Справа № 338/265/24
18 березня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження № 12023091120000252 від 28.11.2023 р. року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження селище Богородчани Богородчанського району, місце реєстрації АДРЕСА_1 , та місце проживання АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, депутатом не обирався, розлученого, на утриманні дітей не має, військовозобов'язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. ч. 1, 2 ст. 200 КК України,-
12.11.2023, близько 10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , де останній проживає разом із батьками, скориставшись відсутністю батька ОСОБА_6 , у кімнаті останнього побачив належний йому мобільний телефон марки «Nokia» із наявній у ньому сім-карткою № НОМЕР_1 оператора «Київстар». Знаючи, що вказаний мобільний номер підв'язаний до програми «Приват24», у якому відкрита ОСОБА_6 кредитна банківська картка № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ), та за допомогою якого можна здійснити вхід до банківського додатку, у нього виник умисел на викрадення грошових коштів, які знаходились на банківській картці батька. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на картковому рахунку потерпілого, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи мобільний телефон потерпілого, незаконно здійснив заміну пароля до мобільного додатку «Приват24», увів новостворений код доступу до мобільного додатку, і, без будь-якого дозволу ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi 9А», моделі «M2006C3LG», ІМЕІ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , авторизувався в мобільному додатку від імені батька ОСОБА_6 , у результаті чого проник до вказаної електронної системи без дозволу власника.
В подальшому, ОСОБА_4 , без дозволу батька, в період часу з 12 по 24 листопада 2023 року вчинив 55 незаконних переказів грошових коштів із кредитної картки потерпілого «Приватбанк» № НОМЕР_2 на свою банківську картку НОМЕР_6 , емітовану AT "ОЩАДБАНК", викравши із неї грошові кошти на загальну суму 65 155 гривень.
Зокрема, ОСОБА_4 , без дозволу ОСОБА_6 , 12.11.2023 о 10.27 год. здійснив переказ електронних коштів, які існують в електронній формі, в сумі 255 грн., на свою банківську картку № НОМЕР_6 , емітовану AT "ОЩАДБАНК".
Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом підробки відомостей (документів на переказ) від імені потерпілого ОСОБА_6 , незаконно втрутився та підробив інформацію автоматизованої системи, після чого незаконно заволодів його грошовими коштами на вказану суму.
Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення грошових коштів з електронного банківського рахунку батька, ОСОБА_4 , без дозволу батька, упродовж з 12 по 24 листопада 2023 року, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно здійснив 54 перекази електронних коштів, які існують в електронній формі, на загальну суму 64 900 грн., на свою банківську картку № НОМЕР_6 , емітовану AT "ОЩАДБАНК", а саме: - 12.11.2023 о 11.30 год. в сумі 305 грн., о 11.31 год. в сумі 105 грн., о 16.49 год. в сумі 1005 грн.; - 13.11.2023 о 00.19 год. в сумі 205 грн., о 10.28 год. в сумі 255 грн., о 15.30 год. в сумі 1005 грн.; - 15.11.2023 о 13.16 год. в сумі 35 грн., о 20.25 год. в сумі 105 грн., о 21.21 год. в сумі 355 грн., о 21.37 год. в сумі 505 грн. о 21.57 год. в сумі 505 грн., о 22.48 год. в сумі 405 грн., о 23.04 год. в сумі 405 грн.; - 16.11.2023 о 00.12 год. в сумі 505 грн., о 01.11 год. в сумі 405 грн., о 14.41 год. в сумі 505 грн., о 15.38 год. в сумі 155 грн., о 15.47 год. в сумі 505 грн., о 19.10 год. в сумі 505 грн., о 19.28 год. в сумі 505 грн., о 20.49 год. в сумі 505 грн., о 21.16 год. в сумі 505 грн., о 21.45 год. в сумі 505 грн.; - 17.11.2023 о 08.41 год. в сумі 605 грн., о 09.30 год. в сумі 505 грн., о 09.47 год. в сумі 505 грн., о 10.35 год. в сумі 705 грн., о 11.21 год. в сумі 305 грн., о 12.22 год. в сумі 905 грн., о 17.20 год. в сумі 905 грн., о 20.46 год. в сумі 905 грн., о 22.06 год. в сумі 905 грн., о 22.48 год. в сумі 905 грн.; - 18.11.2023 о 11.42 год. в сумі 955 грн., о 12.59 год. в сумі 955 грн., о 14.25 год. в сумі 905 грн.; 19.11.2023 о 08.18 год. в сумі 955 грн., о 10.10 год. в сумі 5025 грн., о 10.11 год. в сумі 10050 грн.; - 20.11.2023 о 16.51 год. в сумі 5025 грн.; - 21.11.2023 о 10.11 год. в сумі 16080 грн., о 10.13 год. в сумі 1005 грн.; - 22.11.2023 о 19.50 год. в сумі 1005 грн., о 23.47 год. в сумі 905 гри.; - 23.11.2023 о 00.16 год. в сумі 455 грн., о 01.21 год. в сумі 505 грн., о 01.33 год. в сумі 505 грн., о 12.51 год. в сумі 555 грн., о 13.56 год. в сумі 505 грн., о 16.04 год. в сумі 505 грн.; - 24.11.2023 о 00.01 год. в сумі 505 грн., о 02.15 год. в сумі 505 грн., о 12.04 год. в сумі 505 грн., о 12.53 год. в сумі 505 грн.
Про те, що ОСОБА_4 перерахував із банківської картки ОСОБА_6 грошові кошти на власну банківську картку НОМЕР_6 , відкриту в AT "ОЩАДБАНК", на загальну суму 65 155, 00 грн., останній його не повідомив, а таємно викрав їх у такий спосіб, після чого розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану; за ч.1 ст. 200 КК України, якпідробка документів на переказ електронних грошей та за ч.2 ст. 200 КК України, як підробка документів на переказ електронних грошей, вчинена повторно.
21.02.2024р. між прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12023091120000252 від 28.11.2023р. та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненому діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Згідно вказаної угоди, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання,за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; - за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. - за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, погодженого призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування такого покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Сторонам угоди, судом роз'яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, беззастережно, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду, оскільки зміст останньої відповідає інтересам його підзахисного.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. ч. 1, 2 ст. 200 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином та нетяжкими злочинами.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою № 9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також суд враховує, що покарання визначено з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України, а ОСОБА_4 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Прийшовши висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого сторонами остаточного покарання, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 , який в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, характеризується позитивно, покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.02.2024р. між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091120000252 від 28.11.2023.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1,2 ст. 200 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.
- за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачем може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1