"18" березня 2024 р. Справа153/237/24
Провадження2/153/51/24-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.
представника відповідача ПрАТ «ПК «Поділля» - адвоката Хитрука І.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Снітко Віктор Анатолійович, до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки,
До суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Снітко Віктор Анатолійович, до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки.
07.03.2024 за вх.№1405, від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» - адвоката Хитрука І.С., надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху. Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що ознайомившись зі змістом позовної заяви, були виявлені недоліки, що перешкоджають подальшому руху справи, зокрема: представником позивача - адвокатом Снітко В.А. для підтвердження сплати судового збору подано квитанцію №16 від 15.01.2024 09:40:53 АТ «Ощадбанк». Однак, вказану квитанцію ОСОБА_2 , яка представляла інтереси позивача на підставі довіреності, уже подавала до первісної позовної заяви у справі №153/68/24. Копія матеріалів вказаної справи, зокрема і зазначена квитанція, містяться в системі «Електронний суд». Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.01.2024, справа №153/68/24, позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої по довіреності діяла ОСОБА_2 , до ПрАТ «ПК «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки - повернуто позивачеві. Оскільки представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору, яка зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою позовною заявою у справі №153/68/24, тому необхідно вважати несплаченим судовий збір позивачем за подання вимоги немайнового характеру у даній позовній заяві. Крім цього, в матеріалах справи представником позивача адвокатом Снітко В.А. подано копії доказів, зокрема, свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.03.2016, договір оренди землі від 03.09.2010, листування з відповідачем, які засвідчені іншим представником - Кукіль Т.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності. Однак, проаналізувавши перелік юридичних дій, що викладені в копії довіреності, яка додана до позову, довіритель - ОСОБА_1 (позивач), повноважень Кукіль Т.Г. стосовно засвідчення копії документів не надала. Тому копії доказів, які подані до суду, засвідчені неуповноваженою особою, а копії доказів, які надані відповідачу, взагалі не засвідчені.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» - адвокат Хитрук І.С., клопотання про залишення позовної заяви без руху підтримав, просив його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Снітко В.А., в підготовче судове засідання не з'явилися. Представник позивача - адвокат Снітко В.А., надав суду заяву, вх.№1576 від 18.03.2024, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просив провести підготовче засідання у справі у його відсутність. Не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку представника відповідача, ознайомившись з позовною заявою та матеріалами справи, судом встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.
Згідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору по цій справі становить 1211,20 гривень.
Позивачем додано до позовної заяви квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 15 січня 2024 року на суму 1211,20 гривень.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
З позовної заяви, а також згідно відомостей, що містяться в Автоматизованій системі документообігу суду, судом встановлено, що квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 15 січня 2024 року на суму 1211,20 гривень використано іншим представником позивача Бородай Л.М., яка діяла за довіреністю - Кукіль Т.Г., при поданні позовної заяви до ПрАТ «ПК «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки, справа №153/68/24, яку відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 року повернуто позивачеві.
Суд зазначає, що доданий до цієї позовної заяви доказ сплати судового збору не є належним, оскільки був використаний в межах іншої справи та зарахований при поданні іншого позову.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
Таким чином, використовуючи один й той самий документ про сплату судового збору, позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в межах справи №153/68/24 в будь-який час, в тому числі і після розгляду повторно поданої позовної заяви.
Крім того, у постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 №707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Зважаючи на викладене, суд зауважує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.
Тому, враховуючи вказані обставини, представнику позивача необхідно долучити до позовної заяви докази сплати ним судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Крім цього, відповідно вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно положень ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У відповідності до вимог ч.2, ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що копії письмових доказів повинні бути засвідчені на відповідність оригіналам в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом лише в тому випадку, якщо оригінал такого письмового доказу знаходиться у нього.
Однак, всупереч вказаним вимогам додані до позовної заяви представником позивача - адвокатом Снітком В.А., письмові докази, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.03.2016, договір оренди землі від 03.09.2010, листування з відповідачем, засвідчені ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності та не є учасником даної справи у зв'язку із чим не може засвідчувати копії вказаних письмових доказів.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що представник позивача не додав до позовної заяви належним чином засвідчені копії письмових доказів.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Снітко Віктор Анатолійович, до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки необхідно залишити без руху, а представнику позивача необхідно надати строк для усунення вищевказаних недоліків, а саме: додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону по вказаній справі; а також надати суду письмові докази засвідчені належним чином, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.03.2016, договір оренди землі від 03.09.2010, листування з відповідачем - ПрАТ ПК «Поділля».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 187 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача - адвоката Хитрука І.С. про залишення позовної заяви без руху - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Снітко Віктор Анатолійович, до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про зобов'язання вчинити дії щодо повернення земельної ділянки- залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог ухвали щодо усунення недолків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.03.2024.
Суддя Р.В. Швець