233 № 490/10643/23
19 березня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О. ,
за участю секретаря Любач Н.О.,
позивача -
відповідача -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області відповідно до ухвали судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивач в позовній заяві просить розірвати шлюб зареєстрований 04 серпня 2021 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Харків), актовий запис № 141, між нею та відповідачем та зазначає, що останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, погляди на життя різні, немає спільного бачення майбутнього. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному проти заочного розгляду справи не заперечує, після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з'явився, про дату та час його проведення був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, зазначивши про визнання позовних вимог, проти розірвання шлюбу не заперечує.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрували 04 серпня 2021 року у Костянтинівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 141. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Останнім часом сторони спільне господарство не ведуть, не пов'язані спільним побутом, припинили шлюбно-сімейні відносини. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, її намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним.
За таких обставин, суд вважає, що шлюб між сторонами розпався, існує лише формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, а тому його слід розірвати.
Майнового спору сторонами не заявлено.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні; також у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи відсутність у позивача наміру підтримувати шлюбні стосунки, підстав для надання строку на примирення немає, тому, суд вважає, що сім'я сторін у справі розпалась остаточно і поновлена бути не може, подальше збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, які мають істотне значення, тому шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тому, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд також вважає за необхідне позивачеві, за її заявою, залишити право іменуватися прізвищем « ОСОБА_3 ».
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 81, 128, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 04 серпня 2021 року у Костянтинівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №141.
Позивачці ОСОБА_1 , яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, залишити право після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - ОСОБА_3 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлений 19 березня 2024 року.
Суддя :