Справа № 183/1059/24
№ 2-н/183/173/24
01 березня 2024 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши заяву Будинкоуправління №1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У лютому 2024 року БУ № 1 Гвардійської КЕЧ району Дніпропетровської області звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, подані документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу, з наступних підстав.
Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу по стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала суду від 22 січня 2024 року по справі № 183/638/24 про відмову у видачі судового наказу за заявою Будинкоуправління №1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги. Ухвалою суду заявнику роз'яснено ч. 2 ст. 166 ЦПК України, в якій зазначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку мав право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Враховуючи те, що БУ № 1 Гвардійської КЕЧ району Дніпропетровської області подано аналогічну заяву про видачу судового наказу, суд розцінює такі дії як зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Згідно з п.4 ч.1, ч.2 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з вимогами, які були вирішені судом раніше, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.165, ч.1 ст.166, ч.1 п.1 ст. 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Будинкоуправління №1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.
Суддя Сорока О.В.