Справа № 192/2573/23
Провадження № 2/192/185/24
19 березня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Тітової О.О.,
за участю секретаря - Біжко Ю.М.
пр.позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 через представника - адвоката Мулько А.В. звернулась до суду з позовом в якому просить визнати виконавчий напис №80680 від 12 червня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 14 840,24 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень послався на те, що позивач дізналась про виконавче провадження №67938777 у зв'язку з надходженням в грудні 2023 року на адресу УДКС України у Солонянському районі Дніпропетровської області постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. від 28.12.2021 про звернення стягнення на заробітну плату у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого напису №80680, вчиненого 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. З цієї постанови позивач дізнався, що 12.06.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис за яким з неї стягнуто 14840,24 грн. на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Однак, виконавчий напис не підлягає виконанню оскільки жодних договірних відносин ні з ТОВ «Вердикт Капітал» ні з іншими установами у позивача немає. Зазначених у написі сум позивач не отримувала та не бажала отримувати, у неї відсутні кредити в банках чи інших фінансових установах.
Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року в задоволенні заяви адвоката Мулька А.В. в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем суду наданий відзив на позовну заяву та заяву про зменшення витрат на правову допомогу. У відзиві відповідач заперечував проти доводів позовної заяви зазначаючи, що здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, тому заборгованість позивача можна вважати безспірною оскільки позивач не вказав жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, що підтверджено позицією Верховного Суду України. В задоволення позовних вимог просив відмовити. Також подав заяву про зменшення витрат на правову допомогу та просив відмовити у стягненні витрат оскільки до позовної заяви не подано доказів оплати правничої допомоги в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату.
Представник позивача Мулько А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, додатково зазначив, що на адвокатський запит було надано кредитний договір на підставі якого вчинено виконавчий напис, однак позивач заперечує щодо його підписання та укладення, жодних вимог за цим кредитним договором не пред'являлось, та в даний час він не є предметом спору, крім того, позивачем не заявлено вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, свого представника не направив.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача.
Суд, вислухав представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 12 червня 2021 року вчинено виконавчий напис №80680 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 14190,24 грн., яка складається з 13301,98 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту та 888,26 грн. - простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом за Кредитним договором № 235/508С від 06.02.2008 року, укладеним з ПАТ «БРОКБІЗНЕСБВАНК», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 306 від 12.11.2018 та відступлені до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами ВФ/01 від 08.04.2021. Стягнення заборгованості проведено за період з 08.04.2021 по 25.05.2021. Загальна сума, що підлягає стягненню - 14840,24 грн.
В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послалась на ст.ст 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Представником позивача суду надано отриманий та засвідчений приватним виконавцем кредитний договір №235/508С, укладений ОСОБА_2 з АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» 06 лютого 2008 року. Відомості щодо нотаріального посвідчення кредитного договору від 06.02.2008 відсутні.
Відповідно до п.1.1 договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 15000 грн. строком на 36 місяців з 06 лютого 2008 р. до 04 лютого 2011 р. з виплатою 33% процентів річних.
Представником позивача суду надано також копію заяви представника ТОВ «Вердикт Капітал» від 17 грудня 2021 року подану приватному виконавцю Макаренко А.С. про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №80680 від 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 14840,24 грн.
На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. постановою від 17.12.2021 відкрив виконавче провадження № 67938777 та постановою від 28.12.2021 звернув стягнення на доходи ОСОБА_2 за місцем роботи - Управлінні державної казначейської служби України у Солонянському районі Дніпропетровської області. Одночасно у постановах приватного виконавця зазначено, що Грисюк О.В. є приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, хоча всі інші ідентифікуючі ознаки оспорюваного виконавчого напису відповідають виконавчому напису вчиненому приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області.
Суд вважає встановленим, що оспорюваний виконавчий напис №80680 від 12 червня 2021 року, яким з позивача - ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість в розмірі 14 840,24 грн. вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської областіГрисюк Оленою Василівною.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»),
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься в Главі 14 Закону та Главі 16 розділу II Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - «Перелік»),
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
-якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
-за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
Згідно розділом 1 Переліку документами, що підтверджують безспірність заборгованості є нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
У виконавчому написі №80680 від 12.06.2021 приватний нотаріус послалась на пункт 2 Переліку.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині пункту 2 щодо доповнення Переліку новим розділом про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Тобто, на даний час, як і на час вчинення виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Як встановлено судом нотаріально посвідчений договір, укладений між позивачем та банком відсутній.
Оскаржений виконавчий напис № 80680 вчинений приватним нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, тому є неправомірним посилання приватного нотаріуса Грисюк О.В. у виконавчому написі на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вирішуючи позов суд також приймає до уваги, що за умовами кредитного договору укладеного позивачем 06.02.2008 з ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» він отримав кредит у розмірі 15000 грн. зі строком користування 36 місяців, з 06 лютого 2008 р. до 04 лютого 2011 р. з виплатою 33% процентів річних.
У відповідності до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ПК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд вважає, що надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи не підтверджують заборгованість позивача ані за сумою кредиту, ані за відсотками за користування кредитом за будь-який період у будь-якому розмірі, враховуючи що жодного розрахунку заборгованості позивача суду не надано, як не надано його і приватному нотаріусу. Розмір заборгованості за таких обставин не є безспірним.
Відповідач не укладав з позивачем кредитний договір. Доказів відступлення права вимоги за укладеним з позивачем договором та розміру заборгованості позивача суду не надано. Як не надано і доказів відправлення на адресу позивача письмової вимоги про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги.
Право вимоги відповідача в межах строків позовної давності не підтверджено.
За приписами ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач ніяких доказів на спростування доводів позивача не надав.
Судом встановлено, що даних щодо наявності безспірної заборгованості позивача, права вимоги відповідача та підстав стягнення заборгованості за вказаний у написі період, доказів вручення позивачу вимоги про усунення порушень не було надано, а тому правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису у приватного нотаріуса були відсутні.
Враховуючи наведене, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір 1073,60 грн..
Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 80680 від 12 червня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 14 840 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 24 копійки таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 19.03.2024.
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б .
Суддя О.О. Тітова