСОБА_27 самому звернутися в поліцію і більше з ним не спілкувався.

Свідок ОСОБА_33 надала суду покази, що підсудний ОСОБА_3 є її рідним сином. Він був проблемною дитиною, часто тікав з дому, певний час знаходився у інтернаті, потім у тюрмі. Дійсно був випадок, коли в нічний час доби ОСОБА_27 подзвонив на її мобільний телефон і повідомив, що вбив людину. З ним спілкувався її чоловік, який порадив ОСОБА_26 звернутися в поліцію. Після цього вона з ОСОБА_26 не бачилася і не спілкувалася. В повідомлення сина про вбивство людини вона тоді не повірила.

Свідок ОСОБА_34 показала суду, що зі слів мешканців с. Огульці їй стало відомо, що було вбито ОСОБА_9 через декілька днів після Нового року (2022). Вона працює у магазині реалізатором. Напередодні вбивства до неї в магазин приходив ОСОБА_9 , а також обвинувачений ОСОБА_3 .. Свідка ОСОБА_35 в ті дні вона не бачила. Про будь-які конфлікти між ОСОБА_36 та ОСОБА_9 їй не відомо.

Крім вищезазначених показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, судом також безпосередньо було досліджено інші докази - документи, протоколи слідчих дій та висновки експертів.

Так, згідно даних рапорту уповноваженої службової особи відділення поліції №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, зареєстрованого 06.01.2022 за №61 в журналі єдиного обліку (Інформаційно-телекомунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України»), про отримання 06.01.2022 о 09.09 повідомлення на службу 102 від гр-ки ОСОБА_8 заяви про те, що 06.06.2022 вранці вона приїхала до сина і виявила його мертвим в своєму будинку АДРЕСА_2 з перерізаним горлом.

(т.1 а.с.66)

За протоколом огляду місця події від 06.01.2022 слідчий СВ відділення поліції №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_37 за участю спеціаліста-криміналіста ВКЗСУ ОСОБА_38 , судово-медичного експерта ОСОБА_39 , в присутності заявниці (потерпілої) ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , оглянула 06.01.2022 в період з 10.51 до 15.47 год. із застосуванням відео та фотофіксації домоволодіння по АДРЕСА_2 , в якому заявник ОСОБА_8 вранці того ж дня виявила труп свого сина ОСОБА_9 . Під час огляду на столах в кімнаті № (кухні) виявлено забруднений посуд, стакани, дві столові ложки, порожні пачки від цигарок, недопалки цигарок, біля столу два стільці. В кімнаті №3 (спальня) на підлозі чоловіча забруднена футболка сірого кольору, а на розкладеному дивані виявлено закляклий труп ОСОБА_9 , на якому були наполовину одягнені спортивні штани просякнуті темно-коричневою речовиною з розстебнутою застіжкою та з вивернутими назовні карманами, приспущені труси просякнуті темно-коричневою речовиною бурого кольору (РБК). На лівій сідниці трупа та навколо анального отвору виявлено біологічну речовину, засохлу, блискучу. На голові трупа виявлено садна, а на правій боковій поверхні шиї, на відстані 8 см вище від верхнього краю ключиці виявлено рану веретино-подібної форми, навколо якої засохла речовина темно-коричневого кольору, схожа на кров. Рана зіяє на 1,5 см, на дні рани засохла темно-червона рідина, схожа на кров. На внутрішній, долонній поверхні правої кисті та на лівій кисті біля 3-го пальця виявлено поверхневі різані рани лінійної форми розмірами 1,4 на 0,3 см та 1 на 0,2 см відповідно. Ложе трупа - покривало з бавовни - просякнуте рідиною темно-коричневого кольору (РБК).

Напроти дивану, на якому лежить труп, знаходиться тумба з телевізором марки «LG» та DVD-відео програвачем у включеному положенні з DVD диском із зображенням на ньому запису порнографічного характеру (змісту) та касета. Під вказаною тумбочкою на підлозі знаходяться три порожні пляшки об'ємом 0,5 л з-під горілки (дві - ТМ «Синевир» і одна - ТМ «Улюблена»).

З вказаного місця огляду вилучено: сліди рук з поверхонь дверних ручок, посуду, упаковки напою, зафіксовані за допомогою порошку та плівки; відеокасету, СD-диск з DVD плеєра; чоловічу футболку, покривало, вирізи (фрагменти) підодіяльника, обшивки дивану та шпалер з нашаруваннями РБК; змиви з дверних ручок, з кисті рук трупа, з лівої сідниці трупа, мазки на ватну паличку та на марлевий тампон з анального отвору трупа ОСОБА_9 , які постановою слідчого визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

(т.1 а.с. 67-98, 139-142)

За протоколом затримання, складеного о 15:06 06.01.2022, ОСОБА_3 був фактично затриманий в порядку ст. 208 КПК України о 13:00 за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-А «Дитяча лікарня», під час затримання було вилучено речі, в які був одягнений ОСОБА_42 , а також мобільний телефон.

(т. 1 а.с. 107-110)

Згідно даних протоколу огляду місця події від 06.01.2022, слідчим, за участю понятих, в період часу з 20:45 по 21:05 було оглянуто відкриту ділянку місцевості - узбіччя поблизу будинку АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено кросівки сірого кольору у полімерному пакеті, які постановою слідчого визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

(т. 1 а.с. 123-129, 138)

За змістом протоколу огляду місця події від 06.01.2022, слідчим, за участю понятих, в період часу з 12:02 по 12:21 було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено зимову куртку (дублянку) коричневого кольору та три кухонні ножі з білими полімерними ручками, які постановою слідчого визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

(т. 1 а.с. 132-137)

Згідно змісту протоколів отримання біологічних зразків 06.01.2022 заступником начальника СВ ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області в службовому приміщенні на підставі постанови начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області у підозрюваного ОСОБА_3 були відібрані зразки слини, крові, змиви з рук, зрізи піднігтьових пластин правої та лівої руки.

(т.1 а.с. 112-122)

Висновком №16/327-Дм/22 від 13.01.2022 експерта-токсиколога комунального закладу охорони здоров'я Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз (далі по тексту - КЗОЗ ХОБСМЕ) встановлено, що в наданій для експертного дослідження крові трупа гр-на ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт в кількості - 3,02%

(т.1 а.с.191)

З висновку №14/126-Дм/22 від 12.01.2022 експерта-імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ вбачається, що кров від трупа гр-на ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В.

(т.1 а.с.192)

Згідно висновку №14/134-Дм/22 від 13.01.2022 експерта-імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

(т. 1 а.с.217-220).

Відповідно до висновку №СЕ-19/121-22/2627-БД від 16.02.2022 головного судового експерта сектору молекулярно-генетичних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (далі по тексту - ХНДЕКЦ) МВС України в слині підозрюваного ОСОБА_3 встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль).

(т.1 а.с.203-209)

За висновком судово-медичної імунологічної експертизи №14/146-Дм/22 від 01.02.2022 на покривалі, на якому виявлено труп ОСОБА_9 , вилученому з кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, походження якої від ОСОБА_9 не виключається.

(т. 1 а.с. 243-246)

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи №14/151-Дм/22 від 24.01.2022 встановлено, що фрагменті тканини покривала, що вилучений з дивану кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, походження якої від ОСОБА_9 не виключається.

(т. 2 а.с. 12-15)

Відповідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/141-Дм/22 від 26.01.2022, на парі кросівок, вилучених поблизу буд. АДРЕСА_2 виявлена кров, встановити видову приналежність якої не вдалось.

(т. 2 а.с. 16-19)

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/149-Дм/22 від 24.01.2022, на оббивці з бильця дивана, вилученому з кімнати № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається.

(т. 2 а.с. 24-27)

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи №14/150-Дм/22 від 24.01.2022 встановлено, що вирізі, вилученому з підодіяльника в ході огляду кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається

(т. 2 а.с. 108-111)

За висновками судово-медичної імунологічної експертизи №14/146-Дм/22 від 01.02.2022:

восьми недопалків цигарок без фільтру, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 , в слині, кількісною реакцією абсорбції аглютининів, виявлений антиген А. При цитологічному дослідженні встановити статеву належність слини не має можливості, у зв'язку з відсутністю ядровмістимих клітин, необхідних для даного методу дослідження. Таким чином, можна припустити, що данні цигарки могла палити будь-яка особа з груповою належністю крові А(II) з ізогемаглютинином анти-В, який відноситься до категорії віддільників групового фактору ізосерологічної системи АВО, яким і міг бути підозрюваний ОСОБА_3 ;

чотирьох недопалків з жовтим фільтром з назвою «COMPLIMENT KING RED» також вилучених за адресою: АДРЕСА_2 , в слині виявлений антиген Н. При цитологічному дослідженні знайдені ядровмістимі клітини з чоловічою генетичною міткою (У-хроматин). Категорія видільництва не встановлювалась у зв'язку з відсутністю зразка жовчі потерпілого. Отже, можна припустити, що данні цигарки міг палити чоловік група крові якого О(І) с ізогемагглютінинами анти-А, анти-В, як від віддільник, так і невиддільник групового фактору ізосерологічної системи АВО, в тому числі і потерпілий ОСОБА_9

(т. 2 а.с. 32-40)

Висновком судової-медичної імунологічної експертизи №14/159-Дм/22 від 26.01.2022 встановлено, що на фрагменті марлевого бинту зі змивом з лівої кисті трупа ОСОБА_9 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_3 не виключається.

(т. 2 а.с. 100-103)

Згідно висновку судово-медичного експерта імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ №14/127-Дм/22 від 12-13.01.2022 в мазку та тампоні з анального отвору від трупа ОСОБА_9 знайдені сперматозоїди.

(т.1 а.с.193).

Згідно висновку №14/144-Дм/22 від 04.02.2022 судово-медичного експерта імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ ОСОБА_43 : на марлевому тампоні з вмістом анального отвору (об'єкт №1) трупа гр-на ОСОБА_9 , вилученого слідчим 06.01.2022 під час огляду місця події, знайдена сперма без домішок крові. В даному об'єкті виявлений чужорідний для потерпілого антиген А, властивий чоловіку, який є невидільником вказаного антигену, з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, яким може бути і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

(т.2 а.с104-107)

Згідно висновку №14/145-Дм/22 від 04.02.2022 судово-медичного експерта імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ ОСОБА_43 : на ватній паличці з вмістом анального отвору трупа гр-на ОСОБА_9 знайдена сперма без домішок крові. В даному об'єкті виявлений груповий антиген А, чужорідний для потерпілого. Таким чином, походження сперми у вказаному об'єкті не виключається від чоловіка, який може бути як невидільником, так і видільником вказаного антигену, з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_3

(т.2 а.с.46-47)

Згідно висновку 14/143-Дм/22 від 30.01.2022 судово-медичного експерта імунолога КЗОЗ ХОБСМЕ ОСОБА_43 , дослідження зразка слини встановлено, що ОСОБА_3 є невидільником властивого йому групового антигену А ізосерологічної системи АВО.

На марлевому тампоні із змивом (об'єкт №1), що був вилучений 06.01.2022 з лівої сідниці трупа ОСОБА_9 , знайдена сперма без домішок крові. В даному об'єкті виявлений чужорідний для потерпілого антиген А, властивий чоловіку, який є невидільником вказаного антигену , з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, який може бути і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ватній паличці зі змивом з лівої сідниці (об'єкт 2) трупа ОСОБА_9 , знайдена сперма без домішок крові. В даному об'єкті реакцією абсорбції-елюції (внаслідок недостатньої кількості матеріалу) виявлений груповий антиген А, чужорідний для потерпілого. Таким чином, походження сперми у вказаному об'єкті не виключається від чоловіка, який може бути як невидільником, так і видільником вказного антигену, з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_3 .

(т.2 а.с. 51-54)

Допитана відповідно до вимог ст. 356 КПК України в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_44 підтримала та підтвердила висновки експертизи №14/143-Дм/22 від 30.01.2022, №14/144-Дм/22 від 04.02.2022 та №14/145-Дм/22 від 04.02.2022, роз'яснивши при цьому, що знайдені сліди сперми при проведенні вказаних експертиз можуть належати і іншим особам з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, а не лише обвинуваченому ОСОБА_3

(т. 2 а.с. 159-162)

Відповідно до висновку експерта №17-18-МК/4-Ват/22 від 14.02.2022 судово-медичного експерта криміналіста КЗОЗ ХОБСМЕ при судово-медичній експертиз «шкірний фрагмент з правої передньо-бічної поверхні шиї з колото-різаною раною» від трупа гр-на ОСОБА_9 встановлено одну рану, яка по своїм морфологічним ознакам являється колото-різаною. Дане колото-різане поранення утворилося від однократної ударної дії гострокінцевого, загостреного з однієї сторони плоского предмету, травмуюча частина якого, володіла колюче-ріжучими властивостями. Предмет, який спричинив поранення, мав обух «П»-подібного поперечного перерізу, з добре вираженими ребрами, вістря та гостре лезо (ріжучу частину).

(т.1 а.с.196-197)

Згідно висновку №12-17/4-Ват/22 від 07.01.-18.02.2022 судово-медичного експерта Валківського відділення судово-медичної експертизи трупів комунального закладу охорони здоров'я Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз (далі по тексту - КЗОЗ ХОБСМЕ) ОСОБА_39 , за результатами експертного дослідження, здійсненого за період з 07.01.2022 по 18.02.2022, встановлено, що смерть гр-на ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від відкритої, проникаючої, колото-різаної рани шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії з майже повним її пересіченням, з глибиною ранового каналу 7,4 см., яка ускладнилася розвитком гострої крововтрати, та яка (смерть) настала не менше ніж за 24 години до огляду місця події.

Вищевказане тілесне ушкодження у виді відкритої, проникаючої, колото-різаної рани шиї, утворилося від одноразової ударної дії гострокінцевого, загостреного з однієї сторони плоского предмету, травмуюча частина якого володіла ключе-ріжучими властивостями, мав обух «П» - подібного поперечного перерізу з добре вираженими ребрами, вістря та гостре лезо (ріжучу частину), який діяв комплексно внаслідок проколу та різання. Враховуючи розташування додаткового розрізу та надрізу, а також направлення раньового каналу (спрямований спереду назад, знизу вгору та справа на ліво) можна стверджувати, що при витягуванні клинка мало місце тиск на лезо з послідуючим його вилученням, тобто, якщо врахувати вищевказане, то напрямок дії (спрямованості) клинка співпадає з напрямком його вилучення, а садно, яке розташовується біля верхнього кінця рани, виникло від вістря леза клинка перед його зануренням, при цьому голова померлого була повернута вліво та кілька назад, а потерпілий міг знаходитися у вертикальному або близькому до такого положенню, прижиттєво, в проміжок часу, який вимірюється хвилинами до настання смерті.

Згідно п. 2.1.3. о; п; «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995р.) вищевказане тілесне ушкодження у виді відкритої, проникаючої, колото-різаної рани шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії з розвитком гострої крововтрати, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як ті що небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

При проведенні судово-медичної експертизи померлого гр-на ОСОБА_9 виявлені також тілесні ушкодження у виді: садна в проекції лівої скроневої кістки; садна в проекції потиличної кістки справа; садна на правій надбровній дузі, по зовнішньому краю; двох саден біля зовнішнього кута правого ока; садна в проекції тіла нижньої щелепи справа; садна на шиї, в верхній третині, по правій бічній поверхні; садна на тулубі, по лівій передньо-бічній поверхні, в верхній третині; двох саден на тулубі, по лівій передньо-бічній поверхні, в верхній третині; проникаючої поверхневої колото-різаної рани третього пальця, першої фаланги, лівої кисті по тильні поверхні.

Вищевказані тілесні ушкодження у виді саден, враховуючи їх характер та форму, а також розташування (окрім саден в проекції: правої скроневої кістки, садна в проекції потиличної кістки справа та саден на тулубі), виникли внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів), з обмеженою контактуючою поверхнею, який мав пласку майже прямокутну форму, з розмірами сторін, які знаходяться в проміжку від 1,3х0,3 см (найменший розмір виявлених саден) до 3,0х1,7 см (найбільший), за механізмом - удар та ковзання, травмуючий предмет якого діяв тангенціально, по дотичній до поверхні шкіри, з невеликим тиском. При цьому відбувалося відшарування та зсув епідермісу щодо глибше розташованих шарів шкіри, які в момент травми натягувалися та служили опорою, враховуючи їх розташування та зростання їх розмірів (від правої надбрівної дуги до низу), можна вважати, що кут механічної дії вказаного предмету (кожного удару) розкривався від рани (№1) вгору до правої надбрівної дуги, при цьому голова померлого була повернута вліво та декілька назад, а сам потерпілий міг знаходитися у вертикальному або близькому до такого положенню, виникли прижиттєво, в проміжок часу, який вимірюється десятками хвилин, але не більше 20-30 до настання смерті.

Тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани третього пальця, першої фаланги лівої кисті на тильній поверхні утворилися від одноразової ударної дії гострокінцевого, загостреного з однієї сторони плоского предмету, травмуюча частина якого володіла колюче-ріжучими властивостями, мав обух «П» - подібного поперечного перерізу з добре вираженими ребрами, вістря та гостре лезо (ріжучу частину), прижиттєво, в проміжок часу, який вимірюється хвилинами до настання смерті.

Згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995р.) вищезазначені тілесні ушкодження у виді саден та проникаючої, поверхневої колото-різаної рани третього пальця, першої фаланги, лівої кисті по тильній поверхні, відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

При судово-медичній імунологічній експертизі мазка на тампон з анального отвору з трупа гр-на ОСОБА_9 виявлено сперматозоїди. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти А та анти-В.

При судово-медичній експертизі крові з трупа гр-на ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості 3,02%. Вказана концентрація етилового спиртну в крові за життя могла відповідати тяжкому отруєнню алкоголем.

Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту, надання тілу прискорення, чи при проведенні реанімаційних заходів.

(т.1 а.с.183-190)

Вищезазначений висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 №12-17/4-Ват/22 від 07.01.-18.02.2022 складений з урахуванням: судово-медичної токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_45 №16/327-Дм/22 від 13.01.2022 (т. 1 а.с. 191); судово-медичної імунологічної експертизи зразка крові трупа ОСОБА_9 №14/126-Дм/22 від 12.01.2022 (т. 1 а.с. 192); судово-медичної імунологічної експертизи мазка з тампона з анального отвору трупа ОСОБА_9 №12/127-Дм/22 від 12.01.2022 (т. 1 а.с. 193); судово-медичної гістологічної експертизи гістологічних препаратів з трупа ОСОБА_9 №13/177-Дм/22/12-17/04-Ват/22 від 14.01.2022 (т. 1 а.с. 194-195); судово-медичних криміналістичних експертиз шкірного фрагмента з правої передньої бічної поверхні шиї з колото-різаною раною трупа ОСОБА_9 №17-16-МК/4-Ват/22 від 12.01.2022, №17-17-МК/4-Ват/22 від 24.01.2022 та №17-18-МК/4-Ват/22 від 01.02.2022

(т. 1 а.с. 196-201)

Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 08.01.2022 і змісту дослідженого в судовому засіданні відеозапису перебігу вказаної слідчої дії вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 , ознайомившись з передбаченими законом правами підозрюваного, в тому числі правом не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися давати пояснення чи відповідати на запитання, без примусу погодився надати пояснення і вільно розповів про обставини подій 03.01.2022, а потім, при виїзді в село Огульці Богодухівського району підозрюваний ОСОБА_3 на вулиці Вишнева в будинку загиблого показав про взаємне розташування та обставини, за яких він разом з ОСОБА_9 вживали спиртні напої на кухні, а потім у спальні ОСОБА_9 дивились по телевізору фільми «для дорослих», та місце, де він взяв ніж і наніс ним удар в шию ОСОБА_9 , показавши при цьому спосіб та механізм нанесення вказаного тілесного ушкодження.

(т.1 а.с.155-160, 162)

Згідно висновку №12-36/33/04-Ват/23 від 30.06.2023, наданого судово-медичним експертом Валківського відділення КЗОЗ ХОБСМЕ за результатами експертизи, проведеної на підставі ухвали суду за клопотанням захисника підсудного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 :

При судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_9 , 1983 р.н.. встановлені наступні тілесні ушкодження:

садно на волосяній частині голови скроневої області праворуч;

садно на волосяній частині голови потиличної області праворуч;

садно в проекції зовнішнього краю правої надбрівної дуги;

садна (2) у зовнішнього кута правого ока;

садно в проекції правої гілки нижньої щелепи;

садно на правій бічній поверхні верхньої третини шиї;

садна (3) на передній поверхні верхньої третини лівої половини грудної клітини;

різана рана на тильній поверхні основної фаланги третього пальця лівої кисті;

колото-різане поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії.

Крім вищезазначеного, при судово-медичній експертизі трупу виявлені ознаки гострої крововтрати, у вигляді недокрів'я внутрішніх органів, та крововиливів під внутрішньою оболонкою серця (плями Мінакова).

Враховуючи вище описане, приймаючи до уваги результати лабораторних експертиз, приходжу до висновку, що причиною смерті постраждалого стала гостра крововтрата, внаслідок колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії.

Колото-різане поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії утворилося за життя, в термін обчислюваний першими хвилинами, десятками хвилин до настання смерті, від однократної дії гострого плаского колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа. Цей клинок був однобічно гострим, мав гострий кінець і “П”-подібний перетин обушка, та довжиною зануреної частини клинка приблизно 7 см.

Напрямок ранового каналу - справа наліво та дещо знизу вгору і спереду назад. Напрямок ранового каналу співпадає з напрямком дії поздовжньої вісі колюче-ріжучого знаряддя.

Згідно п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, колото-різане поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.2., п.2.1.3.п. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995г.).

Садно на волосяній частині голови скроневої області праворуч, садно на волосяній частині голови потиличної області праворуч, садно в проекції зовнішнього краю правої надбрівної дуги, садна (2) у зовнішнього кута правого ока, садно в проекції правої гілки нижньої щелепи, садно на правій бічній поверхні верхньої третини шиї, садна (3) на передній поверхні верхньої третини лівої половини грудної клітини, що мали місце на трупі постраждалого утворилися за життя, незадовго до настання смерті внаслідок дії предмету (предметів), в момент спричинення ушкоджень котрий діяв як тупий твердий за механізмом удару та/або тертя, індивідуальних особливостей своєї поверхні що травмує, в ушкодженнях не відобразив, та згідно п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я (згідно п. 1.5.2., п.2.3.2.6., п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995г.).

Різана рана на тильній поверхні основної фаланги третього пальця лівої кисті утворилася за життя, незадовго до настання смерті внаслідок однократної дії предмету, в момент спричинення ушкодження котрий мав ріжучі властивості поверхні, що травмує, та згідно п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я (згідно п.1.5.2., п.2.3.2.6., п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).

ОСОБА_9 , під час заподіяння йому колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії, що супроводжувалося зовнішньою кровотечою, знаходився у вертикальному чи близькому до такого положенні, про що може свідчити наявність нашарувань крові у вигляді переважно вертикально зорієнтованих патьоків на тілі трупу. При цьому взаєморозташування ОСОБА_9 та нападника, під час заподіяння йому тілесних ушкоджень, могли змінюватись, але забезпечувати вільний доступ знаряддя травми до ділянок тіла, що ушкоджувались.

4. Будь-яких об'єктивних судово-медичних даних, як і будь-яких оціночних морфологічних ознак, що б дозволяли визначити переважну руку особи нападника так само як і визначити в русі був постраждалий під час спричинення йому тілесних ушкоджень чи був він знерухомлений - не існує.

5. Покази підозрюваного ОСОБА_3 , надані ним в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022 р. за його участі, не суперечать судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 щодо локалізації та обставин утворення колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії. Обставини утворення решти тілесних ушкоджень, що мали місце на трупі постраждалого, в протоколі проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного, відсутні.

(т. 3 а.с.111-119)

В судовому засіданні 08.09.2023 судово-медичний експерт ОСОБА_46 свій висновок від 30.06.2023 підтвердив у повному обсязі і додатково пояснив, що наявна в матеріалах інформація медичного характеру не надає можливості точно встановити час нанесення ОСОБА_9 вказаних у висновку легких тілесних пошкоджень. Проте їх морфологічні особливості дозволяють зробити висновок, що вони були завдані до моменту заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження у виді колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії, яке було спричинено не менш, ніж за 24 години до огляду трупа та не більше 3 діб до його огляду, оскільки явних фізіологічних гнилісних змін встановлено не було. Встановити точний час спричинення вказаних тілесних ушкоджень неможливо.

Згідно висновку №184 від 05.09.2022 судово-психіатричної експертизи КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» станом на час експертного дослідження гр-н ОСОБА_3 не страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психіатричного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до свого психіатричного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(т.1 а.с. 211-216)

Відповідно до інформації, витребуваної у АТ КБ «Приватбанк» ухвалою суду від 09.02.2024, обвинувачений ОСОБА_3 знімав кошти з банківської картки № НОМЕР_2 , але не 03.01.2022, а зняття зробив 04.01.2022, зняв дві суми: 4000 грн. та 400 грн. в банкоматі: ЖД Вокзал, м. Люботин, вул. Шевченка, 1-Ж.

(т. 4 а.с. 33, 34, 39, 46, 54)

Судом також було досліджено інші висновки, а саме: судово-медичної імунологічної експертизи №14/136-Дм/22 від 26.01.2022 спортивної куртки, вилученої у ОСОБА_3 під час його затримання, на якій не встановлено наявності крові (т. 1 а.с. 221-224); судово-медичної імунологічної експертизи №14/139-Дм/22 від 26.01.2022 трусів ОСОБА_3 , на яких не встановлено наявності крові (т. 1 а.с. 225-228); судово-медичної імунологічної експертизи №14/158-Дм/22 від 26.01.2022 фрагменту марлевого бинту зі змивом з правої кисті трупа ОСОБА_9 , на якому не встановлено наявності крові (т. 1 а.с. 229-231); судово-медичної цитологічної експертизи №15-12/№32-ДМ/Ц/2022 від 08.02.2022 нігтьових зрізів з правої руки потерпілого ОСОБА_9 , які містили сліди крові, яка могла походити від ОСОБА_9 та не могла походити від ОСОБА_3 , а що стосується клітинного составу, то його походження властиво самому потерпілому (т. 1 а.с. 232-238); судово-медичної імунологічної експертизи №14/138-Дм/22 від 01.02.2022 кросівок ОСОБА_3 , вилучених під час його затримання, на яких не встановлено наявності крові (т. 1 а.с. 239-242); судово-медичної імунологічної експертизи №14/140-Дм/22 від 26.01.2022 пари шкарпеток ОСОБА_3 , вилучених під час його затримання, на яких не встановлено наявності крові (т. 1 а.с. 247-249); судово-медичної імунологічної експертизи №14/137-Дм/22 від 24.01.2022 брюк спортивних з написом «adidas», належних ОСОБА_3 , вилучених під час його затримання, на яких не встановлено наявності плям, схожих на кров (т. 2 а.с. 1-3); судово-медичної імунологічної експертизи №14/161-Дм/22 від 01.02.2022 змиву з долоні лівої руки ОСОБА_3 , вилученого під час його затримання, на якому крові не виявлено (т. 2 а.с. 4-7); судово-медичної імунологічної експертизи №14/142-Дм/22 від 24.01.2022 напівпальто чоловічого зимового («дублянки»), вилученої за адресою: АДРЕСА_2 , на якому наявності крові не виявлено (т. 2 а.с. 20-23); судово-медичної імунологічної експертизи №14/147-Дм/22 від 01.02.2022 футболки, вилученої в ході огляду кімнати №3 за адресою: АДРЕСА_2 , на якій кров не знайдена (т. 2 а.с. 28-31); судово-медичної імунологічної експертизи №14/155-Дм/22 від 01.02.2022 фрагменту гігієнічної палички зі змивом, вилученим з поверхні ручки дверей входу до кімнати № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , на якій наявності поту не встановлено (т. 2 а.с. 41-43); судово-медичної імунологічної експертизи №14/157-Дм/22 від 01.02.2022 фрагменту гігієнічної палички зі змивом з горловини пачки з-під соку «Садочок», вилученим за адресою: АДРЕСА_2 , на якому наявності поту не встановлено (т. 2 а.с. 48-50); судово-медичної імунологічної експертизи №14/160-Дм/22 від 01.02.2022 фрагменту марлевого бинту зі змивом з правої долоні ОСОБА_3 , вилученого під час його затримання, на якому крові не виявлено (т. 2 а.с. 56-58); судово-медичної цитологічної експертизи №15-34-ДМ/2022 від 07.02.2022 зрізів нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_3 , не виявлено крові та чужорідного епітелію, а походження клітинного складу за рахунок власного нігтьового ложа, вважається найбільш вірогідним (т. 2 а.с. 59-63); судово-медичної цитологічної експертизи №15-35-ДМ/2022 від 07.02.2022 зрізів нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_3 , в яких не виявлено крові та чужорідного епітелію, а походження клітинного складу за рахунок власного нігтьового ложа, вважається найбільш вірогідним (т. 2 а.с. 64-68); судово-медичної імунологічної експертизи №14/148-Дм/22 від 24.01.2022 фрагменту марлевого бинту зі змивом, вилученим з поверхні короба кімнати АДРЕСА_3 , на якому наявності крові не встановлено (т. 2 а.с. 69-72); судово-медичної цитологічної експертизи №15-12/№32-ДМ/Ц/2022 від 08.02.2022 нігтьових зрізів з лівої руки потерпілого ОСОБА_9 , які містили сліди крові, яка могла походити від ОСОБА_9 та не могла походити від ОСОБА_3 , а що стосується клітинного составу, то його походження властиво самому потерпілому (т. 2 а.с. 73-79); судово-медичної імунологічної експертизи №14/153-Дм/22 від 24.01.2022 змиву з зовнішньої та внутрішньої поверхонь ручки віхдної двері до будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , на яких наявності поту не встановлено (т. 2 а.с. 80-83); судово-медичної цитологічної експертизи №15-12/№29,30,31-Дм/Ц/2022 від 04.02.2022 трьох ножів, вилучених 06.01.2022 в будинку АДРЕСА_2 , на яких слідів крові людини не виявлено (т. 2 а.с. 84-91); судово-медичної цитологічної експертизи №15-12/№36,37-Дм/Ц/2022 від 07.02.2022 двох ножів, вилучених 06.01.2022 в будинку АДРЕСА_2 , на одному з яких виявлено слідки крові, видову приналежність якої встановити не представилось можливим, а на другому слідів крові не знайдено (т. 2 а.с. 92-99); судово-медичної імунологічної експертизи №14/154-Дм/22 від 01.02.2022 змиву зі скляної пляшки із залишком прозорої рідини, вилученого по АДРЕСА_2 , в якому наявності пото-жирових нашарувань не встановлено (т. 2 а.с. 112-114); судово-медичної імунологічної експертизи №14/156-Дм/22 від 01.02.2022 змиву із засуву на дверях входу до кімн. №2, вилученого по АДРЕСА_2 , на якому наявності поту та крові не виявлено (т. 2 а.с. 115-118); судово-медичної імунологічної експертизи №14/135-Дм/22 від 03.02.2022 куртки, належної ОСОБА_3 , вилученої під час його затримання, на якій не знайдено плям, схожих на кров (т. 2 а.с. 119-121),

проте вони не кладуться в основу висновків суду, оскільки не є належними - прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Ці докази ані підтверджують, ані спростовують винуватості ОСОБА_3 у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

Після дослідження в повному обсязі вищенаведених доказів, обвинувачений, його захисник, прокурор та потерпіла зазначили про відсутність у сторін будь-яких інших доказів, які мали б бути дослідженні судом, а також відсутність клопотань про виклик та допит перед судом будь-яких свідків.

З огляду на принципи диспозитивності та змагальності, закріплені в ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглянув кримінальне провадження на підставі наведених вище доказів.

Щодо оцінки зазначених доказів, то захисник ОСОБА_7 просила визнати недопустимими надані прокурором докази - протокол слідчого експерименту від 08.01.2022 з додатком-відеозаписом та висновок експерта №9236 від 16.03.2023 судово-психологічної експертизи.

Свою заяву про визначення вказаних доказів недопустимими захисник обґрунтовувала посиланням на те, що протокол слідчого експерименту від 08.01.2022 не містить підпису обвинуваченого та його захисника, відсутній визначений частиною 6 статті 104 КПК України запис слідчим про відмову вказаних осіб та пояснення причин такої відмови, а відтак вважає, що покази підозрюваного 08.01.2022 надані під час слідчого експерименту не добровільно, а під примусом щодо нього. Зазначені обставини на думку захисника мають бути визнані судом у якості істотного порушення прав і свобод її підзахисного. (т. 3 а.с. 214-216)

Відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України, якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Факт відсутності підписів підозрюваного ОСОБА_3 і його захисника в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022, а також відсутність передбаченого частиною 6 статті 104 КПК України пояснювального запису слідчим, посвідченого підписами понятих, про відмову вказаних осіб від підпису протоколу і пояснення про причину відмови від підпису протоколу стороною обвинувачення не заперечувався, та підтвердився під час безпосереднього дослідження протоколу.

Водночас, вирішуючи питання щодо допустимості зазначеного доказу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження 13-3 кс 22) вказує, що в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини (абзац 6 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Частинами 2 та 3 ст. 87 КПК України передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката (абзац 7 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України) (абзац 8 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України (абзац 9 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (абзац 10 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Крім того, процедура отримання доказів у кримінальному провадженні, яка регламентована процесуальним законом, покликана забезпечити й достовірність відомостей, на основі яких приймається рішення у кримінальному провадженні.

При цьому порушення порядку проведення процесуальної дії потребують оцінки можливого впливу на достовірність одержаних відомостей. Тобто під час оцінки джерела доказів з точки зору його допустимості необхідно також переконатися, чи позначилися або могли позначитись процесуальні порушення, якщо вони були допущені, на достовірності та повноті відомостей, які містить дане джерело.

Розглядаючи кримінальне провадження, суд зобов'язаний врахувати допущені порушення закону, які мали місце під час збирання доказів, однак такі порушення не можуть бути безальтернативною підставою для того, щоб суд залишив такі докази без оцінки, відкинувши їх як недопустимі, не з'ясувавши питання про можливий вплив відповідних процесуальних порушень і на достовірність отриманих відомостей.

Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року № 303/1425/18.

Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.

Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.

У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.

Саме виходячи з наведених вище класифікації недопустимих доказів та критеріїв перевірки доказів на допустимість суди повинні перевіряти доводи захисту щодо недопустимості фактичних даних, отриманих з істотними порушеннями КПК України.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року по справі № 455/844/16-к.

Посилання захисника ОСОБА_7 на недопустимість висновку судово-психологічної експертизи №9236 від 16.03.2023, як похідного доказу від протоколу слідчого експерименту, який, згідно твердження захисту, є недопустимим, судом відхиляються, оскільки вказаний висновок не є таким, що здобутий завдяки інформації, що міститься в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022, а спрямований на перевірку допустимості.

Щодо відсутності в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022 за участі ОСОБА_3 підписів учасників, які приймали участь у вказаній слідчій дії, зокрема, самого обвинуваченого та його захисника, а також відсутності передбаченого частиною 6 статті 104 КПК України пояснювального запису слідчим, посвідченого підписами понятих, про відмову вказаних осіб від підпису протоколу і пояснення про причину відмови від підпису протоколу, то вказані порушеннями є такими, що породжують сумніви у достовірності доказу.

Водночас вирішальним для оцінки вказаного доказу на предмет достовірності та, як наслідок, його допустимості в аспекті вищенаведених висновків Верховного Суду, є наведені обвинуваченим мотиви не підписання протоколу, а саме твердження сторони захисту щодо участі обвинуваченого ОСОБА_3 у вказаній слідчій дії (слідчому експерименті) під примусом, через застосування до нього фізичного та психологічного насильства, тобто внаслідок істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини.

Судом під час судового розгляду вказані доводи сторони захисту були ретельно перевірені.

Так, допитаний у якості свідка слідчий ОСОБА_47 надав суду показання, що 08.01.2022 підозрюваний ОСОБА_3 , якому попередньо були роз'яснені його процесуальні права, в томі числі і право надавати пояснення з приводу підозри проти чи в будь-який момент відмовитися їх давати, погодився пояснити і на місці показати обставини, за яких між ним і ОСОБА_9 стався конфлікт під час якого він завдав ОСОБА_9 ножове поранення шиї. Слідчий експеримент проводився за участю захисника підозрюваного, судово-медичного експерта ОСОБА_39 , також було залучено двох понятих. Усім учасникам він попередньо роз'яснив їх процесуальні права. Спочатку підозрюваний ОСОБА_3 в службовому приміщенні відділу поліції розповів про події, які сталися 03.01.2022 в будинку між ним і ОСОБА_9 , а потім всі учасники слідчого експерименту приїхали на місце вказаних подій в село Огульці, де ОСОБА_3 в приміщенні будинку АДРЕСА_2 на місце показав про обставини конфлікту між ним і ОСОБА_9 під час вживання спиртних напоїв і перегляду відеофільму, та показав їх розташування та обставини нанесення ним кухонним ножом удару в шию ОСОБА_9 . На всьому протязі проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 поводив себе спокійно, пояснення надавав вільно, ніяких скарг щодо можливого тиску на нього не заявляв. Після надання підозрюваним показів на місці події всі учасники слідчої повернулися до приміщення поліції, де він склав протокол, ознайомив з його змістом учасників слідчої дії. Ніяких зауважень щодо правильності відображення в протоколі перебігу слідчого експерименту від його учасників не надходило. Поняті підписали протокол, а підозрюваний ОСОБА_3 відмовився підписувати і пояснювати причину відмови. Ні від підозрюваного ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_25 , на початку досудового розслідування, в тому числі 08.01.2022 під час слідчого експерименту, перебіг якого фіксувався відеокамерою, ні від адвоката ОСОБА_7 , в тому числі і після закінчення досудового слідства і ознайомлення з матеріалами справи не надходило заяв і скарг на здійснення тиску на підозрюваного ОСОБА_3 з боку працівників поліції чи інших осіб. Будь-які недозволені методи ведення досудового розслідування до ОСОБА_3 з боку працівників поліції або інших осіб не застосовувались.

Відсутність в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022 підпису підозрюваного і адвоката та відсутність відповідного запису про це пояснив тим, що ОСОБА_3 не побажав пояснювати причину відмови від підпису, а відтак вирішив, що нема про що і писати в протоколі. Посилався на те, що всі ці деталі перебігу слідчого експерименту зафіксовано на відеокамеру.

Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_48 і ОСОБА_49 надали покази, що 08.01.2022 року на прохання працівників поліції погодилися бути понятими при проведенні слідчого експерименту. Слідчий роз'яснив усім права, підозрюваний ОСОБА_3 спочатку в приміщенні відділу поліції розповідав, а потім вони всі поїхали в село Огульці і там в будинку загиблого підозрюваний ОСОБА_3 розповідав і показів як вони спілкувалися, як випивали, а потім у них виникла неприємна ситуація і він взяв ніж і вдарив ним ОСОБА_9 один раз в шию. Після закінчення усіх цих пояснень підозрюваним вони повернулися у приміщення поліції. Там слідчий виготовив протокол вказаного експерименту, вони його підписали. Підозрюваний ОСОБА_3 відмовився підписувати протокол, причину відмови пояснювати також відмовився. Перебіг вказаного слідчого експерименту фіксувалися відеокамерою. Підозрюваний ОСОБА_3 поводив себе спокійно, розповідав про обставини подій вільно, ні на що не скаржився.

Як вбачається з доручення від 06.01.2022 №64, після затримання ОСОБА_3 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях о 15:15 йому було призначено захисника - адвоката ОСОБА_25 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту особи, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та складання документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених статтями 46, 47 КПК України, протягом строку дії доручення - строку затримання та/або тримання під вартою (т. 1 а.с. 111)

В судовому засіданні було відтворено відеозапис, який згідно ч. 3 ст. 104 КПК України, є невід'ємним додатком до протоколу слідчого експерименту від 08.01.2022. З вказаного відеозапису вбачається, що під час проведення слідчого експерименту був присутні захисник ОСОБА_25 , поняті ОСОБА_48 і ОСОБА_49 , слідчим (заступником начальника СВ ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області) ОСОБА_50 були роз'яснені ОСОБА_3 та іншим учасникам їх процесуальні прав та обов'язки, в тому числі права ОСОБА_3 , передбачені п. п. 3-5 ч. 3 ст. 42 КПК України: не говорити нічого з приводу підозри проти нього або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, давати пояснення, показання з приводу підозри чи в будь-який момент відмовитися їх давати; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження. ОСОБА_3 підтвердив добровільність його участі у слідчому експерименті та згоду на участь у вказаній слідчій дії захисника ОСОБА_25 , який був йому наданий за рахунок держави, після чого показав про обставини вчинення кримінального правопорушення у приміщенні ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, а потім у будинку АДРЕСА_2 , зокрема, і спосіб та механізм нанесення удару ножем потерпілому в ділянку шиї. Будь-які тілесні ушкодження у ОСОБА_3 , зокрема синці на обличчі, на наявність яких посилався обвинувачений під час його допиту в суді, були відсутні. Крім того з відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 скористався, вищезазначеними правами, передбаченими ст. 42 КПК України, відмовившись відповідати на запитання щодо конкретизації дій сексуального характеру, які відбувались між ним та потерпілим ОСОБА_9 .

Згідно висновку експерта №9236 від 16.03.2023, наданого Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса» (далі по тексту - ННЦ «ІСЕ ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса»), за результатами проведення судово-психологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження та дослідження зафіксованого на лазерних компакт-дисках відеозапису слідчої дії (слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 08.01.2022), судовий експерт сектору психологічний досліджень дійшла до таких висновків:

Психологічними особливостями процесу реконструювання ОСОБА_3 обстановки та обставин подій, що зафіксовані у відеозаписі проведення слідчого експерименту від 08.01.2022, є вербальні та невербальні засоби спілкування учасників слідчої дії, які не спрямовані на створення у підозрюваного психічної напруженості та не містять спонукання до надання відповідей певного змісту. Значна кількість відкритих питань (які не мають активного випереджального характеру, виключають несамостійність відповідей та стимулюють їх змістовне розширення), статистично незначуща кількість альтернативних питань та відсутність суттєвого впливу сугестивних питань на реконструктивну діяльність свідчать про наявність психологічних умов для самостійності реконструктивної діяльності ОСОБА_3 у ході проведення слідчого експерименту.

Комунікативна діяльність ОСОБА_3 у процесі реконструювання подій, які досліджуються за справою, зафіксована у відеозаписі проведення слідчого експерименту від 08.01.2022 за його участю у якості підозрюваного характеризується наявністю стійких індивідуально- психологічних особливостей, а, саме: ініціативністю, цілісністю, предметною співвіднесеністю, сюжетною зв'язністю повідомлень ОСОБА_3 , відповідністю змісту словесних повідомлень невербальним проявам, що транслює підозрюваний, невербальні прояви мають вказівний ті зображувальний характер. Повідомлення підозрюваного містять специфічні деталі, індивідуальні аргументації, указівки з посиланням на власний суб'єктивний досвід, власне розуміння того, що відбувається, у своїх повідомленнях підозрюваний відтворює мовлення фігурантів справи засобами непрямої мови.

У поведінці ОСОБА_3 , під час проведення слідчого експерименту 08.01.2022 року, зафіксованого на відеозаписі за його участі у якості підозрюваного, наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ОСОБА_3 подій, що досліджуються за матеріалами кримінального провадження.

У відеозаписі слідчого експерименту від 08.01.2022 року за участю ОСОБА_3 ознак здійснення суттєвого психологічного впливу на нього з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено.

(т.2 а.с.209, 210, 224-239)

В судовому засіданні експерт ОСОБА_51 висновки судово-психологічної експертизи підтвердила у повному обсязі і пояснила, що зазначення у останньому абзаці висновку вислову щодо відсутності ознак здійснення «суттєвого» психологічного впливу на ОСОБА_3 з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії (слідчого експерименту 08.01.2022), обумовлено тим, що у психологів вважається загальновизнаним той факт, що за будь-яких обставин спілкування двох і більше осіб буде мати певний вплив один на іншого.

Згідно відповіді Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганських областях від 12.01.2023 №95/13-ХК-23, отриманої на запит суду, було повідомлено, що в період з 11.01.2022 по 06.03.2022 згідно журналів обліку виявлення тілесних ушкоджень у осіб, які утримуються під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та обліку виявлення тілесних ушкоджень у осіб, які прибули до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у ОСОБА_3 за час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ушкоджень виявлено не було (т. 2 а.с. 156)

Ухвалою суду від 31.03.2023 було вирішено інформувати ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві про факти, повідомлені стороною захисту в ході розгляду кримінального провадження щодо незаконного примусу відносно підозрюваного ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту 08.01.2022, для їх перевірки відповідно до вимог ст. 214 КПК України. (т. 2 а.с. 255-256, 263)

На підставі вказаної ухвали ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві 11.04.2023 були внесені відомості до ЄРДР за №62023170020000670 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України. (т. 3 а.с. 11-12)

Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 26.07.2023 кримінальне провадження №62023170020000670 від 11.04.2023 за ч. 2 ст. 365 КК України закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (т. 3 а.с. 160-164)

Зазначена постанова стороною захисту не оскаржувалась, що було підтверджено в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_7 .. Крім того, як зазначалось вище, обвинувачений також зазначив, що не звертався з будь-якими скаргами на захисника та працівників поліції.

Крім того суд відзначає, що фактичні дані, повідомлені ОСОБА_3 узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема, з даними протоколу огляду місця події (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ) від 06.01.2022, а також з висновками судово-медичної експертизи №12-36/33/04-Ват/23 від 30.06.2023, згідно яких покази підозрюваного ОСОБА_3 , надані ним в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022 р. за його участі, не суперечать судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 щодо локалізації та обставин утворення колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії.

На переконання суду, сукупністю наведених доказів спростовується твердження сторони захисту про участь ОСОБА_3 у слідчому експерименті 08.01.2022 під примусом, внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства та істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини.

З огляду на викладене, лише один той факт, що протокол слідчого експерименту від 08.01.2022 підписаний не всіма учасниками відповідної слідчої дії, зокрема, відсутні підписи підозрюваного та захисна, не свідчить, що фактичні дані, які містяться у вказаному протоколі, є недостовірними та відповідно недопустимими, а тому клопотання сторони захисту про визнання недопустимим зазначеного доказу не підлягає задоволенню.

Істотних порушень вимог КПК України, які б були наслідком недопустимості інших досліджених доказів, судовим розглядом також не встановлено.

Експерти у кримінальному провадженні були залученні на підставі постанов слідчого/ухвал суду, та попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Перед допитом потерпіла та свідки були ознайомленні із обсягом прав та обов'язків у кримінальному судочинстві, попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, наявності підстав казати ними неправду судовим розглядом не встановлено. Їх показання є логічними, послідовними, узгоджуються та не суперечать як один одному, так і іншим доказам по справі. Свідкам ОСОБА_24 і ОСОБА_33 , тобто біологічним батькам обвинуваченого ОСОБА_3 , також було роз'яснено право відмовитися від дачі показань відповідно до положень ст.63 Конституції України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надав 15.01.2024, суд вважає надуманою версією з метою введення в оману щодо подій в ніч 03.01.2022 та його ролі у тих подіях, наслідком яких настала смерть ОСОБА_9 та уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.

Вказані показання обвинуваченого ОСОБА_3 суперечать іншим дослідженим судом доказам, зокрема показам потерпілої, показам свідків, відеозапису перебігу слідчого експерименту, висновкам експертиз та іншим доказам у справі, в об'єктивності яких немає підстав сумніватися.

Так, твердження ОСОБА_3 про те, що напередодні вбивства ОСОБА_9 між останнім та його батьком відбувся конфлікт, який переріс у бійку, в результаті чого у ОСОБА_9 було побите обличчя, а також, що вбивство відбулось рано вранці 03.01.2022, спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка зазначила, що 03.01.2022 з ранку до 16:30 знаходилась у сина вдома, тілесних ушкоджень у нього на обличчі не було, востаннє вона спілкувалась із сином телефоном о 20:30. Крім того згідно висновку судово-медичної експертизи №12-17/4-Ват/22 від 07.01.-18.02.2022 тілесні ушкодження у виді саден виникли у ОСОБА_9 прижиттєво, в проміжок часу, який вимірюється десятками хвилин до настання смерті.

Посилання ОСОБА_3 на те, що 03.01.2022 він о 06:00 поїхав до м. Люботин, де користувався послугами АТ КБ «Приватбанк» спростовуються інформацією, наданою вказаною фінансовою установою у відповіді від 22.02.2024 №20.1.0.0.0/7-240213/21915, згідно якої ОСОБА_3 знімав кошти з банківської картки № НОМЕР_2 за адресою: на АДРЕСА_4 , 04.01.2022, а не 03.01.2022.

Показання обвинуваченого про те, що він під час проведення слідчого експерименту 08.01.2022 обмовив себе на прохання батька, який і вбив ОСОБА_9 , не узгоджуються з фактичною поведінкою ОСОБА_3 , який 04.01.2022 поїхав з с. Огульці до м. Люботин, а потім до м. Харкова, де і переховувався до його затримання 06.01.2022.

Крім того в ході проведення слідчого експерименту 08.01.2022 ОСОБА_3 зазначив місце вживання спиртних напоїв - на кухні, а також де залишився ОСОБА_9 після спричинення йому відповідного тілесного ушкодження ножем в ділянку шиї, показав спосіб та механізм спричинення вказаного тілесного ушкодження, які узгоджуються з іншими об'єктивними даними по справі, зафіксованими у протоколі огляду місця події від 06.01.2022, об'єктом якого було домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та з висновками судово-медичних експертиз, в тому числі:

- з висновками судово-медичної експертизи №12-17/4-Ват/22 від 07.01.-18.02.2022, згідно яких тілесне ушкодження у виді відкритої, проникаючої, колото-різаної рани шиї, утворилося від одноразової ударної дії гострокінцевого, загостреного з однієї сторони плоского предмету, потерпілий міг знаходитися у вертикальному або близькому до такого положенню;

- з висновками судово-медичної експертизи №12-36/33/04-Ват/23 від 30.06.2023, згідно яких: покази підозрюваного ОСОБА_3 , надані ним в протоколі слідчого експерименту від 08.01.2022 р. за його участі, не суперечать судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 щодо локалізації та обставин утворення колото-різаного поранення правої бічної поверхні середньої третини шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії.

Фактичні дані, повідомлені ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту, могли бути відомі лише особі, яка була обізнана про детальні обставини вбивства ОСОБА_9 .

Також необхідно відзначити, що твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_29 та ОСОБА_24 давали неправдиві показання з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за скоєне ним вбивство ОСОБА_9 , жодним чином не пояснюють мотиви повідомлення свідками ОСОБА_23 та ОСОБА_33 аналогічних обставин, а саме, що, зателефонувавши рано вранці на телефон своєї біологічної матері, обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що вбив людину.

Доводи захисника про те, що на одежі обвинуваченого, вилученої під час його затримання, не було виявлено слідів крові, не свідчить про непричетність ОСОБА_3 до вбивства ОСОБА_9 , оскільки затримання відбулось більш ніж через 2 доби після вбивства потерпілого. До того ж під час слідчого експерименту ОСОБА_3 , показуючи про обставини нанесення удару ножем потерпілому, зазначав, що в цей момент був оголений.

Отже, оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний вищенаведений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні відповідного кримінального правопорушення за наведених вище обставин доведена поза розумним сумнівом, та підтверджується дослідженими судом доказами.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Аналізуючи вищенаведені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, та мотиви суду при призначенні покарання.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий; неодружений, дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має; працездатний, але не працює; має місце реєстрації; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи положень ст. 337 КПК України та правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 280/865/16-к, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів проти життя особи; форму вини; кількість епізодів - один; конкретні обставини кримінального правопорушення; особу обвинуваченого; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також судом враховується, що ОСОБА_3 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково 30.12.2021, вже 03.01.2022, тобто через 4 дні, скоїв ще більш тяжке кримінальне правопорушення проти найвищої соціальної цінності - життя людини, що свідчить про неефективність заохочувальних заходів відносно ОСОБА_3 та його підвищену суспільну небезпечність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому неможливо забезпечити шляхом призначення йому покарання, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі у мінімальному або наближеному до нього розмірі покарання.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 був звільнений умовно-достроково від покарання, призначеного вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2018 до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 30.12.2021 на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.12.2021 умовно-достроково на невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на строк 10 місяців 10 днів, а злочин, що є предметом даного судового розгляду скоїв у зазначений період (період, на який від відбування покарання його було звільнено умовно-достроково), виходячи з положень ч. 4 ст. 81 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3 призначається відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2018.

VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 10.01.2022 та 13.01.2022, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174, абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.

Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного - 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув'язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення (тримання під вартою) по даному кримінальному провадженню з 06.01.2022 по 06.03.2022 та з 07.08.2022 по 18.03.2024 (т. 1 а.с. 107-110, 152-154).

Крім того, враховуючи положення абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, та з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання ним законної сили залишити без змін запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2018, визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 13 (тринадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку - з 19 березня 2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку покарання ОСОБА_3 строк його затримання та тримання під вартою з 06.01.2022 по 06.03.2022 та з 07.08.2022 по 18.03.2024 включно, з розрахунку день за день.

Речові докази по кримінальному провадженню:

вилучені 06.01.2022 в ході проведення огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 зимову куртку (дублянку) коричневого кольору, три кухонні ножі з білими полімерними ручками, які знаходяться на зберіганні у ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_24 (т. 1 а.с. 137);

вилучені 06.01.2022 під час затримання ОСОБА_3 куртку синього кольору, кофту зелено-чорну з написом «adidas», брюки спортивні «adidas» чорного кольору з білими смугами, шкарпетки чорного кольору, кросівки білого кольору «КМВ Спорт», мобільний телефон «Nokia» model: TA-1336 в корпусі блакитного кольору, труси чорні з малюнками, які знаходяться на зберіганні у ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3 ;

вилучені 06.01.2022 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 кросівки та полімерний пакет; вилучені 06.01.2022 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , змиви, два ножі, недопалки, порожню пачку з-під цигарок, два скляних стакани, сліди рук та пальців, відеокасету, чоловічу футболку, виріз покривала, виріз з підодіяльника, виріз з бильця дивану, фрагменти шпалер, CD-диск, покривало, мазки, які знаходяться на зберіганні у ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити (т. 1 а.с. 138-142, т. 3 а.с. 202-203)

Процесуальні витрати в сумі 19118,40 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто вісімнадцять грн. 40 коп.) на залучення експерта (висновок судово-психологічної експертизи №9236 від 16.03.2023) стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». (т. 2 а.с. 238-239)

Процесуальні витрати в сумі 4596,04 грн. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість грн. 04 коп.) на залучення експерта (висновок №СЕ-19/121-22/2627-БД від 16.02.2022) стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. (т. 2 а.с. 210)

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 10.01.2022 (справа №615/16/22, провадження №1-кс/615/5/22) та 13.01.2022 (справа №615/16/22, провадження №1-кс/615/13/22 та №1-кс/615/14/22) на вищезазначені речові докази. (т. 1 а.с. 143-151)

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та не пізніше наступного дня направити потерпілій.

Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1