Справа № 405/5300/23
провадження № 1-кс/405/700/24
13.03.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2023 року № 12023120000000110 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 309 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровоград, українцю, громадянину України, з вищою освітою, офіційно не працюючому, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
старший слідчий ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, тимчасово не працюючого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, відносно якого 20.03.2020 обвинувальний акт за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, направлено до Кіровського районного суду м. Кіровограда, на 60 (шістдесят) днів, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні надали пояснення згідно яких заперечували щодо задоволення клопотання. Вважали, що ризики, на які посилається сторона захисту не доведенні. Просили змінити запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12023120000000110 від 20.01.2023 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст.309, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області.
20.11.2023 року ОСОБА_4 о 09:30 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
22.11.2023 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 , було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 09:30 год. 20.11.2023 до 09:30 год. 18.01.2024, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214720 грн., та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
16.01.2024 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 , було продовжено запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 13:05 год. 16.01.2024 до 13:05 год. 15.03.2024, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214720 грн., та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
29.02.2024 старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , складено та погоджено з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України відносно: ОСОБА_4 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.03.2024 у кримінальному провадженні продовжені продовжено строк досудового розслідування до 20.05.2024.
Щодо обґрунтованості підозри:
Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколами про результати НСРД - контролю за вчиненням злочинів у формі оперативних закупок від 27.04.2023, 03.05.2023, 06.07.2023 та 09.11.2023, висновками судових експертиз матеріалів, речовин і виробів, предметами дослідження яких були речовини придбані особою з легендованими даними у ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час проведення НСРД - контролю за вчиненням злочинів у формі оперативних закупок: №СЕ-19/112-23/5850-НЗПРАП від 22.06.2023; №СЕ-19/112-23/6811-НЗПРАП від 04.08.2023; №СЕ-19/112-23/7363-НЗПРАП від 03.08.2023; №СЕ-19/112-23/11339-НЗПРАП від 15.11.2023; протоколами оглядів предметів; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколами проведення обшуків за місцями проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході яких були виявлені та вилучені наркотичні засоби, вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини а також мобільні термінали з сім картками і банківські картки; висновками судових експертиз матеріалів, речовин і виробів, предметами дослідження яких були речовини виявлені та вилучені під час проведення обшуків за місцями проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновками експертизи зброї та судової вибухотехнічної експертизи; протоколами оглядів предметів, а саме наркотичних засобів, вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин а також мобільних терміналів з сім картками і банківських карток, виявлених та вилучених в ході обшуків за місцями проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 протоколами проведення тимчасових доступів у банківських установах, під час яких була отримана інформація, про рух коштів по банківським карткам ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкалопротии України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 307 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики передбаченні п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України, не зменшилися, а саме:
-підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна; злочини, у якому він підозрюється є умисним.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
-може незаконно впливати на свідків, які допитані або будуть допитані у провадженні з приводу незаконної діяльності ОСОБА_4 .
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань.
- вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, пов'язане із злочинами в сфері незаконного обігу наркотичних засобів; вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини по кримінальному провадженню, а тому з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, неможливо застосувати до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Викладене у своїй сукупності, свідчить, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід наразі неможливе у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: встановити та допитати всіх осіб, яким що-небудь відомо з приводу вчинених кримінальних правопорушень, в тому числі осіб, на яких вказується під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та осіб, які згадуються в інформації отриманої під час тимчасових доступів до банківських установ; вирішити питання щодо зняття грифу таємно з матеріалів НС(Р)Д, а саме: протоколів, клопотань, ухвал слідчих суддів, доручень; призначити судову експертизу відео-, звукозапису; скласти та повідомити остаточні підозри всім підозрюваним у кримінальному провадженні; повторно допитати усіх підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри, за вказаним кримінальним провадженням; при необхідності провести одночасні допити декількох осіб за участю підозрюваних та свідків; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових експертизи відео-, звукозапису; долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі данні підозрюваних, а саме характеристики з місць проживання даних осіб; копії вироків з відповідних судів; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень; виділити матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у вчиненні останніми кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій; ознайомити усіх підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Частиною ч.3 ст.199 КПК України визначено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відзначає, що запобіжний захід, у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 застосовано та підлягає продовженню з урахуванням особи підозрюваного, характеризуючих даних та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину.
Разом з тим, слідчий суддя відзначає, що наведені ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки застосований запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваної. Крім того з моменту застосування підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування та продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Вищевказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні підозрюваного під вартою, а тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 строком на 60 днів, що на думку слідчого судді має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становлять порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 12 год. 20 хв. 13.03.2024 року до 12 год. 20 хв. 11.05.2024 року.
Строк дії ухвали визначити до 12 год. 20 хв. 11.05.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12