Справа № 210/1320/24
Провадження № 3/210/792/24
іменем України
18 березня 2024 року
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продавець в торгівельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05 березня 2024 року в провадження судді надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 348243 від 27.02.2024 року вбачається, що 27.02.2024 року приблизно 17 год. 00 хв. гр.. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в кіоску зберігала тютюнові вироби без відповідних ліцензій з метою реалізації продукту ЗУ №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв,тютюнових виробів…» чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Платошин О.М. надав клопотання про закриття провадження по справі. В клопотанні зазначив, що ні протокол, ні додані до нього матеріали не містять жодного належного, допустимого та достатнього доказу того, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю сигаретами. Крім того особа не є суб'єктом підприємницької діяльності, а є простим реалізатором, а отже, не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу Серія ВАД № 348243 від 27.02.2024 року, відсутня будь-яка особа, якій було реалізовано тютюнові вироби, а зберігання з метою збуту є виключно припущенням працівника поліції. Крім того, зберігання без збуту не відноситься до провадження господарської діяльності без державної реєстрації, тобто не відповідає вимогам ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення Враховуючи викладене у клопотанні прохав провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, також вилучені речі повернути власнику.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила.
Суд враховує, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч. 1 ст. З ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. З ГК України).
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується здійснення господарської діяльності, а саме: продаж тютюнових виробів без ліцензії.
Статтею 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.
Частина 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», передбачає одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, які видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
На підтвердження винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в інкримінованому їй правопорушенні до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 348243 від 27.02.2024 року, в якому вказано, що було вилучено (зазначено на окремому аркуші): табачні вироби, 170 пачок тютюнових виробів, які жодним чином не зафіксовані, до протоколу не надано фототаблицю та відеозапис вилучення предметів та фіксація самого правопорушення. В протоколі зазначенні прізвища понятих, але не долучено пояснення свідків та очевидців.
Крім того, не зазначено на будь-які документи, а саме: договір оренди, реєстраційні чи інші документи, відповідно до яких ОСОБА_1 винаймає кіоск за адресою: АДРЕСА_2 , також не встановлено та не долучено реєстраційних документів власника даного приміщення чи особи, яка його винаймає. Не опитано ОСОБА_1 з приводу обставин справи.
Натомість на думку працівників поліції доказом по даному адміністративному протоколу є пояснення громадянина ОСОБА_2 , який поясняє, що 27.02.2024 близько 17:00 за адресою: АДРЕСА_2 в кіоску купив цигарки Брут червоні за ціною 45 гривень без марки акцизного податку. Так, необхідно зазначити, що відповідно до даного пояснення не встановлено в кого саме, було придбано зазначені тютюнові вироби, що саме з ними далі сталося, не встановлено чи саме в даному кіоску придбала дана особа тютюнові вироби, не має жодних посилань в протоколі Серія ВАД № 348243 від 27.02.2024 на дані пояснення та інше.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, зокрема передбачені ст. 251, 252 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення інкримінованого особі правопорушення та її винуватість у вчиненому.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами. Між тим ані протокол про адміністративне правопорушення, ані додані до нього матеріали не підтверджують факту того, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснювала продаж тютюнових виробів з порушенням ліцензійного законодавства.
Сам по собі факт вилучення тютюнової продукції (без зазначення найменування та ідентифікаційних ознак), за відсутності відеофіксації, не підтверджує наявність складу правопорушення.
Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом.
Суд не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що суд не здійснює збирання додаткових доказів, а також враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, змагальність процесу, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , що відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПє підставою для закриття провадження у справі.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Таким чином, вилучені речі згідно протоколу огляду від 27.02.2024 року, які знаходяться на зберіганні у ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції №158, підлягають поверненню.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 164, 245, 247, 251 , 280 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Речі, вилучені згідно протоколу огляду від 27.02.2024 року, які знаходяться на зберіганні у ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції №158 - повернути власнику ОСОБА_1 ..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: О. В. Чайкіна