Справа № 214/6740/16-ц
2/214/431/24
14 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представнитка відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Гапона М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 23 листопада 2016 року, в подальшому неодноразово уточнюючи зміст та вимоги, та просить суд: поновити його на роботі з 24 жовтня 2016 року в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв'язку з незаконним звільненням або зобов'язати це зробити відповідача; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2016 року до дня поновлення його на роботі в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з урахуванням підвищення окладу сторожа на підприємстві за цей період, за здійсненим розрахунком; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Ухвалою суду від 24 листопада 2016 року відкрито провадження по справі з призначенням судового розгляду.
У судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 заявлено відвід головуючому у справі судді Ткаченку А.В., який безпідставно відмовляє у задоволенні його клопотання про ознайомлення із оригіналом статуту відповідача, чим порушує його процесуальні права.
Вислухавши думку представника відповідача ОСОБА_2 , яка заперечувала проти заявленого відводу, вважаючи його безпідставним, думку представника третьої особи ОСОБА_3 , який покладався на розсуд суду, суд дійшов таких висновків.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підстави для відводу (самовідводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п'ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 ЦПК України).
Згідно частин 2,3 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відвід ОСОБА_1 мотивований його незгодою із протокольною ухвалою суду від 14.03.2024, якою головуючий у справі суддя Ткаченко А.В. у судовому засіданні відмовив позивачу у задоволенні клопотання про огляд у судовому засіданні оригіналу статуту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки цим, на думку позивача, суддя Ткаченко А.В. порушує його процесуальні права на огляд вказаного документу.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Виходячи з наведених в усній заяві ОСОБА_1 підстав, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б викликали сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді справи.
Так, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя Ткаченко А.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 .
Керуючись статями 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Ткаченка А.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повну ухвалу суду складено 19 березня 2024 року.
Суддя А.В. Ткаченко