Справа № 127/33569/23
Провадження № 2/127/4380/23
18 березня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивувало тим, що 29.09.2021 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання заяви №б/н від 29.09.2021. Підписанням заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, станом на 17.10.2023 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 37187,89 грн, з яких: 29839,13 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7348,76 грн - заборгованість за простроченими відсотками. З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 29.09.2021 у загальному розмірі 37187,89 грн, а також судовий збір.
Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» було подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Вказану ухвалу, разом із копією позовної заяви з додатками, надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано 18.12.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 2105025677750.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 29.09.2021 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої останній на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦК України, приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на момент підписання заяви, які разом становлять договір банківського рахунку, прийняв всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язався їх належним чином виконувати (а.с. 15-26).
Банк, звертаючись до суду з цим позовом, надав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.09.2021, паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем 29.09.2021, виписку з особового рахунку, довідки про отримані картки та зміну кредитного ліміту, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 29.09.2021, а також витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», статут АТ КБ «ПриватБанку», витяг з Державного реєстру банків та виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви ним проставлено електронний підпис.
Із змісту цієї заяви вбачається, що сторонами погоджена базова процентна ставка 42,0 % - для карт Універсальна та 40,8 % - для карт Універсальна Gold, а у випадку невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка 84,0 % - для карт Універсальна та 81,6 % - для карт Універсальна Gold.
Як слідує із довідки АТ КБ «ПриватБанк» відповідачу ОСОБА_1 29.09.201 було надано кредитну картку № НОМЕР_1 (тип картки Універсальна) терміном дії до 09/25 (а.с. 14).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 йому було встановлено кредитний ліміт у розмірі 8000,00 грн, який неодноразово змінювався: 14.12.2021 - збільшено до 35000,00 грн, 14.02.2022 - збільшено до 36000,00 грн, 01.06.2023 - зменшено до 0,00 грн (а.с. 13)
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість відповідача за договором №б/н від 29.09.2021 станом на 17.10.2023 становить 37187,89 грн, з яких: 29839,13 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7348,76 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 6-8).
Згідно виписки за договором № б/н за період з 29.09.2021 по 20.10.2023 ОСОБА_1 користувався наданим кредитом, зокрема розраховувався за послуги та товари, здійснював перекази коштів; баланс на кінець періоду: - 37187,89 грн (а.с. 9-12).
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Із доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором №б/н від 29.09.2021, з умовами якого він погодився, підписавши відповідну заяву.
Відповідно до положень постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18 доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Пунктом 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності у банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Як зазначалося вище, АТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_1 надало суду заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.09.2021, виписку про рух коштів за період з 29.09.2021 по 20.10.2023 по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості, а також інші документи, із яких слідує, що позичальник отримав кредитні кошти, активно їх використовував завдяки виданій банком кредитній картці, частково погашав заборгованість, тому суд дійшов переконання, що об'єктивно існують достатні підстави для висновку про доведеність факту отримання та використання відповідачем встановленого кредитного ліміту та про погодження сторонами у письмовому вигляді розміру відсотків, які АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути на свою користь із відповідача.
При цьому суд зауважує, що паспорт споживчого кредиту не є невід'ємною складовою кредитного договору, а є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту. Відповідний правовий висновок висловила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.
Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, у тому числі приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину (узятих учасниками правовідносин на себе конкретно визначених зобов'язань).
Таким чином суд вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» належними та допустимими доказами повністю доведені заявлені позовні вимоги щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному статтею 13 ЦПК України, саме відповідач як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву банку, у якому ОСОБА_1 міг би викласти за наявності свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, відповідач не скористався, ним не оспорювався факт отримання кредитних коштів, а також розмір розрахованої позикодавцем заборгованості.
Відтак заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості встановлена судом і ніким не оспорюється. Відповідачем у цій справі не спростовано розмір наявної у нього заборгованості, а також не наведено свого розрахунку заборгованості або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань.
Суд зауважує, що кредитні кошти використовувалися відповідачем під час здійснення операцій з використанням відповідної банківської картки, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами він погодився, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повертає, тому за викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, існує порушення виконання зобов'язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинен нести відповідальність відповідно до умов договору та сплатити на користь позивача заборгованість розмір якої встановлено судом, а саме 37187,89 грн, з яких: 29839,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7348,76 грн - заборгованість за відсотками.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Зважаючи, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг №б/н від 29.09.2021 в розмірі 37187,89 грн (тридцять сім тисяч сто вісімдесят сім гривень вісімдесят дев'ять копійок), з яких: 29839,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7348,76 грн - заборгованість за відсотками; а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, Київська область;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна