Справа № 351/2744/23
Номер провадження №2/351/204/24
14 березня 2024 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Калиновського М.М.
за участі секретаря - Равлюк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом адвоката Фармуги Василя Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Снятинської міської ради, про визначення місця проживання дитини біля батька, -
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Снятинської міської ради, про визначення місця проживання дитини біля батька. Позовні вимоги мотивував тим, що 11 лютого 2015 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб, від якого у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Снятинського районного суду від 03 квітня 2023 року шлюб між сторонами розірвано. Дитина на даний час проживає біля батька по АДРЕСА_1 , а відповідачка змінила місце проживання та мешкає у господарстві своїх батьків в с. Джурів Коломийського району та час від часу працює і проживає за межами України.
ОСОБА_1 вважає, що в інтересах дитини проживати саме з ним, оскільки від моменту фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачкою син проживає разом з ним та перебуває на повному його забезпеченні. Позивач повністю опікується інтересами та потребами дитини, його здоров'ям, духовним та моральним розвитком. Він має можливість забезпечити сину ОСОБА_4 належні умови проживання, повною мірою займатися його вихованням, чого відповідачка забезпечити не в змозі. Крім того, участь у вихованні дитини беруть дідусь та бабуся ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Виходячи з інтересів дитини, ОСОБА_1 просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним- батьком ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідачка, яка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідачки.
Представник служби у справах дітей Снятинської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Снятинського районного суду від 03.04.2023р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 26.09.2023р. вбачається, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_4 та батьками ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , які являються пенсіонерами. Умови проживання задовільні.
З Витягу з реєстру територіальної громади слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З Витягу з реєстру територіальної громади слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу №995 про зареєстрованих у житловому приміщенні від 26.09.2023р., ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 . Крім нього за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_6 , 2015 р.нар., ОСОБА_1 , 1956 р.нар., ОСОБА_5 , 1961 р.нар.
Як вбачається з висновку Служби у справах дітей Снятинської міської ради від 03.01.2023 року, ОСОБА_1 звернувся до служби щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 , 2015 р.нар. біля нього, оскільки дитина звикла проживати разом із ним та його батьками, відвідує Попельниківський ліцей та має друзів за місцем проживання.
Службою у справах дітей з'ясовано, що дитина проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , матір проживає за іншою адресою. Під час обстеження будинку встановлено, що створені належні умови для проживання дитини. Відповідно до характеристики ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хлопчик є учнем 3 класу Попельниківського ліцею та навчається не в повну міру своїх сил, потребує контролю. Навчанням та вихованням хлопчика займається батько, який відвідує батьківські збори та цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу. Мати хлопчика інколи підтримує контакт з класним керівником по телефону. ОСОБА_2 звернулась до Служби у справах дітей із письмовою заявою про те, що заперечує проти того, щоб малолітній син проживав біля батька, оскільки він не може забезпечити дитину, не має місця роботи, зловживає алкоголем та у 2012 ро ці був притягнутий до кримінальної відповідальності. Вона ж у свою чергу працює в с. Джурів на фірмі "Кристал" та отримує заробітну плату у розмірі двадцять тисяч гривень на місяць. Із характеристики виданої Старостинським округом №1 с. Попельники, скарг та нарікань на ОСОБА_1 за місцем його проживання до виконкому не надходило. Із наданої інформації ВП №1 м. Снятин Коломийського РВП в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на території обслуговування чи на території України не притягувався.
Враховуючи вище зазначене, дослідивши матеріали та оцінивши наявні документи у їх сукупності, враховуючи інтереси малолітньої дитини, Орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька.
Відповідно до 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Тобто, першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, є спільна згода батьків, та тільки у випадку наявності спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Згідно з ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У висновку Служби у справах дітей зазначено, що згідно акту оцінки потреб сім'ї від 23.11.2023 №06-05/68, що склали фахівці соціальної роботи КУ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" Снятинської міської ради відомо, що малолітній ОСОБА_6 проживає біля батька в АДРЕСА_1 та має все необхідне для проживання та всебічного розвитку дитини. Збережено належний санітарно-гігієнічний стан житла. Під час обстеження встановлено, що створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька.
Cуд бере до уваги те, що позивач разом із малолітньою дитиною зареєстровані та проживають за однією адресою в АДРЕСА_1 .
Отже, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір, та вказані обставини підлягають перевірці судом.
Однак позивачем не надано жодних доказів, які б підвереджували дійсну наявність спору між ним та відповідачкою, з приводу визначення місця проживання їх спільного сина ОСОБА_4 . Не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.
Слід зазначити, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, спору про визначення місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_4 не було.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України).
Оскільки, у дитини є зареєстроване місце проживання, яке ніким не оспорюється і вимоги позивача не стосуються зміни місця проживання дитини, то суд вважає, що в даному випадку між сторонами відсутній спір, який підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Відтак, за відсутності між сторонами відповідного спору, суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.
З огляду на викладене, в суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання малолітнього сина, який, з його слів, фактично проживав і проживає разом з ним, та на час розгляду справи, між батьками дитини існує спір саме щодо його місця проживання, а відтак суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю між сторонами спору щодо місця проживання дитини.
Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 141, 142, 206, 255, 259, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ