Єдиний унікальний номер: 350/2053/17
Номер провадження: 1-кп/343/43/24
про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
19 березня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Долина Івано - Франківської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадження № 1-кп/343/43/24 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
на розгляді в суді перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 02.02.2024 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на сторк 60 днів, тобто до 01.02.2024 включно.
Прокурор ОСОБА_4 подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачуюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким. Останній не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, оскільки неодноразово, а саме п'ять разів без поважних причин не з'явився у судові засідання. Посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність вказаних ризиків обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлюючи неминучість покарання та суворість санкції ч. 1 ст. 115 КК України може переховуватись від суду. Також оскільки останній не має стабільного доходу та міцних соціальних зв'язків існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 і ОСОБА_7 заперечили щодо задоволення поданого прокурором клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема, домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, ознайомившись з заявленим клопотанням, суд приходить такого висновку.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Пунктом 1-5 частини 1 статті 176 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, для об'єктивного вирішення питання про продовження строку дії запобіжних заходів або заміну запобіжного заходу на більш м'який суду необхідно дати відповіді на такі питання:
1) чи на цей час існують обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України?
2) чи може будь-який із більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Суд констатує, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованому йому злочину.
Стосовно ризиків кримінального провадження суд вважає за потрібне зазначити таке.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу або в майбутньому.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Тому, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинуваченому інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, за який, у разі визнання його винуватим, передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі. Більше того, обвинувачений ОСОБА_8 без будь - яких сталих офіційних матеріальних доходів та соціальних зв'язків а, отже, усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його переховуватись від суду та перешкоджати судовому провадженню.
Також, суд звертає увагу на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , який неодноразово, а саме п'ять разів після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, не з'явився у судове засідання без поважних причин. В судове засідання 02.02.2024, коли відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останнього, на виконання ухвали суду про здійснення приводу, примусово працівниками поліції було супроводжено в зал судового засідання.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі і у разі визнання його винуватими, ризик втечі для нього може бути менш небезпечним ніж призначене покарання і його відбування.
Також заслуговує на увагу і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, адже обвинувачений ОСОБА_3 не має стабільного доходу та міцних соціальних зв'язків.
Крім того, суд звертає увагу, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії завершення судового розгляду, а саме - суд завершує з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів, а тому, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та обґрунтованість обвинувачення, лише запобіжний заходи у вигляді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам можливого ухилення від суду та дасть суду процесуальну можливість в розумні строки завершити судовий розгляд по суті обвинувачення.
Таким чином, суд приходить висновку, що при розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені п. 1 - 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, у тому числі і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати заставу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у якості альтернативного запобіжного заходу та визначити її у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. На думку суду зазначений розмір застави може бути внесений обвинуваченим ОСОБА_3 або заставодавцем та зможе забезпечити виконання ним покладених на нього обов'язків і запобігти існуючим ризикам.
Суд також вважає за необхідне у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із с. Дубшара Калуського району Івано - Франківської області без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, з огляду на викладене вище, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 176-178, 170, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 372, 392, 395 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, продовжити на шістдесят днів - до 17 травня 2024 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано - Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 17 травня 2024 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із с. Дубшара Калуського району Івано - Франківської області без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказані реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано - Франківська установа виконання покарань № 12», м. Івано - Франківськ.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1