Справа № 344/1782/24
Провадження № 11-сс/4808/85/24
Категорія ст.303 КПК України
Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 27 лютого 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 27 лютого 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про повернення речового доказу володільцю відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали. Ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 27.02.2024 року скасувати. Винести постанову у зв'язку з закриттям кримінального провадження, повернути приватному нотаріусу Івано - Франківського нотаріального округу ОСОБА_4 оригінал Договору купівлі - продажу посвідченого 12.11.2004 року за реєстровим номером № Д1067, де згідно даного договору (заявником) ОСОБА_3 було набуто право власності домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Вважаю, що вказана ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою та повернути її апелянту, з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 і 2 статті 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до вказаної вище статті, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання (ст. 190 КПК);
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (ст. 183 КПК);
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 197 КПК);
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 181 КПК);
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 181 КПК);
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу (ст. 182 КПК України);
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні (ст. 499 КПК);
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст. 499 КПК);
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні (ст. 509 КПК);
9) арешт майна або відмову у ньому (глава 17 КПК);
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (глава 15 КПК);
11) відсторонення від посади або відмову у ньому (глава 14 КПК);
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Зазначений перелік є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, заперечення проти інших ухвал слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про право на оскарження рішень слідчих суддів, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Виходячи із системного тлумачення низки положень КПК України, що стосуються постановлення слідчим суддею ухвал, ухвали про відмову у задоволенні клопотання про повернення речового доказу володільцю, до вказаного переліку не входять, та в апеляційному порядку оскарженню не підлягають.
Отже, змістом ст. ст. 307, 309 КПК України не передбачено можливість апеляційного оскарження ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про повернення речового доказу володільцю.
За наведених вище обставин, оскаржуване рішення слідчого судді не може бути предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що у спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Окрім цього, в ухвалі слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 27.02.2024 року зазначено, що дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 392, 399, 422 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано - Франківського міського суду від 27 лютого 2024 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Суддя ОСОБА_2