Справа № 333/10479/23
Провадження №2/333/1504/24
04 березня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на дитину та розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та розірвання шлюбу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.10.2002 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В даний час донька проживає з позивачем. Враховуючи, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, позивач просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 з тих підстав, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинилися з лютого 2023 року. На даний час ведення спільного господарства та сумісне проживання між сторонами припинено, подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності.
04.03.2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій останній також вказав про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з такого.
Частиною 2 ст. 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 року, виданого Виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис №21.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
В судовому засіданні встановлено, що на даний час стосунки між сторонами припинені, відновлювати шлюбні відносини позивач не має наміру та вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
З лютого 2023 року сторони мешкають окремо, дитина перебуває на утриманні у позивача.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в ході судового засідання доказами та визнані відповідачем.
Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що сторони припинили спільне ведення господарства, проживають окремо, позивач вважає неможливим збереження шлюбу, суд дійшов до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам відповідача, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 21.02.2014 року серії НОМЕР_4 , актовий запис №03.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно з ст.18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року складає 3 196 гривень, тобто 50% прожиткового мінімуму для дитини вказаного віку буде складати 1 598 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має нормальний стан здоров'я та є працездатною особою, інших дітей на утриманні не має, доказів того, що його матеріальний стан не дозволяє виконати рішення суду, останнім надано не було, позов він визнав в повному обсязі.
Також, при визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що сторони в рівних частках повинні утримувати дитину до досягнення ним повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить його належне утримання.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи інтереси дитини, для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів та одержувача аліментів, а також повне визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.11.2023 року, оскільки, на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір судом покладається на відповідача ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на дитину та розірвання шлюбу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.
Розірвати шлюб, укладений міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,зареєстрований 12.10.2002 року Виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорзької області, актовий запис №21.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073, 60 грн. в дохід держави за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.03.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод