Справа № 204/10282/23
Провадження № 2/204/306/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(повний текст)
28 лютого 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради (місце знаходження: пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000), третя особа: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду з уточненим позовом до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на 1/6 частину квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 . В обґрунтуваннях позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , та після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/6 частину квартири площею 83,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 набула право власності на вказану частину квартири шляхом приватизації. Позивач вказує, що він є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 16.06.2023 позивач звернувся до Першої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але постановою від 20.06.2023 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин неможливості встановити склад спадкового майна. Оскільки, спадкодавець заповів частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , а належна йому частка квартири розташована за адресою АДРЕСА_2 . У зв'язку з чим, позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід02.08.2023 справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а.с.43).
Ухвалою суду від 27.11.2023 витребувано у державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори ВодолазськоїН.В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувані документи надійшли до суду (а.с.57, 60-77).
Ухвалою суду від 29.01.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с.78).
Позивач в судове засідання не з'явився надав суду заяву, з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.80).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11,20).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1999, виданого Державним житлово-комунальним підприємством «Південне», квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 83,5 кв. м. на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.12)
Згідно листа КП «Дніпровське міське БТІ» від 16.06.22 №4191 станом на 31.12.12, в інвентаризаційній справі за адресою:квартири АДРЕСА_5 містяться відомості про реєстрацію права власності(згідно розпорядження органу приватизації на праві сумісної власності) ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право власності від 12.05.1999, вданого Державним житлово-комунальним підприємством «Південне»,згідно розпорядження№1243-99, зареєстровано КП «ДМБТІ» ДМР та записано в реєстрову книгу № 467п за реєстровим №903-509 (а.с.20).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2023 було визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири, загальною площею 83,5кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22-23).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є також спадкоємцем майна померлої матері - ОСОБА_3 , а саме 1/6 частки квартири АДРЕСА_4 , що, підтверджується заповітом від 10.12.2009, посвідченого завідуючою Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Л.Г. Черновською, що також підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 22395398 від 10.12.2009 (а.с.13,14) та копією спадкової справи №198/2022 . Згідно листа відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради на запит завідуючої Першої дніпровської державної нотаріальної контори від 07.06.2022 вбачається, що відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб ОСОБА_3 17.02.1937 р/н була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 з 17.07.1989 року,склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить- 3особи, а саме: ОСОБА_1 -04.11.1957р/н; ОСОБА_2 -05.09.1969 р/н та ОСОБА_8 -16.10.1992 р/н.(матеріали спадкової справи).
01.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Першої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 10.12.2009 Сьомою дніпропетровською державною нотаріальної конторою за р№ НОМЕР_3 , на частку вказаної квартири (а.с.50).
Однак, постановою державного нотаріуса від 20.06.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з причини неможливості встановити склад спадкового майна. Спадкодавець заповів частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , а належна йому частка квартири розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 75).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, право власності припиняється в разі смерті.
У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач є спадкоємцем за заповітом на майна померлої17.05.2022, матері ОСОБА_3 , до складу якої входить 1/6 частка квартири, загальною площею 83,5 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому відмовлено через формальні розбіжності в адресі квартири, у зв'язку з чим позивач не може захистити свої цивільні права у позасудовому порядку, тому даний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,321,328,346,1258,1218,1268 ЦК України,ст.ст.2,4,5,12,19,141,223,259,265, 274,280,354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування-задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на 1/6 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду Луганського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач -Територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: пр. Д. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000).
Третя особа: ОСОБА_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) . Повний текст рішення складено 11.03.2024..
Суддя С.В. Чудопалова