Справа № 405/135/24
провадження № 1-кс/405/597/24
01.03.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Володарське Володарського району Донецької області, громадянки України, яка не працює, не одружена, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше двічі судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, внесеного 05 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023121010003422, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,
01.03.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Також, слідчим наголошується про існування ризиків, які передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, за обставин, які в ньому викладені.
Захисник не заперечував відносно застосування до його підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Підозрювана підтримала позицію захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 05 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023121010003422 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
28.02.2024, о 14 год. 23 хв., ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якої: 28.02.2024, близько 09 год 51 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 приїхали до м. Кропивницького на автомобілі марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , з метою реалізації злочинного наміру, направленого на встановлення осіб похилого віку, до яких можливо увійти в довіру та в подальшому заволодіти належним їм майном, а саме грошовими коштами. В ході переміщення по вулиці вул. Віктора Френчка, в м. Кропивницькому, вищевказані особи помітили потерпілу ОСОБА_9 1941 р.н.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення злочинним шляхом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 близько 10 год. 20 хв., 28.02.2024, підійшла до потерпілої ОСОБА_9 , яка на той момент перебувала на розі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та під приводом пошуків найближчої аптеки з низькими цінами вступила в розмову з останньою.
Під час спілкування ОСОБА_4 із потерпілої ОСОБА_9 , до них, діючи відповідно до попередньої домовленості зі ОСОБА_4 , підійшла ОСОБА_7 та, на виконання власної заздалегідь визначеної ролі, представившись вигаданим ім'ям, з метою збільшення довіри до ОСОБА_4 з боку потерпілої ОСОБА_9 , почала дякувати ОСОБА_4 за нібито успішне зняття з неї «порчі».
Увійшовши таким чином в довіру до потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_4 повідомила потерпілій, що на ній теж є «порча», яку навела її хороша знайома і що якщо цю «порчу» не зняти, то вона перейде на її доньку. Побачивши хвилювання потерпілої ОСОБА_9 з приводу благополуччя її доньки, ОСОБА_4 , за підтримки ОСОБА_7 , сказала їй, що допоможе позбутись «порчі» та запитала скільки грошей вона має вдома. Отримавши відповідь потерпілої ОСОБА_9 про те, що остання вдома має 100.000 (сто тисяч) гривень, ОСОБА_4 проінструктувала ОСОБА_7 щодо правильності процесу зняття «порчі» із потерпілої та сказала їй іти з потерпілою до неї додому, де вчинити частину обумовленого ритуалу, а потім повернутися до неї.
В подальшому ОСОБА_7 разом із потерпілою ОСОБА_9 пішла до приміщення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання останньої. Перебуваючи всередині даної квартири, потерпіла ОСОБА_9 дістала зі схованки власні грошові кошти в розмірі 57.000 (п'ятдесят сім) тисяч гривень, після чого ОСОБА_7 , з метою підтримання довіри потерпілої ОСОБА_9 , допомогла загорнути їх у носову хустинку, промовляючи молитви. Після цього ОСОБА_7 разом із потерпілою ОСОБА_9 вийшли з квартири та пішли в напрямку Комунального закладу «Ліцей «Мрія» Кропивницької міської ради», що розташований за адресою: м. Кропивницький, Фортечний район, вул. Віктора Френчка, буд. 23, неподалік якого їх чекала ОСОБА_4 .
Підійшовши до паркану, яким огороджено вказаний навчальний заклад, перебуваючи по вул. Віктора Френчка, та знову зустрівшись зі ОСОБА_4 , остання сказала потерпілій ОСОБА_9 передати їй грошові кошти належні останній. Взявши до рук згорток, до якого було загорнуто грошові кошти в розмірі 57.000 гривень, ОСОБА_4 відволікла увагу потерпілої ОСОБА_9 , розповідаючи їй про молитви, які вона буде читати за неї, а також інструкціями з приводу того, що для належного «відводу порчі» ці гроші потерпіла ОСОБА_9 має сховати під своє ліжко, спати на них та протягом 9 днів нікому не розповідати про цю ситуацію, здійснила заміну згортку з грошима потерпілої ОСОБА_9 на власний, заздалегідь підготований, зовні схожий згорток із сувенірними грошовими купюрами всередині, який, після завершення інструктажу, передала потерпілій ОСОБА_9 , власноруч поклавши в сумку потерпілої.
В подальшому, вже заволодівши згортком із грошима потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_4 дала вказівку потерпілій ОСОБА_9 йти додому і не оглядатись назад, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 57.000 грн.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 28.02.2024, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками віл 28.02.2024, протокол огляду місця події від 28.02.2024, протокол обшуку від 28.02.2024, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому вона підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до не тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, а тому, ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_4 може впливати на потерпілу, яка дає відносно неї викривальні свідчення, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на неї, при цьому, підозрюваній відоме місце знаходження потерпілої, яка також є людиною похилого віку та саме за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_7 шляхом обману заволоділи грошима, які належать потерпілій.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які потерпілими, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, укривати від слідства дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі, інформацію щодо часу, місця та обставин подій, які відбувались під час вчинення злочину, та мають значення, які не відомі органу досудового розслідування.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрювана може продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказує те, що ОСОБА_4 двічі, протягом 2023 року притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів проти власності за ч. 2 ст. 190 КК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, раніше судима, а тому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрювана не працює, не одружена, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваної не надано, наявні вагомі докази про вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні злочину, у вчиненні якого вона підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваної необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження її права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити її належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Окрім цього, сторона захисту не заперечувала відносно застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 не тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового стану підозрюваної, слідчий суддя визначає підозрюваній ОСОБА_4 розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, передбачених КПК України.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваної або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14 год. 23 хв. 28.02.2024 по 27.04.2024 включно.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 01.03.2024 по справі № 12023121010003422 від 05 грудня 2023 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком до 27.04.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні за вийнятком їх участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_4 вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_10