Справа № 215/7700/23
3/215/131/24
19 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.156 КпАП України,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №995395 від 19.12.2023 ОСОБА_1 19.12.2023 приблизно о 12:30 год., знаходячись в приміщенні магазину «Валентинка» за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н., м. Кривий Ріг, вул. Цілинна, 20А, здійснювала торгівлю горілкою без марок акцизного збору, чим своїми діями порушила ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що торгівлю горілкою вона не здійснювала, а вилучену у неї горілку вона закупила в особистих потребах, а не для продажу, а тому не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу факту продажу ФОП ОСОБА_1 горілки без марок акцизного збору, а долучені до протоколу про адміністративне правопорушення фотографії лише засвідчують наявність горілки без марок акцизного збору у приміщенні магазину, а не факт її продажу.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано письмових пояснень понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які зазначені в даному протоколі та протокол огляду місця події.
Також, суддя критично ставиться до письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , оскільки факт продажу йому горілки без марок акцизного збору жодним чином не підтверджено, у своїх поясненнях він вказує про купівлю ним горілки 18.12.2023, в той час як повідомлення про торгівлю ФОП ОСОБА_1 горілкою без марок акцизного збору надійшло до поліції 19.12.2023 від працівника поліції Гавелі Д.В. (а.с.4, 6).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ Надточій проти України (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У своїх рішеннях Ірландія проти Сполученого Королівства від 18 січня 1978 року, та Коробов проти України від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на вищевикладене, у судді відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити факти та обставини, що вказували б на наявність в діях особи, відносно якої складено адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Згідно з ч.3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку щодо недоведеності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Керуючись ст.ст.245, 247 п.1, 251, 280 КУпАП України, суддя,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Речові докази: 15 пляшок з горілкою, що зберігаються, згідно розписки від 20.12.2023, у ОСОБА_5 , яка працює у ФОП ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_1 , як власнику.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.