Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/152/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
14.03.2024 року.Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., розглянув у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Турбаєвського Юрія Віталійовича на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнено судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.01.2024 о 00 год. 30 хв. гр. в с. Козацьке, по вул. Шкільна, 9, керував автомобілем «NISSAN NАVARA», номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом медичного огляду № 7, виданого 23.01.2024 о 03 год. 00 хв. КНП ЖМП в м. Жовті Води, результат огляду - 1,42%, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Турбаєвський Ю.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити стосовно ОСОБА_1 провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП К, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху, в тому числі і на відео-файлах диску інв. № 161 за № 2024 0123 015258 0000000 000000 0003; 2024 0123 020259 0000000 000000 0004; 2024 0123 0212590000000 0000000005 та 2024 0123 022259 0000000 000000 0006 долученого до матеріалів справи. Також зазначив, що на відео 2024 0123 021259 0000000 000000 0005 (з 0:03:00 по 0:03:40) працівник поліції пояснює ОСОБА_1 про оформлення адміністративних матеріалів за ДТП, і немає жодних посилань па порушення вимог ст.130 КУпАП.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування.
Крім того вказав, що дата і точний час огляду згідно Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 7 від 23 січня 2024 року вказується як 23.01.2024 3.00 год. Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 538321 від 23 січня 2024 року час вчинення правопорушення вказується, як 23.01.2024 о 00 год. 30 хв.Отже, огляд особи на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проведено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що є порушенням його проведення згідно КУпАП.
Також вважає, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності у обставинах, які відбувались 23 січня 2024 року, оскільки він виявив у салоні свого автомобіля товариша ОСОБА_2 , який перебував у непритомному стані, а тому одразу поїхав до медичного закладу в місто Жовті Води Дніпропетровської області для надання товаришу невідкладної медичної допомоги.
У поданому до апеляційного суду клопотанні представник правопорушника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив розглянути справу без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 538321 від 23.01.2024, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення; - актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 7 від 23.01.2024; - відеозаписом події (а.с.8) .
Наведена сукупність доказів на переконання суду є достатньою для з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення.
Із вище наведених та досліджених судом доказів вбачається, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, що також узгоджується і з вимогами ст.266 КУпАП.
Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об'єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.
Посилання адвоката з приводу невідповідності моменту зупинки та часу проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки з рапорту інспектора СКЗ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській Бойко Я.І.вбачається, що 23.01.2024 о 00:31 надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 23.01.2024 о 00:24 за адресою Петрівський район с. Козацьке, вул. Шкільна, 9, виявлено автомобіль «NISSAN NАVARA», номерний знак НОМЕР_3 , водія ОСОБА_1 який не впорався з керуванням внаслідок чого відбулося зіткнення із деревом.
Крім того, як вбачається з наданої відповіді на адвокатський запит щодо звернення до КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Жовтоводської міської ради, в період з 22.01.2024 по 23.01.2024 ОСОБА_3 за медичною допомогою не звертався, а тому твердження апеляційної скарги з приводу того що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності також є безпідставними.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не було наведено.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже обставини, на які посилається представник правопорушника в поданій апеляційній скарзі є лише способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП.
Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи зазначене доводи представника правопорушника щодо скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, а тому в їх задоволення слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Турбаєвського Юрія Віталійовича залишити без задоволення, а постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Гончар