Справа № 638/4450/23
Провадження № 2/638/1090/24
11.03.2024 м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Штих Т.В.,
за участі секретаря - Зайченка Р.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених у рахунок завдатку,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених у рахунок завдатку.
В обґрунтування позовних позивач зазначила, що 28 січня 2022 року між нею та ОСОБА_2 було укладено Договір про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири, предметом Договору є Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 54,15 м2, житлова площа 21,60 м2. Вартість квартири за основним Договором переуступки права на пай складатиме еквівалент 85000, 00 доларів США - п.2.1. Договору. Договір переуступки права на пай повинен бути підписаний 14 березня 2022 року з 15:00 год. до 16:00 год. у нотаріуса Петріченко О.О. П.п. 3.2.2 та 4.4. Договору закріплено передача ОСОБА_1 для виконання обов'язків покладених на себе Продавцем за цим Договором 5000,00 доларів США (оплата заборгованості по комунальним платежах, оплата витрат на оформлення документів). ОСОБА_2 особисто підтвердила отримання нею завдатку, про що власноруч зазначила про це у Договорі, передача зазначеної суми відбулась в офісі Агентства Нерухомості «АЛЬТАІР» в присутності агентів. Оскільки, 14.03.2022 року договір переуступки права на пай квартири між сторонами укладено не було, вважає, що завдаток у розмірі 5000,00 доларів США та неустойка у розмірі еквівалентному 5000,00 доларів США (п.5.1. Договору) підлягає поверненню. ОСОБА_1 перебувала в Харкові та мала можливість укласти Договір переуступки права на пай, однак з введенням на території України воєнного стану, договір у визначений строк укладений не був. З початку введення на території України воєнного стану, розуміючи неможливість виконання умов договору, враховуючи зміну істотних умов договору, значного необґрунтованого збільшення вартості виконуваного, статусу території на якій розташовано нерухоме майно та його небезпечності, порушення строків введення будинку в експлуатацію, суттєву зміну рівноваги договірних стосунків, Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з проханням повернути завдаток, однак гроші їй ніхто не повернув. Договір купівлі-продажу квартири укладений не був, станом на 14.03.2022 року не працювали нотаріуси та реєстри. Позивачка за захистом своїх прав звернулась до суду та просить суд стягнути з відповідача завдаток у розмірі 5000,00 доларів США та неустойки у розмір 5000,00 доларів США.
Ухвалою суду від 22.05.2023 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача - адвокатом Вдовиченко О. І., до суду поданий відзив, у якому він зазначив, що 28 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.2.1. Договору про наміри укласти договір переуступки права на пай ОСОБА_1 взяла на себе обов'язки укласти Договір переуступки права на пай 14.03.2022 року з 15:00 год. до 16:00 год. виключно у нотаріуса Петріченко О.О. 24.02.2024 року в Україні введено воєнний стан. 10.03.2022 року, ОСОБА_1 не повідомивши про форс-мажорні обставини, відмовилась від взятих на себе зобов'язань. 14.03.2022 року на укладання угоди з'явились уповноважені особи від ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 в призначену у Договорі дату та час не з'явилась. ОСОБА_2 не заперечувала, щодо отримання від ОСОБА_1 авансу у розмірі 5000 доларів США, однак вважає, що 5000 доларів США законно залишаються у неї. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні просила суд, розглянути справу без її участі, посилалась на неодноразові відкладення справи за клопотання представника відповідача та підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, від представника відповідачки надійшла заява про відкладення розгляду справи, з причин зайнятості при розгляді іншої справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів. Сторона відповідача скористалась своїм правом та надала відзив на позов з доказами.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
В порядку ч.2ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно із якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Судом встановлено, що 28 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 загальною площею 54,15 м2, житлова площа 21,60 м2. Вартість квартири за основним Договором переуступки права на пай складатиме еквівалент 85000, 00 доларів США - п.2.1. Договору. Договір переуступки права на пай повинен бути підписаний 14 березня 2022 року з 15:00 год. до 16:00 год. у нотаріуса Петріченко О.О. До обов'язків продавця ОСОБА_2 відповідно до п.3.1.3 укладеного Договору є укладання Договору переуступки права на пай, який повинен бути підписаний в проміжок часу: з 15:00 год. до 16:00 год. 14 березня 2022 року у нотаріуса Петріченко О.О., при цьому вартість відчужуваного об'єкту нерухомості повинна складати суму еквівалентно 85000,00 доларів США. п.п. 3.2.2 та 4.4. Договору закріплено передача ОСОБА_1 для виконання обов'язків покладених на себе продавцем за Договором (оплата заборгованості по комунальним платежах, оплата витрат на оформлення документів) 5000,00 доларів США. Згідно вищевказаного договору ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_2 завдаток в сумі 5000 доларів США. Факт передачі суми в розмірі 5000 доларів США відповідачкою не оспорювався. ОСОБА_2 підтвердила отримання ним зазначеного завдатку.
П.п.5.1. Договору про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 , передбачено, що в разі невиконання обов'язків, взятих на себе Продавцем ОСОБА_2 , вона сплачує Покупцю суму завдатку в п.п.3.2.2. Договору та неустойку в розмірі - еквівалент 5000,00 доларів США. Проте, в обумовлені в Договорі строки, договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 між сторонами укладено не було.
Зазначене, зокрема підтверджується, листом №20981/22052-26-23/15.6 від 16 травня 2023а року Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, наданого на адвокатський запит адвоката Проніної В.М.,- представника позивача ОСОБА_1 , в якому вказано, що Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Петриченко Ольга Олександрівна своєю заявою повідомила що буде відсутня на робочому місці з 24.02.2022 року до закінчення воєнного стану у зв'язку з неможливістю працювати. Вказана заява надійшла до Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків). Приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Петриченко О.О. тимчасово зупинена.
Представник Відповідача, також підтвердив, що договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 між сторонами укладений не був. Посилався при цьому, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
В ході розгляду справи судом встановлено, що сторонами було укладено Договір про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 , в якому ними було визначено вартість квартири та погоджено терміни укладення договору переуступки права на пай квартири, а також визначено розмір завдатку. Також в пункті 5.1 Договору сторонами було погоджено гарантії відповідальності.
Договір про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
На час розгляду справи Договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 між сторонами не укладено.
06.04.2023 року ОСОБА_1 було направлено претензію до ОСОБА_2 з пропозицією щодо повернення завдатку та неустойки, яку відповідачка виконувати відмовилась, вважає, що є всі підстави укласти договір.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем та відповідачем не укладено жодних додаткових угод щодо зміни предмету договору чи зміни інших умов попереднього Договору, а отже відповідач безпідставно ухиляється від взятих на себе зобов'язань, безпідставно утримуючи грошові кошти позивача у своєму володінні.
Наслідки невиконання зобов'язань за договірними відносинами, відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, є: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.2 ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відтак, суд вважає, що стороною відповідача жодним чином не спростовано доводів позивача, а тому вимога про повернення коштів, які були завдатком при укладені договору є правомірною та підлягає задоволенню.
Так, щодо компенсації у розмірі завдатку варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами, який би за своєю формою та змістом відповідав закону.
Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 571 ЦК України встановлено наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком. Так, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, у разі сплати авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.
Аналогічних висновків щодо застосування норми статті 570 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року № 367/661/16-ц. Відповідно до ст. ст. 570, 571 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання й на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається в кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.
Окрім того, в диспозиції ч. 2 ст. 570 ЦК України зазначено: якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Так, з договору вбачається, що позивач вніс завдаток, з чим погодився Відповідач.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, з врахуванням того, що умови договору не були виконанні, позивачем внесено завдаток, то його стягнення в подвійному розмірі підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З матеріалів справи слідує, що, у встановлений у попередньому договорі строк, сторони основний договір так і не уклали, жодних повідомлень від відповідача на адресу позивача не надходило, пропозиції про укладення основного договору сторонами не направлялись, завдаток внесений на підставі договору від 28.01.2022 року позивачу не повертався.
За таких обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 з початку введення на території України воєнного стану, намагалась вирішити питання отримання завдатку, без сплати неустойки, однак ОСОБА_2 відмовилась повертати завдаток та 14.03.2022 року не виконав обов'язки, передбачені п.3.1.3 Договору про намір укласти Договір переуступки права на пай від 28.01.2022 року, чим порушив умови договору. Суду не надано належних доказів на представлення інтересів ОСОБА_2 на укладання Договору переуступки права на пай.
А тому відповідно до п. 5.1 Договору про наміри укласти договір переуступки права на пай квартири АДРЕСА_1 має повернути ОСОБА_1 сплачений нею завдаток та неустойку у розмірі 5000,00 доларів США.
За таких обставин позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 коштів підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд враховує те, що відповідачем за час розгляду справи не було надано належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача.
Зважаючи на те, що сторонами у договорі про намір укласти Договорів переуступки права на пай, було визначено передані грошові кошти як завдаток, з урахуванням того, що договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, однак сторонами чітко було обумовлено умовами договору та засвідчено підписами, саме правову природу внесених грошей, а саме, як завдаток, то передана однією зі сторін грошова сума є завдатком.
Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Виходячи з викладеної норми, суд дійшов висновку про можливість стягнення переданого позивачем завдатку у доларах США, еквівалент якого у гривні визначатиметься на стадії виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 570, 610, 611, 628, 638 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених у рахунок завдатку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 грошові кошти, передані їй в якості завдатку відповідно до п.3.2.2, 4.4 Договору про наміри укласти договір переуступки права на пай від 28 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у розмірі 5000 (п'яти тисяч) доларів США та неустойку, відповідно до п.5.1 Договору про наміри укласти договір переуступки права на пай від 28 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у сумі еквівалентній 5000 (п'яти тисяч) доларів США, а також суму судового збору у розмірі 3700 (три тисячі сімсот) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлений 19 березня 2024 року.
Головуючий Т. В. ШТИХ