Справа № 346/5607/23
Провадження № 2/346/261/24
14 березня 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань Насадик В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні залу судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д) звернулось до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості у розмірі 195768 гривень 37 копійок за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 27 червня 2017 року, яка станом на 27 червня 2017 року складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 82914 гривень 46 копійок та нарахованою пенею 112853 гривні 91 копійка, а також судового збору у розмірі 2936 гривень 53 копійки.
Ухвалою від 10 листопада 2023 року провадження у справі було відкрито, справу було вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження, із проведенням судового засідання та викликом учасників справи на 07 грудня 2023 року о 14 годині 00 хвилин. Останній раз судове засідання було призначено на 14 березня 2024 року у зв'язку з неявкою відповідача.
23.01.2024 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за Договором №Б/Н від 27.06.2017 р., в розмірі 121371,69 грн. (80914,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 80914,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 40457,23 грн. - заборгованість з пені), а також понесені позивачем судові витрати.
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.
За таких обставин, а також в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав; був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився без повідомлення причин; представник позивача не заперечує проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.
Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача полягала в тому, що між банком та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, зобов'язання за яким банком були виконані шляхом відкриття відповідачу рахунку, видачі платіжної картки, та кредитування рахунку до встановленого кредитного ліміту. А відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших платежів у строки встановлені договором, не виконав. Тому у банка виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. Будь-яких заперечень проти вимог банку чи його доказів не подавав.
Оцінка суду щодо фактів.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , звернувся до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ: 14360570) шляхом підписання та подання анкети-заяви та довідки про умови кредитування якими по суті, просив відкрити йому кредитний рахунок, видати йому кредитну картку та встановити кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено (а.с. 19,20,21,22-45, 46-171, 172-177).
Підписавши анкету-заяву та заяву про умови кредитування від 27 червня 2017 року, ОСОБА_1 також підтвердив, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, який він зобов'язується виконувати (а.с.21,22-45).
За договором про надання банківських послуг, публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк взяв на себе зобов'язання відкрити ОСОБА_1 кредитний рахунок, видати йому платіжну картку (а за бажанням видати додаткові картки), та здійснювати платежі з рахунка, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитувати рахунок) з урахуванням встановленого кредитного ліміту (який банк може змінювати в односторонньому порядку за певною процедурою) та у розмірі здійснених ним або його довіреною особою операцій за допомогою карток, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за його користування у строки та порядку, передбаченому цим договором, зокрема: щомісячним платежем в розмірі 7% від суми заборгованості до 25 числа місяця слідуючого за розрахунковим (а.с. 21,22-45).
Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк відкрив ОСОБА_1 кредитний рахунок, випустив платіжну картку, та кредитував його рахунок, який у повному обсязі та у вказаний строк не повертав отриманий кредит, та не сплачував процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою по його особовому рахунку (а.с. 19,20,21,22-45, 46-171, 172-177).
Як наслідок, 28.09.2023 року акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що виникла за договором про надання банківських послуг від 14.06.2018 року, через невиконання ним взятих на себе зобов'язань, в розмірі 121371грн.69коп., з яких: 80914грн.46коп. - заборгованість за кредитом; 40457грн.23коп. - заборгованість з пені (а.с.2-9).
Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування через поточний рахунок), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, отримати виданий їй кредит та сплату пені у зв'язку із несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань.
Оцінка суду щодо права.
Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:
Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов'язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.
Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.
Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору. А користуючись положеннями статті 628 вказаного кодексу, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Так, 14 червня 2018 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк укладено договір про надання банківських послуг, за яким (в частині умов договору, що стосуються кредитування рахунка) банк взяв на себе зобов'язання відкрити ОСОБА_1 кредитний рахунок, видати йому платіжну картку (а за його бажанням додаткові картки), та здійснювати платежі з рахунка, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитувати рахунок) з урахуванням встановленого кредитного ліміту (який банк може змінювати в односторонньому порядку за певною процедурою) та у розмірі здійснених нею або її довіреною особою операцій за допомогою карток (а.с. 19,20,21,22-45, 46-171, 172-177).
І банк, взяті на себе зобов'язання виконував (а.с. 11-14, 15-18).
Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зокрема, за договором про надання банківських послуг, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за його використання та пеню.
Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).
Виходячи з документів наданих позивачем, зокрема: розрахунку заборгованості за договором (а.с.11-14) та виписки по рахунку (а.с. 15-18), ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував. У зв'язку з чим, у нього як позичальника, станом на 02 липня 2023 року, дійсно утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 80914 гривень 46 копійок та пені у розмірі 40457 гривень 23 копійки (а.с. 11-14).
Тож, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань у вигляді повернення кредиту частинами щомісячно, на підставі договору про надання банківських послуг від 14 червня 2018 року, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов'язаннях, на отримання від відповідача кредиту та пені.
Тому, матеріально-правову вимогу позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 121371 гривня 69 копійок, з яких: 80914 гривень 46 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 40457 гривень 23 копійки заборгованість за пенею, слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2936 гривень 53 копійки, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.10), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2936 гривень 53 копійки.
Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; рахунок: НОМЕР_2 ) заборгованість по договору банківського обслуговування від 27 червня 2017 року, яка утворилась станом на 15 січня 2024 року, у розмірі 121371 (сто двадцять одна тисяча триста сімдесят одна) гривня 69 (шістдесят дев'ять) копійок, з яких: 80914 (вісімдесят тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 46 (сорок шість) копійок - заборгованість за тілом кредиту; 40457 (сорок тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень 23 (двадцять три) копійки - заборгованість з пені.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; рахунок: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2936 (дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Коваленко Д. С.