Справа № 211/6190/23
Провадження № 2/211/895/24
19 березня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визначення місця проживання дитини з батьком, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що з 2008 року, він проживав разом із ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах. В період спільного проживання у них народилась донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини між ним були припинені з 2011 року. Після припинення шлюбних відносин, він разом з донькою стали проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2017 році, він зареєстрував шлюб разом з ОСОБА_4 в період спільного проживання у шлюбі, у них народилась спільна донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстраціє шлюбі, він разом зі своє донькою, ОСОБА_3, дружиною ОСОБА_4 , спільною донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сином від першого шлюбу дружини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Після припинення відносин з відповідачкою, між ними було досягнуто усної домовленості, що донька залишається проживати разом з ним. Донька знаходиться на повному його утриманні та вихованні.
Відповідач тривалий час перебуває за межами України, участі у вихованні та утримані дитини не приймає, згоду на реєстрацію місця проживання дитини не надає. У зв'язку з чим, він змушений звертись до суду.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 25 січня 2024 року, витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинала ОСОБА_2 , державний кордон України у період з 2015-2024 роки.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, відзиву на позов не надала.
Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, до суду не з'явився, на виконання ухвали суду від 03.10.2023 року щодо надання висновку про місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , письмово повідомили, що за матеріалами справи мати дитини, ОСОБА_2 , на території України не проживає, спір щодо подальшого проживання доньки відсутній. Звернень до служби у справах дітей щодо неналежного виховання батьами малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надходило. Враховуючи вищезазначене, надати висновок органу опіки та піклування по вказаній справі не є можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( а.с. 11).
21 вересня 2017 року, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 ( а.. 12), Вони мають спільну доньку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 13).
07 вересня 2023 року судовим наказом Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частина заробітку ( доходу) платника аліментів на користь батька дитини - ОСОБА_1 ( а.с. 15).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ( а.с. 35).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 7 класі КГ № 87 КМР. Вихованням дівчинки займається батько ОСОБА_1 , йому допомагають дідусь ОСОБА_8 та бабуся ОСОБА_9 . Мати не бере участі у вихованні. Батько завжди приділяє належну увагу щодо всебічного розвитку дитини, реагує на зауваження класного керівника, дідусь чи бабуся відвідують батьківські збори та підтримують зв'язок із класним керівником, реагують на зауваження ( а.с. 34).
На виконання ухвали суду 25.01.2024 року, з Державної прикордонної служби надійшла інформація, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виїхала за межі України, назад не в'їздила 9 а.с. 40).
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що наявність на даний момент спору про визначення місця проживання дитини обумовлена, тим, що без згоди матері, він не може зареєструвати дитину.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як визначено статтями 141, 153 СК України, яка кореспондує зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з статтею 157 СК України, частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
У розумінні положень частини 1 статті 160, статті 161 СК України, місце проживання дитини у віці до 10 років визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.
Відповідно до положень пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Чинним законодавством передбачено право одного з батьків, у разі відсутності згоди іншого, вирішити це питання в судовому порядку.
При вирішенні таких спорів судам необхідно з'ясувати питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.
Так, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 752/2951/20 (провадження № 61-11860св21), викладено висновок щодо застосування пункту 18 Правил реєстрації місця проживання. За змістом вказаного висновку при вирішенні спору між батьками щодо реєстрації місця проживання дитини та зняття її з реєстрації за відсутності згоди іншого з батьків з'ясуванню підлягає питання, чи була вказана відмова безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами. Якщо відсутність згоди відповідача на реєстрацію місця проживання дитини з позивачем обумовлена наявністю спору між сторонами щодо того, з ким із батьків має проживати дитина і остаточне рішення з цього приводу не ухвалене, саме рішення у справі про визначення місця проживання дитини є підставою для реєстрації місця її проживання і буде ефективним способом захисту прав дитини.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 752/11923/20 (провадження № 61-5706св21).
Так, судом не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України, які б свідчили про неможливість проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 . До того ж відповідач знаходиться за межами країни. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що є підставою для реєстрації дитини без згоди матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1073 ( одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н. О. Сарат