Справа № 367/4809/23
Провадження № 2/344/1087/24
14 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Атаманюка Б. М.,
секретаря Солонинко С.А.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Представник ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» 03.07.2023 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2023 дану цивільну справу направлено для розгляду за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023, справу визначено для розгляду судді Атаманюку Б.М..
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 прийнята справа до провадження, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2020 р. між ОСОБА_2 та ПАТ НАСК «Оранта» укладений Договір УБ 1467852 добровільного комплексного страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
08.09.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу - «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Хонда», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/22626/21 від 12.10.2021 року винним у скоєному адміністративному правопорушенні визнано ОСОБА_1 .
Неправомірним діями відповідача, що керував транспортним засобом Хонда, державний номер НОМЕР_3 , було завдано шкоди застрахованому за Договором УБ 467852 т.з. «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Хонда», державний номер НОМЕР_3 на день скоєння ДТП була забезпечена полісом ОСЦПВВНТЗ № ЕР/204995537. Ліміт відповідальності 130 000 грн., франшиза - 0 гривень.
До HACK «ОРАНТА» звернувся страхувальник із заявою щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору УБ1467852.
22.09.2021 HACK «ОРАНТА» складений Страховий акт № СТО-21-60882/1 та розрахунок страхового відшкодування, виходячи з протоколу (акту) огляду транспортного засобу та калькуляції відновлювального ремонту.
Згідно з дослідженням про визначення ринкової вартості КТЗ та коефіцієнта фізичного зносу А7153КС-1 від 16.09.21 року, на момент ДТП коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 0.58, вартість відновлювального ремонту згідно калькуляції - 33 717 грн.73 коп.
З врахуванням розміру франшизи 4000 грн.00 коп. по Договору УБ 1467852, HACK «ОРАНТА» на підставі вищезазначених документів здійснила виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 29 717 грн.
Остільки цивільно-правова відповідальність відповідача забезпечена полісом ОСЦПВВНТЗ ЕР/204995537, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ (ПРАТ "УПСК"), керуючись ст.ст.22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала ПАТ HACK «ОРАНТА» страхове відшкодування в повному розмірі - 23 23960. грн. 50 коп., недоплативши страхове відшкодування в сумі 5757 грн. 23 коп.
Вказана недоплата обумовлена вимогами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою зокрема визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про страхування виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних, прямих збитків.
Таким чином позивач вважає, що оскільки потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається відповідно до згідно ст. 1194 ЦК України, а тому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 5 757 грн. 23 коп..
Представник відповідача 13.02.2024 подав до суду заяву, яка за змістом відповідає відзиву на позовну заяву. Щодо задоволення позову заперечив, вважає, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки автомобіль «Хонда» під керуванням ОСОБА_1 був забезпеченим транспортним засобом в ПрАТ «УПСК». Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.07.2018 року по справі №755/18006/15-ц було сформовано правовий висновок, що «Покладення обов'язку з відшкодування шкоди на страхувальника суперечить меті Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності....». Тому вважає, що відшкодовувати шкоду повинен саме страховик ПрАТ «УПСК».
Просив суд проводити розгляд даної справи без участі відповідача та представника, у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача ОСОБА_3 05.03.2024 подав до суду відповідь на відзив в якому зокрема зазначив, що строк експлуатації автомобіля «Mitsubishi» більше 8 років, тому при обрахунку матеріального збитку обов'язково нараховується знос, в силу припису п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. На сьогоднішній день, із загального розміру шкоди (29 717 грн.73 коп. без врахування зносу), завданого в результаті ДТП з вини відповідача, здійснено часткове відшкодування шкоди страховою компанією відповідача ПрАТ «УПСК» на суму 23 960 грн.50 коп., а недоплачена різниця, з врахуванням фізичного зносу в сумі 5 757 грн. 23 коп.., повинна бути покладена на винну особу - відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача у поданому запереченні на позов просив суд проводити розгляд даної справи без участі відповідача та представника, у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 27.11.2020 між ОСОБА_2 та ПАТ НАСК «Оранта» укладений Договір УБ 1467852 добровільного комплексного страхуванння транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15-19).
08.09.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Хонда», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/22626/21 від 12.10.2021, винним у скоєному адміністративному правопорушенні визнано ОСОБА_1 (а.с.6).
Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Хонда», державний номер НОМЕР_3 , на день скоєння ДТП була забезпечена полісом ОСЦПВВНТЗ № ЕР/204995537, який виданий ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ (далі - ПРАТ "УПСК"). Ліміт відповідальності 130 000 грн., франшиза - 0 гривень (а.с.7).
09.09.2021 до HACK «ОРАНТА» звернувся страхувальник ОСОБА_2 із заявою щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, відповідно до умов Договору УБ 1467852 (а.с.9-11).
22.09.2021 HACK «ОРАНТА» складений Страховий акт № СТО-21-60882/1 та розрахунок страхового відшкодування, виходячи з протоколу (акту) огляду транспортного засобу та калькуляції відновлювального ремонту (а.с.13-14).
Згідно з дослідженням про визначення ринкової вартості КТЗ та коефіцієнта фізичного зносу А7153КС-1 від 16.09.21 року, на момент ДТП коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 0.58, вартість відновлювального ремонту згідно калькуляції - 33 717 грн.73 коп. (а.с.20-24).
З врахуванням розміру франшизи - 4000 грн.00 коп. по договору УБ 1467852, HACK «ОРАНТА» на підставі вищезазначених документів здійснила виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 29 717 грн. 73 коп. (а.с.8).
Як зазначено позивачем у позові, остільки цивільно-правова відповідальність відповідача забезпечена полісом ОСЦПВВНТЗ ЕР/204995537, виданим ПРАТ "УПСК", вказана страхова компанія, керуючись ст.ст.22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувала ПАТ HACK «ОРАНТА» страхове відшкодування в повному розмірі 23960. грн. 50 коп., недоплативши страхове відшкодування в 5757 грн. 23 коп..
Суд звертає увагу на те, що сума 23960. грн. 50 коп. складає страхове відшкодування в повному розмірі, що погоджено двома стаховиками учасників ДТП.
Відтак слід вважати, що виплата на суму 5757 грн. 23 коп., яка пов'язана з відшкодуванням страховиком потерпілій особі фізичного зносу авто (реальних збитків), здійснена позивачем відповідачу - понад суму страхового відшкодування, яка підлягала виплаті згідно з умовами полісу ОСЦПВВНТЗ.
Здійснивши вказану виплату позивач вважає, що в нього наявне право регресного позову до відповідача, а відповідач вважає себе неналежною стороною у справі. Проте суд вважає, що обидві сторони мають помилкові позиції щодо дійсних правовідносин у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) регулює правовідносини між сторонами з у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
В статті 1 Закону визначено основі терміни, зокрема терміни вживаються у такому значенні:
1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";
1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;
1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;
1.8. страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону).
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону).
Суд вважає, що HACK «ОРАНТА» здійснивши виплату потерпілій особі - ОСОБА_2 суму фізичного зносу автомобіля - 5757 грн. 23 коп., вийшла за межі страхової суми, у межах якої страховик зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Таким чином, між HACK «ОРАНТА» та ОСОБА_2 відбулися правовідносин, які виходять за межі договору страхування, тобто є позадоговірними.
Також, окрему увагу суд звертає на сторону, якою здійснено страхове відшкодування потерпілому.
Як встановлено в даній справі, винною особою у вчиненні ДТП є саме водій автомобіля «Хонда» ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого перед третіми особами була застрахована ПРАТ "УПСК". В свою чергу, водій транспортного засобу «Mitsubishi» ОСОБА_2 , застрахував цивільно-правову відповідальність HACK «ОРАНТА», є потерпілою особою та має право на відшкодування шкоди.
За нормами Закону, у випадку наявності в обох учасників ДТП страхових полісів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, саме страхова компанія винуватця ДТП оплачує страхове відшкодування потерпілій стороні.
В судовій практиці, у випадку недостатності суми страхового відшкодування, сторонами у справі про стягнення решти суми реальних збитків як правило є учасники ДТП, власники співвласники транспортних засобів чи їх володільці.
Тобто, в даному випадку ПРАТ "УПСК", яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_1 перед третіми особами, повинна була здійснити страхове відшкодування особі якій завдано шкоди - ОСОБА_2 . А, у випадку не достатності суми страхового відшкодування для покриття реальних збитків, у ОСОБА_2 як потерпілої особи, було б наявне право вимоги до завдавача шкоди - ОСОБА_1 . При цьому, правовідносини між страховиками щодо повернення суми здійснених страхових виплат суд не оцінює, вказуючи на такі тільки в контексті визначеної послідовності дій сторін.
Вищенаведене свідчить про те, що обидві сторони помиляються щодо дійсних правовідносин у справі, оскільки виплачені страховиком кошти на суму 5757 грн. 23 коп. не віднесені до страхової суми, є позадоговірними та такими, що здійснені без достатньої правової підстави в значенні ст. 1212 ЦК України, а відтак і не можуть бути повернуті страховику в порядку регресу як сума виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не правильно визначено підставу та предмет позову, що є підставою для відмови у позові.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено та підписано 19.03.2024.
Суддя Богдан АТАМАНЮК