Справа № 199/1074/24
(2/199/1316/24)
іменем України
12.03.2024
м. Дніпро
справа №199/1074/24
провадження №2/199/1316/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору дарування 28/100 частин домоволодіння від 13.05.2008, позивач стала власником 28/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Водночас, земельна ділянка для обслуговування земельної ділянки належить ОСОБА_2 , яка є колишньою власницею домоволодіння. Позивач вважала, що право власності на земельну ділянку автоматично перейшло разом з домоволодінням.
Підсумовуючи наведене, позивач ОСОБА_1 на підставі ст. 120 ЗК України просила суд - припинити право власності, зареєстроване за ОСОБА_2 на 28/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:01:314:0032, що розташована в АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 28/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:01:314:0032, що розташована в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також визначено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання представником позивача адвокатом Шабатенко А.М. надано заяву, в якій позов підтримано повністю, просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 28/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 13 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д., зареєстрованого у реєстрі за №2352, та витягом про реєстрацію права власності.
Власником земельної ділянки площею 0,1000 га, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №94/17 від 25.07.2007.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Отже, аналіз вказаних норм права свідчить про те, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об'єкт нерухомості, що відповідає принципу "superficies solo cedit" - збудоване на землі слідує за нею.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 461/2328/16-ц, від 26 грудня 2019 року в справі № 364/515/19 та інших.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 158, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити у повному обсязі.
Припинити право власності, зареєстроване за ОСОБА_2 на 28/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:01:314:0032, що розташована в АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 28/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:01:314:0032, що розташована в АДРЕСА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 18 березня 2024 року.
позивач ОСОБА_1 , 1978 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
Суддя О.Б. Подорець