іменем України
Справа № 126/3118/23
Провадження № 1-кс/126/292/2024
"19" березня 2024 р. м. Бершадь
Слідчий суддя Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бершадь клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голдашівка Бершадського району Вінницької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020100000597 від 18.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -
Слідчий ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що 18.12.2023 до чергової частини відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , про те, що 18.12.2023, невідома особа із подвір'я обгородженого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила крадіжку велосипеда «Україна», належного заявнику.
18.12.2023 відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020100000597 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18.12.2023 близько 15 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вирішив провідати свого знайомого ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Прийшовши до вищевказаного домоволодіння та зайшовши через відчинену дерев'яну браму на подвір'я зі сторони вулиці, ОСОБА_5 близько 15 год. 30 хв. побачив велосипед торгової марки «Україна» чоловічого типу, діаметр коліс 28 дюймів, що належить ОСОБА_7 та який він раніше залишив на подвір'ї вищевказаного домоволодіння, який ОСОБА_5 вирішив викрасти. З цією метою, ОСОБА_5 , переконавшись, що на подвір'ї домоволодіння нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, з метою реалізації злочинного умислу направленого на крадіжку чужого майна, таємно, умисно, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), а також від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України № 2263-IX від 22.05.2022, а також Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 №757/2022 затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» від 26.07.2023 № 451/2023 затвердженого Законом України № 3275-IX від 27.07.2023, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженого Законом України № 3429-IX від 08.11.2023, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи особисті корисливі мотиви на заволодіння чужим майном викрав належний ОСОБА_7 велосипед торгової марки «Україна» чоловічого типу, діаметр коліс 28 дюймів, вартістю 1186 грн, яка встановлена згідно висновку товарознавчої експертизи № 8253/23-21 від 25.12.2023.
Викраденим велосипедом ОСОБА_5 приїхав до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив на подвір'ї.
18.12.2023 о 21 год. викрадений ОСОБА_5 велосипед торгової марки «Україна» чоловічого типу, діаметр коліс 28 дюймів був ним добровільно виданий та в подальшому вилучений працівниками відділу поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою с. Кидрасівка Бершадської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, вул. Ковальчука, буд. 73, біля домоволодіння ОСОБА_5
29.12.2023 встановивши наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні злочину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Голдашівка Бершадського району Вінницької області, зареєстрованому у АДРЕСА_1 , жителю АДРЕСА_2 , громадянину України, українцю, непрацюючому, неодруженому, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
20.02.2024 слідчим СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_9 винесена постанова про оголошення в розшук ОСОБА_5 .
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Згідно ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- вчиняти нові кримінальні правопорушення,;
- переховування від органів досудового розслідування, що обґрунтовано підтверджується вчиненням тяжкого злочину, відсутністю у ОСОБА_5 постійного місця роботи та переховування від органу досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, та також незаконно впливати на потерпілого, оскільки з вказаними особами він добре знайомий, а також йому відоме місце їх проживання;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного.
- особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу;
- застава, оскільки у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти для цього;
- домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання.
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність постійного доходу, місця роботи, відсутність постійного місця проживання, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а саме ст. 28 КПК України розумні строки, а також враховуючи тяжкість злочину, тому просить задоволити клопотання та обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали зазначене клопотання та вказали, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
Згідно п. 4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 3 та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. Обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі № 1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
У частині 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
В обґрунтування заявленого клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначає, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно положень ч.1 та ч. 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, з матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
29.12.2023 ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Проте, підозра ОСОБА_5 , у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належну поведінку та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Оцінюючи доводи прокурора та слідчого про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та продовження вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя констатує, що прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної поведінки, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, та приходить до висновку, що прокурором та слідчим доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слід відмовити.
При цьому, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, слідчий суддя вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для потреб досудового розслідування та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
У відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 , слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого відділення Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до органів прокуратури Гайсинського району та в Бершадський районний суд в період досудового розслідування та судового провадження за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 . без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) здати, при наявності, на зберігання до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області особисті документи, які дають право виїзду з України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділення Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до органів прокуратури Гайсинського району та в Бершадський районний суд в період досудового розслідування та судового провадження за першою вимогою;
2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) здати, при наявності, на зберігання до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області особисті документи, які дають право виїзду з України.
Надати можливість працівникам органу поліції з метою контролю за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з'являтися в його житло із вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 17.05.2024 року включно в межах строку досудового розслідування.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1