Справа № 405/1509/24
провадження № 1-кс/405/646/24
11.03.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
заступника начальника відділу
СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда, громадянина України, який не одружений, військовослужбовець, перебуває на посаді начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023121010002380 від 21.08.2023,
06.03.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за обставин, які викладені в клопотанні, зазначив, що після вчинення кримінального правопорушення у лютому 2024 на підозрюваного було складено три протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 130 ч.1, 122-4, 124 КУпАП; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 був складений 22.08.2023.
Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та зазначив, що зазначене кримінальне правопорушення викликало суспільний резонанс, оскільки підозрюваний є військовослужбовцем та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; поведінка водія була неадекватною та провокуючою; після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, потерпілий став казати про те, що він отримав ушкодження не при ДТП.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що всі обґрунтування слідчого та прокурора побудовані на припущеннях; ризики не обґрунтовані, а папірці, надані прокурором, не доводять їх; відповідно до ст. 62 Конституції України діє принцип презумпції невинуватості щодо складених відносно підозрюваного протоколів про адміністративні правопорушення; потерпілий зазначив, що шкоди його здоров'ю завдано не було, протокол допиту потерпілого датований 12.08.2023, тобто заздалегідь до події; мета застосування запобіжного заходу не доведена; слідчий знає, де підозрюваний проходить службу, його телефон; потерпілий висловив позицію, що на нього ніхто не впливав; підозрюваний не перешкоджає органу досудового розслідування; підозра є необґрунтованою; заперечував щодо покладення на підозрюваного обов'язку перебувати у військовій частині у певний час. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав пояснення свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, думку підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов до наступних висновків.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121010002380 від 21.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
28.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відповідно до змісту якої: досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, проходячи військову службу на посаді начальника речової служби логістики військової частини НОМЕР_1 , у званні «старший лейтенант», 19.08.2023 в світлу пору доби, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) (п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно-справним автомобілем «BMW X5» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності та рухався вулиці Велика Перспективна зі сторони провулку Василівського в напрямку проспекту Європейського в місті Кропивницький.
Під час руху у вказаному напрямку водій ОСОБА_5 грубо ігноруючи вимоги п.п. 2.4, 3.2 та 8.9 (б) і (в) ПДР України (2.4. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил; 3.2 У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку; 8.9 (б) і (в) ( Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою), а саме будучи повідомленим про необхідність здійснення зупинки на вимогу працівників поліції, не виконував законних вимог працівників поліції під час його переслідування продовжив рух на проїзну частину пров. Юлія Мейтуса, на якому повернув ліворуч на вулицю Куроп'ятникова, де продовжив рух в напрямку пров. Фортечного в місті Кропивницький. У свою чергу, ОСОБА_5 , ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну… і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.
Так, ОСОБА_5 під час руху легковажно сподівався на відвернення негативних наслідків та у порушення вимог п.12.1 ПДР України (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), при русі в денну пору доби по рівній горизонтальній ділянці вулиці Куроп'ятникова, не контролюючи свої дії через наявний стан алкогольного сп'яніння, був неуважним, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, не впорався з керуванням автомобіля та допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини, а саме на праве узбіччя, де 19.08.2023 близько 19 години 40 хвилин навпроти будинку № 21 по вулиці Куроп'ятникова в місті Кропивницький відбувся наїзд на перешкоду у вигляді цегляного паркану.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «BMW X5» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 1050 від 14.12.2023 у вигляді: вивиху лівої плечової кістки, саден в ділянці лівого ліктьового та плечового суглобів та в ділянці чола зліва, які відносяться в сукупності до категорії середньої ступеня тяжкості, за критерієм довготривалого розладу здоров'я, понад 21 добу.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази та досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: заява ОСОБА_7 від 22.08.2023 про залучення як потерпілого; довідка КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» про те, що потерпілий ОСОБА_7 19.08.2023 звертався з приводу надання медичної допомоги, діагноз: закритий перелом в/горбика зі зміщенням, вивіх лів плеча; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.08.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.02.2023; висновок експерта від 08.09.2023 щодо технічного стану автомобіля марки «BMW X5»; висновок експерта від 25.12.2023 про те, що водій ОСОБА_5 в даній дорожній обстановці мав у своєму розпорядженні уникнути ДТП; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2023, відповідно до якого, ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками. В подальшому, такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Твердження захисника про те, що потерпілий ОСОБА_7 був допитаний 12.08.2023 відповідно до протоколу його допиту, тобто за 7 днів до події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є безпідставними, оскільки відповідно до дослідженої заяви ОСОБА_9 про залучення його як потерпілого, вона була написана 22.08.2023, а в протоколі його допиту у зв'язку із особливістю почерку особи, яка складала протокол неможливо однозначно зазначити, що він був складений 12.08.2023.
Твердження захисника про те, що у зв'язку із наданням суду заяви потерпілим ОСОБА_7 від 11.03.2024 про те, що він 19.08.2023 під час ДТП за участю ОСОБА_5 тілесні ушкодження не отримував, а отримав їх при інших обставинах в інший день, та що він не має до ОСОБА_5 матеріальних чи моральних претензій, а тому, у діях ОСОБА_5 немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки оцінка доказів у їх сукупності з точку зору належності, допустимості, достовірності та достатності, про наявність або відсутність складу злочину у діях особи, надається судом під час судового розгляду у нарадчій кімнаті.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни його показань або відмови від давання показань, оскільки зміст показання потерпілого до моменту вручення клопотання з матеріалами про застосування запобіжного заходу, був невідомий підозрюваному.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та дослідження їх судом.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки в матеріалах клопотання містяться три витяги з системи «Армор», відповідно до яких, відносно ОСОБА_5 21.02.2024 були складені три протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які 27.02.2024 були направлені до суду.
Слідчим суддею зазначається, що хоча на день розгляду цього клопотання протоколи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не розглянуті судом, немає судового рішення, яке набрало законної сили, яким би було встановлена винуватість чи невинуватість ОСОБА_5 у адміністративних правопорушеннях, проте, ці відомості характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , як схильного до вчинення правопорушень, його небажання стати на шлях виправлення, та доводять ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, оскільки встановлення такого ризику передбачає таку ймовірність із врахуванням інших обставин. Проте, матеріали клопотання не містять доказів, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику на даному етапі кримінального провадження.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, не одружений, є військовослужбовцем та тяжкість можливого покарання.
Крім того, слідчим суддею враховується те, що правопорушення, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані сп'яніння, мають підвищений суспільний інтерес, та останні зміни до законодавства, лише посилюють відповідальність осіб.
Проте, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу, 19.08.2023 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання.
Крім того, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу відповідає характеру і тяжкості злочину, в якому він підозрюється, а більш м'яка міра запобіжного заходу, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та достатніх підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 11.03.2024 по 28.04.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_5 до 28.04.2024 наступні обов'язки:
- заборонити залишати територію військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в місті Кропивницький в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків покласти на ГУНП в Кіровоградській області.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10