Справа № 187/368/24
1-і/187/2/24
"19" березня 2024 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023040000001316 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Могилів, Царичанського району, Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживає АДРЕСА_2 ;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;
Встановив
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває дане кримінальне провадження.
18.03.2024 прокурор подав клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зазначаючи про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Просили змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, виходить з такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як встановлено судом, 21.12.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.02.2024.
10.01.2024 ухвалою Дніпровського апеляційного суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено, на нічний домашній арешт за місцем фактичного проживання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не покидати місце фактичного проживання в період часу з 22:00 годин до 06:00 годин ранку, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон.
10.01.2024 обвинуваченого звільнено з-під варти.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2024 обвинуваченому продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на останнього процесуальних обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Суд зауважує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, самі по собі не є беззаперечним доказом наявності ризику переховування від суду. Однак, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Можливість призначення обвинуваченому вищезазначеного покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та реальним відбуттям покарання - у разі визнання підсудного винним у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, зокрема, з урахуванням відсутності у останнього визначених законом перешкод для перетину державного кордону, може викликати загрозу його втечі та переховування.
Враховуючи викладене, суд вказує на наявність певного ступеню ризику переховування обвинуваченого від суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так само, існує ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до стадії судового провадження на цей час ці учасники кримінального провадження безпосередньо судом не допитані. Запобігання цьому ризику належним чином забезпечується покладенням на обвинуваченого обов'язку утримуватися від спілкування з вказаними особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні.
Між тим, продовження існування ризиків впливу обвинуваченим на експертів прокурором не доведено.
Суд враховує, що підсудний на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив смерть потерпілого, та з метою запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень в сфері порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, судом прийнято рішення про продовження тимчасового обмеження обвинуваченого у користуванні спеціальним правом.
Проте, враховуючи поведінку обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, безпосередньо з'явився до суду за першою вимогою, а також те, що суд повинен розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів щодо обвинуваченого, приймаючи до уваги, що на території України введено воєнний стан та зокрема на території Дніпропетровської області в нічний час доби діє комендантська година, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків визначених в ст. 194 КПК України (п.п. 1, 3-4, 8 ч.5).
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що підстави у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у даний час відпали, і його процесуальна поведінка може бути забезпечена внаслідок обрання такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Керуючись статтями 177, 179, 181,183, 194, 199, 331, 372, 376 КПК України суд,-
Постановив:
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час;
2) повідомити прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити по 19.05.2024.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює прокурор в даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає чинності негайно, тобто 19.03.2024, та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19.03.2024 о 14:30 годині.
Суддя ОСОБА_1