справа № 208/699/24
провадження № 3/208/1010/24
07 березня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.07.2014 року Дніпровським РВ, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, протокол
про адміністративне правопорушення серії ВАД №346351 від 18.01.2024 року, -
встановив:
18.01.2024 року о 11:00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 гучно висловлювався грубою нецензурною лайкою, чим вчинив дрібне хуліганство, що порушувало спокій громадян та ображало людську гідність та громадську мораль, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , надав письмові пояснення, в яких свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що його спровокувала супруга, зараз притензій до нього вона не має, він її не бив.
Також до суду надійшли письмові пояснення гр. ОСОБА_2 , в яких вона вказала що вона супруга ОСОБА_1 , причиною конфлікту стала провокація з її боку, після чого вона пішла до матері. Зазначає що ОСОБА_1 її не бив.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №346351 від 18.01.2024 року, рапортом інспектора СПДН ВП Кам'янського РУП ст.лейтенанта поліції Кримцевої С., в якому вона доповідає, що перебуваючи в добовому наряді близько 11:00 год. було здійснено перевірку вимог термінового заборонного припису за адресою АДРЕСА_1 , по прибуттю на адресу було виявлено гр. ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та гучно висловлювався в присутності працівників поліції в адресу мешканців будинку, на зауваження не реагував; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими ним під час складання протоколу та під час повторного відбору пояснень 13.02.2024 року, в яких він вказував що висловлювався у під'їзді буд. АДРЕСА_2 в бік мешканців нецензурною лайкою, що саме не пам'ятає, після чого працівники поліції попросили його зайти до квартири та заспокоїтись..
Відповідно до ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Щодо позиції ОСОБА_1 , що його спровокувала дружина на конфлікт, суд залишає без уваги, оскільки конфлікт між ним та ОСОБА_2 знаходиться поза межами даного правопорушення.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, яке вірно кваліфіковано за ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто порушення громадського порядку та спокою громадян в громадському місці, образливе висловлювання на адресу громадян нецензурною лайкою, стуки у двері мешканців будинку.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, крім національного законодавства, суд також керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.97 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, не працюючого, ступінь його вини - умисні дії, майновий стан, не визнання вини, обставин що пом'якшують та обставини які обтяжують відповідальність не встановлено, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді мінімального штрафу, визначеного в межах санкцій статті, за якою він притягується до відповідальності.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП,у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП. судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривня.
Оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 252,283-285,294 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.07.2014 року Дніпровським РВ, на користь держави - судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що на підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно до ч. 4 ст.307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.П. Івченко