Справа № 405/5300/23
провадження № 1-кс/405/702/24
13.03.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2023 року № 12023120000000110 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст.307, ч.ч. 1,2 ст.309 КК України, про продовження строку покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
прокурор Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку обов'язків передбачених запобіжним заходом у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з клопотанням про розгляд клопотання без їх участі. Вирішення питання про продовження підорюваному обов'язків залишили на розсуд суду.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з урахуванням заяв прокурора та сторони захисту, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12023120000000110 від 20.01.2023 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст. 263, ч.3 ст.307, ч.ч. 1,2 ст.309 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к.6-10 - витяг з ЄРДР).
20.11.2023 року ОСОБА_4 о 09:44 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.к. 160-161).
21.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
22.11.2023 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 , було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 09:44год. 20.11.2023 до 09:44год. 18.01.2024, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214720 грн., та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (а.к. 163).
16.01.2024 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 13:40 год. 16.01.2024 до 13:40 год. 15.03.2024, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 107360 грн., та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (а.к. 164-166).
29.01.2024 року було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_4 в розмірі встановленому ухвалою слідчого судді та покладені обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 202 КПК України, згідно з якими з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
29.02.2024 старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , складено та погоджено з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України відносно: ОСОБА_4 (а.к. 170-178).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.03.2024 у кримінальному провадженні продовжені продовжено строк досудового розслідування до 20.05.2024.
Щодо обґрунтованості підозри:
Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст.309 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом огляду предметів (а.к. 23-33), протоколом про проведення НСРД (а.к.48), висновком експерта (а.к. 49), протоколом про проведення НСРД (а.к. 100-114), протоколом про проведення НСРД (а.к. 115-122), протоколом про проведення НСРД (а.к. 123-126), протоколом обшуку (а.к. 141-144), висновком експерта (а.к. 145), висновком експерта (а.к.146), висновком експерта (а.к. 147), повідомленням про підозру (а.к.171-178).
За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що ризики передбачені п.п. 3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, а саме:
-відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України -підозрюваний може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки останній не має стійких соціальних зв'язків.
Враховуючи, що на певній території України наразі тривають бойові дії, частина територій не підконтрольна владі та правоохоронним органам України, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинені злочини, може перейти на вказану територію, де тривалий час буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги вищевикладене, спроби підозрюваного будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.
У наведені способи підозрюваний також матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування.
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, зокрема на свідків, які вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення, так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 , враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те що він є наркозалежною особою та іншими, невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини, об'єднаний із останніми єдиною метою вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження з використанням дружніх зв'язків, а також на свідків які вже допитані та планується допитати, неправдиві показання яких можуть зашкодити проведенню об'єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження, в тому числі на експертів, а саме щодо кваліфікації дій підозрюваного за відповідною частиною статті КК України.
Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження в тому числі інших підозрюваних осіб, шляхом застосування до останніх методів прохання, залякування, методів фізичного та морального впливу, використовуючи своє становище, тобто може вчинити інші злочини.
Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень, можливе в тому числі шляхом проведення допитів. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків. Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати обрання запобіжного заходу. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.
ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Крім цього, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з іншими особами, у кількості не менше трьох осіб, яких для вчинення злочину підшукав останній та міг попередити про форми і методи роботи правоохоронних органів України та про факт здійснення досудового розслідування їх незаконної діяльності.
Обов'язки, передбачені ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 покладені та підлягають продовженню з урахуванням особи підозрюваного, характеризуючи даних та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язкискасовуються.
З урахуванням встановлених обставин, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникненню встановлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне продовжити строк покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на 2 місяці, тобто до 13.05.2024 року.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 194, 202 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 13.05.2024, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурора.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 13.05.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6