Справа № 404/2136/24
Номер провадження 1-кс/404/760/24
18 березня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню 12024121010000696, за ч. 1 ст. 307 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучено під час проведення огляду місця події від 10.03.2024 року на території парку «Космонавтів» по проспекту Перемоги неподалік будинку 18 в місті Кропивницькому. Метою арешту є збереження речових доказів.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі вимоги підтримав.
10.03.2024 року, о 18:44 хвилин по лінії «102» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області зафіксовано повідомлення від працівників НГУ, що на території парку «Космонавтів» по проспекту Перемоги неподалік будинку 18 в місті Кропивницькому, зупинений громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при собі зберігає згорток з невідомою речовиною.
10.03.2024 року о 20:37 хвилин, поруч на території парку «Космонавтів» по проспекту Перемоги неподалік будинку 18 в місті Кропивницькому, слідчий провів огляд місця події, під час якого ОСОБА_5 добровільно видав згорток з липкої стрічки із зіп-пакетом у середині з речовиною рослинного походження, тьмяно-зеленого кольору, який було виявлено в шкарпетці правої ноги. Також, на рюкзаку чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , відшукали та вилучили зіп-пакет з 10 (десятьма) згортками з липкої стрічки, в кожному з яких міститься один зіп-пакет з речовиною рослинного походження, тьмяно-зеленого кольору, мобільний телефон «iPhone 6S» ІМЕІ1: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 та мобільний телефон «iPhone 7» ІМЕІ: НОМЕР_3 в корпусі сірого кольору з полімерним чохлом, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебіг слідчої дії фіксувався за допомогою фотозйомки.
Наступного дня, тобто 11.03.2024 року до ЄРДР внесли відомості за ч.1 ст.307 КК України про незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
На підставі постанови слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 11.03.2024 року, вилучені мобільні телефони визнані речовим доказом. (а.к.14)
Арешт є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 та пункт 7 частина 2 статті 131 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Сукупність наявних доказів переконує у тому, що слідчий згідно ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, правильно звернувся з клопотанням про накладення арешту на речі та документи з тих підстав, що вони є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання)
У випадку повернення майна заявленого до арешту, є розумні підстави вважати, що вищезазначені речі та документи можуть бути приховані, передані, пошкоджені або знищені. Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.
Такий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.
На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речами, з метою запобігання зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Держава гарантує право особи на забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що завданням слідчого судді є захист прав учасників кримінального провадження. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК України) Відповідно ч. 2 ст. 9 КПК України передбачає, що слідчий з прокурором зобов'язані всебічно та повно виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. З метою реалізації вказаної процесуальної вимоги необхідно накласти арешт на майно для збереження вилучених речових доказів у незмінному стані. Завдяки цьому сторони та учасники кримінального провадження, власники та володільці арештованого майна на умовах змагальності, зможуть використати речові докази для відстоювання власної правової позиції. На початковій стадії досудового розслідування слідчим суддею не вирішуються питання про визнання винуватості, правильності остаточної кваліфікації чи відповідності правової оцінки доказів за критерієм «поза розумного сумніву». Розгляд перерахованих обставин постане перед судом під час судового розгляду кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, ухвала слідчого судді не має наперед встановленої сили, отже сторони і суд на умовах змагальності будуть мати змогу дослідити і встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Оцінити докази за ознакою належності, допустимості, достатності, достовірності.
Керуючись ст. 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, заборонивши його відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- мобільний телефон «iPhone 6S» ІМЕІ1: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «iPhone 7» ІМЕІ: НОМЕР_3 в корпусі сірого кольору з полімерним чохлом, власником яких є ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_4 в частині реєстрації арешту майна та забезпеченню умов його зберігання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1