Справа№ 718/10/24
Провадження№ 3/718/4/24
"18" березня 2024 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , 1986 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, українки за національністю, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 02.01.2024 року надійшли матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення: серії ВАВ № 945942 від 27.12.2023 року, відповідно до змісту якого 25.12.2023 року близько 14:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого малолітній син вилив на себе кружку з чаєм, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча своєчасно та належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи через оголошення, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними. (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, заяв чи клопотань до суду не подала, суддя приходить до висновку, що їй були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 945942 від 27.12. 2023 року, рапортом поліцейського від 27.12.2023 року.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведена повністю.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відносно неї слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, а саме штрафу а також запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 184, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , 1986 року народження, винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , 1986 року народження, 536,80 гривень судового збору в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Суддя Кіцманського районного суду
Чернівецької області Л.О.Масюк