Справа № 638/7114/23
Провадження № 3/638/330/24
19 березня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
24.06.2023 о 23:40 год. в м. Харкові, вул. Новгородська, б. 2, водій ОСОБА_2 керував ТЗ Nisan.micra, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest ARNK-0047 № 6820, результат тесту 1.85 проміле, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
23.11.2023 захисником подано через систему «Електронний суд» клопотання, в якому виклав свою позиції щодо складеного протоколу відносно ОСОБА_1 , вказуючи на те, що в діях патрульних була провокація у відношення останнього. Також, захисник вказаним клопотанням просив викликати співробітників патрульної служби, якими було складено протокол та ОСОБА_3 та допитати їх в якості свідків.
Судом здійснено за клопотанням захисника виклик співробітників патрульної служби, про що свідчать листи та підтвердження про їх отримання, але співробітники патрульної служби в жодне з призначених судових засідань не з'явилися, причини своєї неявки, не повідомили.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності пояснив, що того дня їх з ОСОБА_3 віз знайомий, але в районі вул. Новгородска, не впорався з керуванням та врізався у бордюр, вони всі вийшли з авто, щоб подивитися на пошкодження і в цей момент знайомий десь подівся, а автомобіль стояв посеред дороги, трохи пізніше, під'їхав екіпаж патрульної поліції, які попросили ОСОБА_1 прибрати з дороги автомобіль, щоб не сталося аварії. Послухавшись патрульних, ОСОБА_1 сів в авто щоб переставити його ближче до бордюра, але в цей момент під'їхав екіпаж патрульної поліції, які і склали протокол за керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Весь час з моменту пошкодження авто, ОСОБА_1 намагався викликати евакуатор, але у зв'язку з тим, що розпочалася комендантська година, так і не вдалося його викликати.
На питання суду щодо знайомого ОСОБА_1 , який нібито керував того дня автомобілем, останній пояснив, що знайомий просив не викликати його до суду, бо в нього якісь питання, які не дозволяють з'явитися до суду.
Захисник Ваганян С.Ю в судовому засіданні наголошував на тому, що його позиція викладена у клопотанні від 23.11.2023, суд зобов'язаний постановити ухвалу про виклик співробітників патрульної служби і за не виконання ухвали суду, патрульні мають нести відповідальність. Також, захисник попередив суд, що якщо судом буде прийнято рішення без виклику патрульних, таке рішення буде неправосудним.
Свідок ОСОБА_3 надала суду аналогічні пояснення, які було надано суду ОСОБА_1 .
Повно та всебічно розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши всі наявні у справі докази, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 266 КУпАп передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
За визначеннями п. 3 розділу І Інструкції, відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; п.1 розділу III вказує, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія;
портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Згідно із п. 4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Згідно п. 3 розділу 2 Інструкції Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Таким чином, як убачається із вище наведених положень чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, під час здійснення своїх повноважень поліцейськими повинен використовуватися портативний відеореєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, та закріплений на форменому одязі працівника поліції, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом наявності тих чи інших подій зафіксованих на ньому, оскільки саме з відеозапису, здійсненого на відеореєстраторі вбачається час та дата фіксації тих чи інших подій.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п.6 розд. І, діючої «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
Згідно вимог розд. ІІ цієї ж «Інструкції», за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як регламентовано п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №224864 від 24.06.2023. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений за допомогою газоаналізатора «Drager Аlсоtеst 6820», результат огляду на стан сп'яніння 1,85 проміле, ОСОБА_1 з результатом погодився, про що свідчить його підпис в графі "з результатом згоден". Під час огляду поводилась зйомка на нагрудну боді камери;
- результатом тесту від 23.05.2023, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого 1,85 проміле. Роздруківка з результатом тесту підписана ОСОБА_1
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які міститься на дисках та приєднаний до матеріалів справи, згідно яких вбачається, що працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Результат виявився позитивним - 1,85 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, клопотань чи зауважень щодо результату, на адресу працівників поліції від ОСОБА_1 не надходило.
Як об'єктивно вбачається із долученого до матеріалів справи відеозаписів на диску, знятого працівниками поліції, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення поліцейськими велася з моменту початку виконання ними службових обов'язків на момент зупинки транспортного засобу.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував авто, а лише його переставив.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене в п. 27 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
За вказаних обставин, матеріали провадження містять достовірні відомості, з яких можна беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в змісті визначення цього терміну.
Також, суду не надано доказів пошкодження автомобіля та того, що був знайомий, який нібито спричинив пошкодження авто та керував автомобілем.
Щодо доводів адвоката про те, що працівники поліції спровокували ситуацію, суд звертає увагу, що з моменту складання протоколу відносно ОСОБА_1 до дати судового рішення, захисник не звертався щодо нібито неправомірних дій патрульних під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 зі скаргами або з заявами про правопорушення до відповідних установ.
З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника.
Враховуючи вищенаведене та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь її вини, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя Д.М. Цвіра