Справа № 638/14739/23
Провадження № 2/638/1907/24
Іменем України
12 березня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Харкові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначила, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Сенс Банк» укладено договір банківського рахунку (банківська картка НОМЕР_1 ).
Починаючи з 19 березня 2023 року, банківська картка НОМЕР_1 , що належить позивачу, була заблокована співробітниками банку через нібито підозрілі операції. На даному рахунку знаходяться належні позивачу грошові кошти у розмірі 250072,96 грн, з яких на картці - 148861,00 грн та на доходному сейфі - 101211,96 грн, що підтверджується скріншотом з офіційного додатку банку. Позивач не отримувала від банку жодних роз'яснень щодо того, які операції банк вважає «підозрілими», і в чому саме полягає їх підозрілість. Позивач не може звернутися до банку особисто через похилий вік (77 років) та хворобу, внаслідок якої вона прикута до ліжка.
Позивач звернулася до банку через онлайн-чат на офіційній сторінці банку в мережі Інтернет (https://sensebank.com.ua/) щодо зняття блокування з картки або переведення наявних на картці коштів на банківський рахунок в іншому банку. Однак, співробітники банку ухилилися від виконання законних вимог позивача. Банк фактично нав'язує свої послуги, пропонуючи перевипустити карту, але не дозволяє перевести кошти, які є власністю ОСОБА_1 , на рахунок в іншому банку. Через це ОСОБА_1 позбавлена можливості користуватись своїми коштами у розмірі 250072,96 грн, чим порушуються її права як споживача банківських послуг.
Крім того, представник позивача, адвокат Чумак Роман Васильович, звертався до відповідача із заявами в інтересах позивача від 21.08.2023 та від 30.08.2023, в яких вимагав від відповідача розблокувати рахунок позивача та перевести усі наявні на рахунку кошти на рахунок позивача у іншому банку. Листом від 25.08.2023 та від 06.09.2023 відповідно відповідач безпідставно відмовив у задоволенні вимог, заявлених у заявах, посилаючись на положення законодавства про банківську таємницю, хоча представником позивача не було заявлено вимог про розкриття даних, що становлять банківську таємницю.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у закритті рахунку позивача і переведенні наявних на ньому коштів на інший рахунок протиправною, оскільки відповідно до статті 1075 ЦК договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час, а залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленому банківськими правилами. Отже, відкритий клієнтом картковий рахунок повинен бути закритий за заявою клієнта в будь-який час в порядку, передбаченому вказаними нормами. Право клієнта на розірвання договору банківського рахунку в односторонньому порядку безумовне.
Позивач просив суд зобов'язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» закрити банківський рахунок ОСОБА_1 ; стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 250072,96 гривні.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
У відзиві на позовну заяву АТ «СЕНС БАНК» просило у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав. Відповідач зазначає, що 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (яке в подальшому змінило найменування на АТ «Сенс Банк») укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб (далі за текстом Договір), який на підставі ст. 634 ЦК України є договором приєднання, шляхом акцептування умов Публічної пропозиції Банку, розміщеної на його офіційному сайті https://alfabank.ua/, в порядку ст. 641, 644 Цивільного Кодексу України. Таке укладення було здійснено Позивачем шляхом подання Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, Заяви про відкриття поточного рахунку та Оферти на укладення Угоди про обслуговування Платіжних карток, які, разом із Акцептом банку пропозиції на укладення Угоди про обслуговування Платіжних карток є невід'ємною частиною Договору (п. 2 Оферти та Акцепту).
19.03 2023 року за карткою позивачки було здійснено спробу перерахування коштів в розмірі 10205,00 грн. на фішінговому (шахрайському) сайті внаслідок чого, з метою запобігання втрати коштів клієнта та завдання йому значних збитків у подальшому, оскільки на рахунку клієнта знаходиться значна сума коштів, відділом банківської безпеки було заблоковано карту клієнта та запропоновано їй здійснити перевипуск карти, оскільки внаслідок використання платіжного інструменту на фішингових сайтах треті особи (шахраї) отримують доступ до інформації про реквізити Картки, що дає змогу ініціювати операції, що, відповідно до зазначених вище умов Договору вважається втратою картки.
Відповідач зазначає, що враховуючи п.п.4.3.32 Договору, похилий вік позивачки та її стан здоров'я жодним чином не перешкоджав їй здійснити перевипуск карти та отримати її за адресою проживання (або повідомити Банк про іншу зручну адресу отримання) із самостійним встановленням ПІН коду такої карти. Тим більше, що платіжна картка є віртуальною, тобто такою, що існує у електронному вигляді (у формі набору даних, які ідентифікують Держателя Картки і можуть бути отримані/переглянуті у Системі) до моменту випуску її на фізичному носії - пластиковій картці, а тому, за наявності застосунку банку, який у позивачки є, позивачка мала можливість користуватись коштами на рахунку майже одразу після замовлення перевипуску карти. Крім того, довіреність, на підставі якої довіреною особою позивачки було підписано договір про банківське обслуговування, видана строком дії до 23.03.2040, довіреними особами за якою є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , передбачає право довірених осіб на повне розпорядження будь-якими рахунками позивачки, в тому числі правом закриття таких рахунків.
Однак, незважаючи на умови Договору та роз'яснення співробітників банку під час звернення позивачки до чату у застосунку, остання протягом тривалого часу не вживала жодних дій щодо замовлення перевипуску скомпрометованої карти, а навпаки наполягала на її розблокуванні. При цьому ані під час спілкування зі співробітниками банку у застосунку, ані під час спілкування у відеочаті, під час якого був присутній її син ОСОБА_3 (довірена особа), не змогла пояснити чи дійсно вона намагалась здійснити банківську операцію 19.03.2023 чи то було помилкова операція, чи то була оплата товарів, чи перерахування на картку сина.
Таким чином, на переконання відповідача, твердження про нав'язування клієнту зайвих банківських послуг не відповідають дійсності, оскільки випуск/перевипуск (у разі втрати) платіжної картки є не додатковою послугою, а, з метою захисту коштів клієнта, наданням йому інструменту для використання карткового рахунку, на заміну скомпрометованої картки. Також не відповідають дійсності твердження сторони позивача про блокування банком коштів клієнта, оскільки таке блокування здійснюється виключно у випадках, передбачених законодавством та передбачає примусове обмеження клієнта у використання коштів на рахунку. В даному випадку клієнт, за умови отримання інструменту (платіжної картки) особисто, або через довірену особу, не позбавлений можливості розпоряджатись власним рахунком.
Умовами договору визначено, що Уповноважена особа Клієнта - фізичні особи, які на законних підставах мають право здійснювати операції з використанням платіжних карток за рахунком Клієнта (Держателі Додаткових платіжних карток), а також фізичні особи, які діють від імені та за дорученням Клієнта при виконанні Договору, у тому числі розпорядженні Поточним або Вкладним рахунком, на підставі довіреності, засвідченої нотаріально або уповноваженим працівником Банку.
Відповідно до п. 4.1.14 Договору Клієнт має право Надати довіреність іншій особі на право здійснення платіжних операцій за Поточним рахунком чи на право отримання Вкладу та/або процентів нарахованих на суму Вкладу та/або здійснення інших дій, що не суперечать чинному законодавству України. Крім того, у п. 5 заяви Позивача про відкриття поточного рахунку від 10.11.2021 року, складеної у відповідності до вимог Додатку 1 до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (пункт 13 розділу I), зазначено Клієнтом: «Письмові розпорядження підписуватимуться мною або уповноваженою мною особою за довіреністю. У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобов'язуюся негайно повідомити про це в письмовій формі».
Відповідач зазначає, що заяви адвоката Чумака Романа Васильовича від 21.08.2023 про розблокування рахунку та від 30.08.2023 про закриття рахунку і повернення коштів, які за своїм змістом є заявами щодо розпорядження рахунком Клієнта банку - Позивача ОСОБА_1 не могли бути виконані банком, оскільки, як видно з опису додатків до цих заяв, єдиним документом на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 зазначає та додає до заяв копію ордеру. Тому керуючись п.п. 4.2.1.3. та 4.2.1.6. Договору Банк в односторонньому порядку відмовився від виконання операції щодо закриття рахунка/проведення фінансової операції, оскільки здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта було неможливим, у Банка виник сумнів стосовно того, що Клієнт виступає від власного імені. Надана адвокатом Чумаком Романом Васильовичем банку копія ордеру жодним чином не відповідала ані вимогам Цивільного кодексу України щодо представництва (не процесуального), ані вимогам Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, ані умовам укладеного Банком з Позивачем Договору.
Відповідач вказує, що ордер на надання правової допомоги є підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка не передбачає в рамках надання правової допомоги розпорядження адвокатом коштами та банківськими рахунками клієнтів. Крім того наданий адвокатом ордер за формою не відповідав вимогам законодавства, зокрема як видно з копій доданого до зазначених заяв ордера, він підписаний адвокатом Чумаком Романом Васильовичем та керівником Адвокатського об'єднання «Юридична компанія «АРЕС» (без зазначення прізвища керівника) і скріплений печаткою Адвокатського об'єднання «Юридична компанія «АРЕС». При цьому підпис адвоката Чумака Романа Васильовича та керівника АО «ЮК «АРЕС» є ідентичними, як і проставлений підпис адвоката Чумака Романа Васильовича на записі про засвідчення копії цього ордеру. Однак, відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником Адвокатського об'єднання «Юридична компанія «АРЕС» є Лисун Вікторія Сергіївна.
Таким чином, на підставі зазначеного ордера адвокат Чумак Роман Васильович не мав права представляти інтереси позивачки будь-де, не кажучи вже про розпорядження її коштами в банку. Отже адвокат Чумак Роман Васильович, звертаючись до Банку із зазначеними заявами, які по своїй суті є заявами про розпорядження рахунком Клієнта на підставі виписаного ним самим ордера на надання правничої допомоги, безпідставно ототожнює поняття «процесуального представництва», тобто певні повноваження на здійснення дій в межах надання правничої допомоги в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальним законодавством України, із представництвом, передбаченим главою 17 ЦК України, яке передбачає право особи вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Натомість, починаючи з березня 2023 року та до моменту складення цього відзиву, позивачка, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, ані особисто, ані через довірену/уповноважену особу, яка має належним чином підтверджені повноваження на розпорядження її рахунком (зняття/перерахування коштів, закриття рахунку), до Банку не зверталась, що є незрозумілим, оскільки такі довірені особи наявні (тож не потрібно додаткових витрат на оформлення довіреності), більш того, довіреність видана з правом передоручення, а отже таких довірених осіб може бути неосяжне коло. Таким чином, з огляду на все наведене, банк вважає, що в даному випадку відсутнє право позивача, яке б підлягало судовому захисту, що, як вже було зазначено, є самостійною підставою для відмови в позові в повному обсязі, оскільки позивачка сама своєю бездіяльністю, маючи достатньо можливостей, створила спірну ситуацію, яка, за наявності кваліфікованої юридичної консультації, волі та бажання, може бути безперешкодно вирішена поза межами судового провадження.
Ухвалою суду від 29 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та уточнив пункт 2 позовних вимог, а саме просив стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 250072,96 гривні, які розміщені на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому 10 листопада 2021 року на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 просила у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та неналежним способом захисту.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 23.03.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лучніковою Ю.В. за р. №1057, діяв ОСОБА_3 , та Акціонерним товариством «Альфа-Банк», укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, який на підставі ст. 634 ЦК України є договором приєднання, шляхом акцептування умов Публічної пропозиції Банку, розміщеної на його офіційному сайті https://alfabank.ua/, в порядку ст.ст. 641, 644 Цивільного Кодексу України.
ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 , валюта гривня.
АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування, з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування АТ «Альфа-Банк») на акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (скорочене найменування АТ «СЕНС БАНК»), державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року.
Сторонами визнається та обставина, що 19 березня 2023 року банком АТ «СЕНС БАН» було заблоковано карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яка обслуговується за цим рахунком.
Залишок грошових коштів на банківській картці № НОМЕР_1 складає 250072,96 грн, з яких на картці - 148861,00 грн та на доходному сейфі - 101211,96 грн, що підтверджується скріншотом з офіційного додатку банку та визнається сторонами.
21.08.2023 року адвокат АО «ЮК «АРЕС» Чумак Роман Васильович, який діє на підставі Ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 , виданого на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 17 липня 2023 року, звернувся до АТ «СЕНС БАНК» із заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просив розблокувати рахунок ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (банківська картка НОМЕР_1 ), перевести усі наявні на рахунку кошти на карту ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за вказаними у заяві реквізитами.
Листом від 25 серпня 2023 року за № 34544-17.5-б/б відмовлено адвокату Чумаку Р.В. у задоволенні заяви з тих підстав, що заявником до запиту не додано належним чином завіреного письмового дозволу клієнта на розкриття адвокату інформації, що містить банківську таємницю.
30.08.2023 адвокат АО «ЮК «АРЕС» Чумак Роман Васильович, який діє на підставі Ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 , виданого на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 17 липня 2023 року, звернувся до АТ «СЕНС БАНК» із заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просив закрити рахунок ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (банківська картка НОМЕР_1 ), перевести усі наявні на рахунку кошти на карту ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за вказаними у заяві реквізитами.
Листом від 06 вересня 2023 року за № 36119-17.5-б/б відмовлено адвокату Чумаку Р.В. у задоволенні заяви з тих підстав, що запитувана інформація містить банківську таємницю, а заявником до запиту не додано належним чином завіреного письмового дозволу клієнта на розкриття адвокату інформації, що містить банківську таємницю.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов'язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.
Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. 3 ст. 1075 ЦК України).
Підпунктом 1 пункту 121 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 162, передбачено, щонадавач платіжних послуг закриває поточні/платіжні рахунки користувачів на підставі заяви про закриття поточного рахунку/заяви про закриття платіжного рахунку користувача, крім випадків, визначених у пункті 122 розділу XV цієї Інструкції.
Банк закриває поточні рахунки клієнтів, на кошти яких установлено обтяження майнових прав відповідно до умов договору, лише за згодою обтяжувача, який установив таке обтяження, крім випадків закриття рахунків клієнтів під час виконання банком Плану припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи відповідно до Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», яке може здійснюватися банком без отримання на це згоди обтяжувача. Надавач платіжних послуг не має права за заявою користувача закрити поточний/платіжний рахунок, якщо грошові кошти, розміщені на відповідному рахунку, заморожені або фінансові операції за відповідним рахунком зупинені відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу (п. 122 Інструкції № 162).
Згідно з пп. 3 п. 16 Інструкції № 162, розпорядження рахунками фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюються за розпорядженням іншої уповноваженої особи, визначеної законодавством України.
Отже, відкритий клієнтом картковий рахунок повинен бути закритий за заявою клієнта в будь-який час в порядку, передбаченому вказаними нормами, за винятком наявності обставин, які чітко визначені п. 122 Інструкції № 162 та ч. 1 ст. 1075 ЦК України. За відсутності таких обставин право клієнта на розірвання договору банківського рахунку в односторонньому порядку безумовне.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 липня 2020 року у справі № 519/875/14-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 639/7165/20.
У зв'язку з викладеним, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про наявність обставин, передбачених п. 122 Інструкції № 162 та ч. 1 ст. 1075 ЦК України, які є перешкодою у закритті рахунку клієнта, обґрунтованими є доводи позовної заяви про обов'язок відповідача закрити банківський рахунок та видати клієнту залишок грошових коштів на рахунку.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог заначив, що правомірно відмовив у задоволенні заяви адвоката Чумака Р.В., поданої в інтересах ОСОБА_1 , оскільки адвокат не надав нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_1 , не надав згоди клієнта на розголошення банківської таємниці, а тому адвокат не є уповноваженою особою на розпорядження її поточним рахунком, не має повноважень на представлення інтересів клієнта у зазначених правовідносинах відповідно до глави 17 ЦК України.
Щодо зазначених доводів відповідача, суд зазначає наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Пункт 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» наділяє споживача під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб правом на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
При цьому Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено обов'язку споживача вживати заходів досудового врегулювання спору.
У справі, що розглядається, встановлено, що з 19 березня 2023 року були порушені майнові права позивача на розпорядження належними їй грошовими коштами. При цьому, відповідач не заперечує, що позивач особисто за допомогою телефонного та відеозв'язку зв'язалася з працівниками банку та заявила вимогу припинити порушення її майнових прав. Разом з цим, банк як надавач фінансових послуг, не припинив порушення майнових прав споживача фінансових послуг, у зв'язку з чим остання звернулася до суду.
Таким чином, у позивача, як споживача фінансових послуг, виникло безумовне право на звернення до суду захистом своїх майнових прав, незалежно від вжиття чи невжиття заходів досудового врегулювання спору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача суд зазначає наступне.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на її грошових коштів у розмірі 250072,96 грн. Під час судового розгляду представник відповідача зазначив про неналежний спосіб захисту, оскільки невідомим є походження коштів та статус коштів, які просить стягнути позивач, внаслідок чого можливе подвійне стягнення заявлених сум.
В судовому засіданні 12 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_7 , з метою уточнення способу захисту, зазначив, що позовна вимога про стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на її користь грошових коштів у розмірі 250072,96 гривні передбачає стягнення зазначеної суми грошових коштів саме з поточного рахунку ОСОБА_1 , на якому розміщено залишок заблокованих коштів.
Таким чином, у справі, що розглядається, позивач, заявляючи вимогу про стягнення з банку грошових коштів у розмірі 250072,96 грн, сформулював цю вимогу не у повній відповідності належному способу захисту.
При цьому в судовому засіданні було з'ясовано дійсний зміст та обсяг позовних вимог, стороною позивача уточнено суду, про стягнення яких саме коштів зазначено у позовній заяві.
Водночас невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ЦПК України).
Аналогічну за своєю суттю правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд зобов'язує АТ «СЕНС БАНК» закрити банківський рахунок ОСОБА_1 та стягує з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 250072,96 гривні, які розміщені на банківському рахунку ОСОБА_1 .
За подання цього позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2500,73 грн, що складає 1% від ціни позову майнового характеру. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тому суд, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України стягує з АТ «СЕНС БАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 2500,73 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) закрити банківський рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 250072,96 гривні (двісті п'ятдесят тисяч сімдесят дві гривні дев'яносто шість копійок), які розміщені на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому 10 листопада 2021 року на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь держави судовий збір у розмірі 2500,73 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 73 копійки).
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 березня 2024 року.
Суддя І.П. Латка