Справа № 353/83/24
Провадження № 1-кп/353/63/24
19 березня 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Тлумач кримінальне провадження з обвинувальним актом № 12023096240000100, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коршів Коломийського району Івано-Франківської області, жительки та зареєстрованої у АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, із середньо-спеціальною освітою, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, депутатом не обиралася, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України -
ОСОБА_4 заволоділа чужим майном шляхом обману, а також заволоділа чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно.
Вказані правопорушення вчинено за наступних обставин.
Встановлено, що відповідно до норм Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1768-III (із змінами та доповненнями): державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї (сім'ям); малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї (ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»); середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім'ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України. (ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»).
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Також, до складу малозабезпеченої сім'ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно Законом, встановлюються Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та абзацу 2 пункту 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Підпунктом 2 пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, державна соціальна допомога не призначається, якщо особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень купівлю, зокрема і транспортного засобу (механізму).
Встановлено, що 26.01.2018 року ОСОБА_6 , який є чоловіком ОСОБА_4 , придбав автомобіль марки Ford Fiesta 1399, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість якого на момент купівлі становила 96667 грн 39 коп.
Так, ОСОБА_4 , 10.07.2018 року, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації усвідомлюючи, що вона не має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, так як, станом на день подання документів не пройшло 12 місяців з моменту купівлі згаданого транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень, перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, переслідуючи корисливу мету, власноруч заповнила декларацію, до якої умисно з корисливих намірів внесла недостовірні дані щодо відсутності транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку та перебуває у власності члена сім'ї, а саме чоловіка ОСОБА_6 .
У подальшому, цього ж дня ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, шляхом обману, переслідуючи корисливу мету, умисно подала недостовірні дані, що містилися в декларації до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА з метою неправомірного отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям.
За результатами розгляду поданої ОСОБА_4 , декларації, яка містить недостовірні відомості, Управлінням праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, в період часу 01.07.2018 року по 31.12.2018 року прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 26 399 грн 54 коп.
Не припиняючи своїх злочинних намірів, діючи з єдиним об'єднаним умислом, ОСОБА_4 , 03.01.2019 року, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, усвідомлюючи, що вона не має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, так як, станом на день подання документів не пройшло 12 місяців з моменту купівлі транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень, перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги, діючи умисно, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, переслідуючи корисливу мету, власноруч заповнила декларацію, до якої умисно з корисливих намірів внесла недостовірні дані щодо відсутності транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку та перебуває у власності члена сім'ї, а саме чоловіка ОСОБА_6 .
У подальшому, цього ж дня ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, шляхом обману, переслідуючи корисливу мету, умисно подала недостовірні дані, що містилися в декларації до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА з метою неправомірного отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям.
За результатами розгляду поданої ОСОБА_4 декларації, яка містить недостовірні відомості, Управлінням праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, в період часу 01.01.2019 року по 30.06.2019 року прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 27 487 грн 74 коп.
Після чого ОСОБА_4 отримувала грошові кошти державної соціальної допомоги, чим в порушення вимог Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, у період часу з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року шляхом обману заволоділа належними державі грошовими коштами на суму 27 487 грн 74 коп.
Всього у період з 01.07.2018 року по 30.06.2019 року, ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа державними грошовими коштами на загальну суму 53887 грн 28 коп, які обернула на свою користь та розпорядилась ними на власний розсуд.
Також, ОСОБА_4 , 09.12.2020 року придбала автомобіль марки ВАЗ 111730, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого на момент купівлі становила 50 030 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 , 04.01.2021 року, продовжуючи свої незаконні та протиправні дії, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА усвідомлюючи, що вона не має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, так як, станом на день подання документів не пройшло 12 місяців з моменту купівлі транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень, перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, переслідуючи корисливу мету, власноруч заповнила декларацію, до якої умисно з корисливих намірів внесла недостовірні дані щодо відсутності транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку та перебуває у її власності.
У подальшому, цього ж дня ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, шляхом обману, переслідуючи корисливу мету, умисно подала недостовірні дані, що містилися в декларації до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА з метою неправомірного отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям.
За результатами розгляду поданої ОСОБА_4 , декларації, яка містить недостовірні відомості, Управлінням праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, в період часу 01.01.2021 року по 30.06.2021 року прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 27 693 грн.
Не припиняючи своїх злочинних намірів, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА усвідомлюючи, що вона не має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, так як, станом на день подання документів не пройшло 12 місяців з моменту купівлі транспортного засобу, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень, перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, переслідуючи корисливу мету, власноруч заповнила декларацію, до якої умисно з корисливих намірів внесла недостовірні дані щодо відсутності транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку та перебуває у її власності.
У подальшому, цього ж дня ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння належними державі грошовими коштами у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, шляхом обману, переслідуючи корисливу мету, умисно подала недостовірні дані, що містилися в декларації до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА з метою неправомірного отримання допомоги малозабезпеченим сім'ям.
За результатами розгляду поданої ОСОБА_4 , декларації, яка містить недостовірні відомості, Управлінням праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, в період часу 01.07.2021 року по 31.12.2021 року прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 27147 грн 08 коп.
Після чого ОСОБА_4 отримувала грошові кошти державної соціальної допомоги, чим в порушення вимог Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, у період часу з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року шляхом обману заволоділа належними державі грошовими коштами, на загальну суму 27147 грн 08 коп.
Всього у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа державними грошовими коштами на загальну суму 54840 грн 08 коп, які обернула на свою користь та розпорядилась ними на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману та кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно.
29 січня 2024 року між прокурором, який підтримує публічне обвинувачення у суді в кримінальному проваджені - начальником Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096240000100 від 20.09.2023 року, з одного боку, та обвинуваченою у вказаному провадженні ОСОБА_4 , її захисником - адвокатом ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом обману та заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно.
Окрім того, остання не заперечує обставини вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється та зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі, викладеному у підозрі та в обвинувальному акті, у судовому провадженні; сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження; у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з Тлумацьким відділом Івано-Франківської окружної прокуратури в Івано-Франківській області та іншими правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих їй правопорушень.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст.190 КК України у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин; за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винної, сторони дійшли згоди про можливість виправлення обвинуваченої без відбування основного покарання та звільнення її судом на підставі ст. 75 КК України від відбування такого покарання з випробуванням. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов'язки прокурора та обвинуваченої ОСОБА_4 щодо укладення угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй Законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та наполягала на затвердженні вказаної угод.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що вважає, що при укладенні угод про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Відповідно ч.5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміновані обвинуваченій діяння повністю доведені і вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, як заволодіння чужим майном шляхом обману, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України; заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Вказані кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої, тобто не є наслідком застосування до неї насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченої чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченій право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень у вчинені яких її обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши обвинуваченій обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096240000100 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченою ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, з другої сторони, у присутності захисника обвинуваченої ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угод є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд врахуває обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує ставлення обвинуваченої ОСОБА_4 до вчинених нею кримінальних правопорушень, а саме її беззастережне визнання вини,а також те, що обвинувачена є особою середнього віку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, заподіяна кримінальними правопорушеннями шкода нею повністю відшкодована.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд врахував конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченій за вчинення кримінальних правопорушень, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді:
-за ч. 1 ст.190 КК України - 80 годин громадських робіт;
-за ч.2 ст.190 КК України - позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Зазначене покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд вважає необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання у виді громадських робіт за ч.1 ст.190 КК України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону, який діяв на момент вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, було передбачено покарання виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
З 01.07.2020 року набув чинності Закон України №2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким покарання за ч. 1 ст. 190 КК України визначено у виді громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону № 2617- VIII, посилена відповідальність обвинуваченої щодо покарання у вигляді громадських робіт, порівняно з редакцією, що діяла до 01.07.2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 190 КК України в редакції закону, який діяв на момент вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення (щодо громадських робіт).
Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченої до набрання цим вироком законної сили немає.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжній захід відносно обвинувачених на досудовому слідстві не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368, 370, 371, 394, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 січня 2024 року укладену між прокурором, який підтримує публічне обвинувачення у суді в кримінальному проваджені - начальником Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096240000100 з одної сторони, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, у присутності захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй узгоджене в угоді покарання:
- за ч. 1 ст.190 КК України - у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин;
- за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом остаточного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженій, її захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
ГоловуючийОСОБА_1