Справа № 128/1924/18
Іменем України
19 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці Вінницької області в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» кримінальне провадження, відомості про яке внесені 28.05.2018 в ЄРДР за №12018020100000552 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця смт. Биківка, Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, не одруженого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
26.05.2018 близько 12:00 год. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Тивріське шосе (Центральна) в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, підійшов до кам'яного паркану, яким огороджене домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить раніше йому знайомому потерпілому ОСОБА_5 . Зателефонувавши до потерпілого, обвинувачений ОСОБА_4 пересвідчився що в будинку та на подвір'ї вказаного домоволодіння нікого немає і в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливого мотиву, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через кам'яний паркан, і у такий спосіб проникнув на територію зазначеного подвір'я. Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_4 , підійшов до вікна будинку за вищевказаною адресою та за допомогою фізичної сили витягнув руками дерев'яні кріплення з вікна, потім знявши віконне скло , проник через даний віконний отвір у будинок. Пройшовши через кухню, обвинувачений ОСОБА_4 в спальній кімнаті помітив сервант, на якому зверху знаходились належні потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 Євро (що становить відповідно до курсу валют Національного бану України 3061 грн. 89 коп.), а також на одній із полиць цього ж серванту помітив належні ОСОБА_5 1 каблучку виготовлену із золота 585 проби вагою 1,5 грам, вартістю 1724 грн. 18 коп. відповідно до висновку експерта № 3323-3324/18-21 від 21.06.2018 та 1 каблучку виготовлену із срібла 925 проби вагою 3 грами, вартістю 340 грн. 47 коп., відповідно до висновку експерта № 3323-3324/18-21 від 21.06.2018, які викрав.
Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 зазначені каблучки та гроші помістив до своєї кишені, після чого, знаходячись в тій же кімнаті, підійшов до шафи, на дверях якої висіла сумка, належна потерпілому ОСОБА_5 .. Всередині даної сумки ОСОБА_4 помітив 1000 гривень, які він також викрав, помістивши їх до власної кишені.
Реалізувавши свій злочинний умисел до кінця та заволодівши викраденим вищевказаним майном, обвинувачений ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 5126 гривень 54 копійок.
15.03.2024 у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину за ч.3 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, суду зазначив, що він дійсно 26.05.2018, близько 12:00 год. перебуваючи по АДРЕСА_3 , підійшов до кам'яного паркану, яким огороджене домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить його знайомому ОСОБА_5 , з яким на час вчинення злочину він перебував у дружніх стосунках. Зателефонувавши ОСОБА_5 , він дізнався що його не має у дома. В цей час, оскільки він перебував в скрутному матеріальному становищі, він вирішив вчинити крадіжку з будинку потерпілого. Пересвідчившись що за ним ніхто не спостерігає, він переліз через кам'яний паркан, проник на подвір'я, підійшов до вікна будинку, та витягнувши руками дерев'яні кріплення з вікна, зняв віконне скло та проник у будинок, потім з серванту та сумки потерпілого він вкрав: 100 Євро, 1000 гривень та 2 каблучки, одну- срібну , другу -золоту. Викрадені каблучки він потім продав приблизно за 1000 гривень. Гроші він витратив на власні потреби. У вчиненому злочині щиро кається , зазначив суду, що зробив для себе належні висновки , є військовозобов'язаним та має намір захищати Батьківщину , тому просить суд не позабавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, попередньо через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Цивільний позов до обвинуваченого до суду не подав.
Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись : допитом обвинуваченого ; дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого, вирішення питання про долю речового доказі та процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.185 КК України.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує дані, що характеризують його як особу, а саме який не одружений, офіційно не був працевлаштований, однак займався соціально-корисною працею, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, військовозобов'язаний, не судимий, у лікарів психіатра та (або) нарколога на обліку не перебуває, а також оголошувався судом у розшук.
Окрім того, суд бере до уваги і міркування потерпілого ОСОБА_5 , який щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, тобто не наполягає на призначені судом суворого покарання.
З правової позиції виказаної в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року в справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18), судом убачається, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Згідно до ч.3 ст. 67 КК України, при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Суд не погоджується із позицією в судових дебатах прокурора про те, що суд не має визнавати в даному випадку в якості пом'якшуючої покарання обставини щире каяття обвинуваченого, так як ОСОБА_4 добровільно не відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду та оголошувався судом в розшук, оскільки з урахуванням сталої практики Верховного суду , суд має оцінити в сукупності як ставлення обвинуваченого до скоєного злочину так і інші обставини з'ясовані судом в ході розгляду кримінального провадження.
В даному випадку , суд пересвідчився , що обвинувачений в судовому засіданні в повному обсязі визнав свою вину, вибачився перед потерпілим, надав добровільно правдиву розповідь про всі відомі йому обставини вчиненого ним злочину та критично поставився до свого негативного вчинку.
Виходячи з вищевказаного, суд вважає за необхідне визнати в якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , його щире каяття у вчиненні даного злочину, передбаченої п.1 ч.1 ст. 66 КК України
Обставин , відповідно до переліку визначеному в ч. 1 ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не установлено.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Отже, зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставин; відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі і його молодий вік ;бажання захищати Батьківщину; не вчинення ним, з дня події злочину (26.05.2018) по час ухваленні вироку, іншого злочину, а також обсяг, індивідуальні ознаки та вартість викраденого майна, загальний розмір якої склав 5126 грн. 54 коп., в свою чергу, відсутність шкідливих наслідків для потерпілого вчиненим злочином, - суд вважає, що ОСОБА_4 не представляє суспільної небезпеки і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 185 КК України, із звільненням від подальшого відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде достатнім і сприятиме його виправленню та попередженню вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають до стягнення процесуальні витрати на користь держави за проведення у даному провадженні товарознавчої експертизи №3323-3324/18-21 від 21.06.2018, загальний розмір яких складає 429 гривень, оскільки вони доведені належними і допустимими доказами та визнані обвинуваченим.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 не заявлявся, однак він має право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про відшкодування шкоди завданої злочином.
Долю речового доказу в даному кримінальному провадженні, слід вирішити, відповідно до ст. 100 КПК України, а саме диск із відеозаписом, наданим потерпілим ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження за №12018020100000552.
Керуючись ст.ст.349, 373, 374,376,377 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 ( шість) місяців.
На підставі ст.75, п. п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з дня проголошення вироку суду 19.03.2024.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на користь держави за проведення у даному провадженні товарознавчої експертизи №3323-3324/18-21 від 21.06.2018 у розмірі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 00 копійок).
Речовий доказ, а саме диск із відеозаписом, наданим потерпілим ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження за №12018020100000552.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Після проголошення вироку його копії негайно вручити: прокурору та обвинуваченому, а потерпілому скерувати - поштою.
Суддя ОСОБА_6