Ухвала
Іменем України
14 березня 2024 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12022041030000838 відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Малинівка Котовського району Горьківської області Російської Федерації, громадянина України, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України -
встановив:
При оголошенні перерви у зв'язку із відсутністю потерпілої, прокурор подав письмове клопотання про продовження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 60 днів дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, вважає реальним.
Захисники просили змінити їх підзахисним запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на тривале перебування їх підзахисних під вартою та необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення.
Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.
Обсудивши клопотання сторін, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї статті за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців….
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів дізнання та/або суду.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає як підставу запобіжного заходу …наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто, суду, перш за все, слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.
У своїх останніх ухвалах суд посилався на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
На переконання суду цей ризик, на який також посилається прокурор, продовжує існувати, є реальним і достатніми для продовження обом обвинуваченим дії найсуворішого запобіжного заходу ще на 60 днів.
Оцінюючи зазначений ризик, з урахуванням сукупності обставин, характеру і наслідків інкримінованих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, віднесених ч.5 і ч.6 ст.12 КК України до умисних тяжких і особливо тяжких злочинів, суд вважає, що ймовірна можливість переховування від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України, у вчиненні якого вони обвинувачуються, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом вдатися до відповідних дій з метою здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі, що передбачена п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на викладене та з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу строку тримання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під вартою, клопотання прокурора є обґрунтованим.
Суд ураховує, що обвинувачені близько одного року десяти місяців перебувають під вартою, однак ця обставина не є безумовною підставою для зміни кожному з них запобіжного заходу на більш м'який, й зокрема на запропоновані захисниками.
З наведених вище підстав, клопотання захисників про зміну запобіжного заходу на альтернативний не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 331, 369 КПК України, суд -
постановив:
Оголосити перерву у судовому провадженні до 17 квітня 2024 року о 12.00 годині.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 і обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів кожному, тобто до 12.05.2024 року із раніше визначеною заставою.
Клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 запобіжного заходу на альтернативний - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам і обвинуваченим, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1