Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/132/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
11.03.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.02.2024
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_7 ,
заявник - ОСОБА_6
ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою, в якій, з урахуванням клопотання про зміну вимог від 01.02.2024 року, просить скасувати постанову дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 15.12.2023 року в частині відмови в задоволенні його клопотання про допит свідків у його присутності, оскільки вважає, що постанова дізнавача не відповідає вимогам ст. 224 КПК України так, як він визнаний потерпілим, а не є свідком.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.02.2024 відмовлено у задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 15.12.2023 про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023121180000572 та визнання незаконною бездіяльності дізнавача щодо виконання клопотання від 15.12.2023 року. Роз'яснено заявнику, що згідно з ч.2 ст.303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що як вбачається зі змісту клопотання ОСОБА_6 від 13.12.2023 про проведення слідчих дій та клопотання скаржника про зміну вимог від 01.02.2024, потерпілим не зазначено, які саме розбіжності наявні у його показаннях та показаннях свідка, інформації про проведений допит якого клопотання не містять, які обставини можуть бути доведені чи спростовані в результаті проведення такої слідчої дії, та не обґрунтовано, яким чином інформація, яку планується здобути внаслідок одночасного допиту вказаного свідка за участю потерпілого, може бути використана для усунення розбіжностей, тобто потерпілим не доведено достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такого одночасного допиту.
Слідчий суддя дійшов до висновку, що постанова дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 15.12.2023 про часткову відмову у задоволенні клопотання винесена обґрунтовано та є такою, що відповідає нормам Кримінального процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Що стосується вимоги заявленої безпосередньо в судовому засіданні 21.02.2024 року про визнання бездіяльності дізнавача незаконною щодо невиконання вимог клопотання, які були задоволені, слідчий суддя зазначила, що оскільки вказана вимога була заявлена заявником безпосередньо в судовому засіданні 21.02.2024 року, проте вона не передбачена частиною першою статті 303 КПК України, як така, що може бути оскаржена під час досудового розслідування, тому слід відмовити у її задоволенні.
Разом з тим, заявнику роз'яснено що згідно з ч.2 ст.303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Не погоджуючись з даним рішенням заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити термін оскарження ухвали та розглянути апеляційну скаргу на ухвалу від 21.02.2024 слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про відмову в задоволенні скарги потерпілого на постанову дізнавача від 15.12.2023, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про зобов'язання дізнавача в порядку ст. 56.2.4 КПК України задовольнити клопотання заявника від 13.12.2023 в повному обсязі та проводити всі наступні слідчі дії виключно за участі заявника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без зміни, дослідивши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом. Окрім того, ст. 395 КПК України передбачено, апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Отже, у даному випадку строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді має обчислюватися з дня отримання особою копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Матеріалами провадження встановлено, що у провадженні сектору дізнання Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2023 року за №12023121180000572 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України.
13.12.2023 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся до дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 з клопотанням про проведення всіх наступних слідчих дій виключно за його участі, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 56 КПК України, витребування копії файлів судової системи відеоспостереження та приєднання їх до матеріалів справи, допит в якості свідка за участю потерпілого контролера, який мав проводити реєстрацію та спостерігав події з вікна реєстрації.
Постановою дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 15.12.2023 року у задоволенні клопотання в частині проведення допиту свідка за участю потерпілого відмовлено, в іншій частині клопотання задоволено. Відмовляючи у задоволенні клопотання в частині проведення допиту свідка за участю потерпілого, дізнавач посилався на ст. 224 КПК України про те, що кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Частиною 3 статті 110 КПК України закріплено, що рішення дізнавача приймається у формі постанови.
Виходячи зі змісту п.2 ч.5 ст. 110 КПК України, постанова дізнавача повинна бути вмотивована та обґрунтована, із зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Перелік слідчих (розшукових) дій зазначено у Главі 20 КПК України (ст.ст. 223-245 КПК України), зокрема, до них належить і проведення допиту (ст. 224 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 40-1 КПК України, дізнавач уповноважений проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом.
Ст. 223 КПК України визначені вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
3. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КПК України допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
За ч. 9 ст. 224 КПК України, слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.
Слідчий, прокурор або дізнавач мають право, а не обов'язок провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб саме для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, в інших випадках одночасне проведення допиту двох свідків або свідка та потерпілого Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потерпілим не зазначено, які саме розбіжності наявні у його показаннях та показаннях свідка, інформації про проведений допит якого клопотання не містять, які обставини можуть бути доведені чи спростовані в результаті проведення такої слідчої дії, не обґрунтовано, яким чином інформація, яку планується здобути внаслідок одночасного допиту вказаного свідка за участю потерпілого, може бути використана для усунення розбіжностей, тобто потерпілим не доведено достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такого одночасного допиту.
Відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства питання пов'язані з доказуванням у кримінальному провадженні, а також доцільність проведення слідчих та процесуальних дій на стадії досудового розслідування відносяться виключно до компетенції дізнавача, у провадженні якого перебуває справа.
Слідчий та прокурор, які є самостійними у своїй процесуальній діяльності, визначають необхідний комплекс дій, спрямованих на з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, та забезпечують їх проведення на досудовому розслідуванні в межах та з урахуванням положень КПК України.
Отже, постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання є зрозумілою, достатньо мотивованою та чітко аргументованою, відповідає вимогам ст.110 КПК України. Оскільки правових підстав для скасування постанови слідчого із похідними вимогами не встановлено, відтак у задоволенні скарги слід відмовити. Відомості, які б спростовували даний висновок слідчого судді, відсутні.
Що стосується посилання заявника на постановлену ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.02.2024 про виправлення описки в порядку ст. 379 КПК України, без участі учасників судового провадження, що на думку заявника є протиправним.
Колегія суддів зазначає, згідно ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Передбачену ст. 379 та ч. 5 ст. 371 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення може усунути суд, який ухвалив рішення,шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Виправлена допущена описка, а саме дата клопотання ОСОБА_6 не вважається порушенням та не змінила зміст ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в ухвалі слідчого судді є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст. ст. 376, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.02.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 15.12.2023 про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023121180000572 та визнання незаконною бездіяльності дізнавача щодо виконання клопотання від 15.12.2023 року- без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3