Справа № 516/417/23
Провадження № 2/516/16/24
04 березня 2024 року
Теплодарський міський суд Одеської області у складі:
головуючої, судді - Мисливої Л.М.,
при секретарі - Мосейчук М.А.,
за участю позивачки та її представника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму боргу за договорами позики в розмірі 1491998 грн. 88 коп., а також понесені нею судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачкою були порушені умови договорів позики, оскільки позичені кошти не повернуто у встановлені строки. В зв'язку з наведеним просить задовольнити позов.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 в режимі відеоконференцзв*язку пояснила суду, що вона з відповідачою ОСОБА_3 уклала сім договорів позики у вигляді розписок, які відповідачка написала власноруч, за якими вона передала їй в борг грошові кошти на загальну суму 40800 США, а саме: 10.11.2019р. - 6000 доларів США, 20.11.2019р. - 4000 доларів США, 28.12.2019р. - 7300 доларів США, 11.01.2020р. - 5000 доларів США, 21.01.2020р. - 5000 доларів США, 11.02.2020р. - 3500 доларів США, 12.06.2020р. - 10000 доларів США. Такі грошові кошти були у неї в наявності, оскільки вона до декретної відпустки працювала головним бухгалтером тривалий час на приватних підприємствах в м. Кривий Ріг, а також частково позичалися сімейні грошові кошти; відповідачку вона знала близько півроку - їхній спільний знайомий їй її рекомендував, ОСОБА_3 скупляла насіння соняшника і перепродавала його. Як зазначила позивачка, сама відповідачка ОСОБА_3 пояснювала їй, що гроші вона позичає у неї для закупівлі партії соняшника, формування великої партії товару задля того аби в подальшому його продати за вигідною ціною, на що вона погодилася. Перед укладенням кожного договору позики вона дзвонила їй, вони зустрічались в смт. Нововоронцовка у відповідачки в квартирі, де вона позичала їй грошові кошти, відповідачка їх перераховувала та особисто писала розписки щодо їх отримання та зазначала строк їх повернення, що її влаштовувало, при цьому, свідків не було; в подальшому в деяких розписках відповідачка власноручно за її згодою продовжувала строк повернення грошових коштів. Однак, в обумовлений в розписках строк відповідачка грошей не повернула, казала, що їй ще не повернули гроші, а потім взагалі перестала відповідати на її дзвінки. Позичені за вказаними розписками грошові кошти відповідачкою так їй не повернуті до теперішнього часу, а тому вона просить задовольнити позов.
Представник відповідачки - адвокат Жук В.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв*язку вимоги своєї довірительки підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з*явилася, яка належним чином повідомлялася про місце і дату розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно оригіналів наданих позивачкою семи розписок, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 укладені сім договорів позики, за якими ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_3 грошові кошти, а вона зобов*язується їх повернути у визначений строк.
Так, на підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 10.11.2019р. згідно розписки від 10.11.2019р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг гроші в сумі 6000 доларів США у ОСОБА_1 строком на шість місяців до 31.03.2020р., в заставу залишає оригінали документів про власність - будинок, також зазначений телефон НОМЕР_1 ; також зазначено ОСОБА_3 , що дану розписку продовжую 01.01.2021р.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 20.11.2019р. згідно розписки від 20.11.2019р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг гроші в сумі 4000 доларів США у ОСОБА_1 строком на шість місяців до 31.03.2020р., в заставу залишає оригінали документів про власність - будинок, також зазначено ОСОБА_3 , що дану розписку продовжую 01.01.2021р.
Як пояснила в судовому засіданні позивачка, вона в подальшому повернула документи на будинок, а саме на квартиру за рекомендацією її адвокатів, бо це не мало юридичного сенсу, тобто не несло юридичних наслідків.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 28.12.2019р. згідно розписки від 28.12.2019р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг гроші в сумі 7300 доларів США у ОСОБА_1 строком на шість місяців до 31.03.2020р., також зазначено ОСОБА_3 , що дану розписку продовжую 01.01.2021р. - зазначене дописано нею 14.08.2020р.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 11.01.2020р. згідно розписки від 11.01.2020р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг гроші в сумі 5000 доларів США у ОСОБА_1 строком на шість місяців до 31.03.2020р., в заставу залишає оригінали документів про власність - будинок, зазначений телефон НОМЕР_1 ; також зазначено ОСОБА_3 , що дану розписку продовжую до 01.01.2021р. - зазначене дописано нею 14.08.2020р.
Аналогічні попереднім поясненням щодо повернення оригіналів документів на будинок, а саме на квартиру, зазначила в судовому засіданні позивачка.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 21.01.2020р. згідно розписки від 21.01.2020р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг грошові кошти в сумі 5000 доларів США у ОСОБА_1 до 01.05.2020р., також зазначено ОСОБА_3 , що дану розписку продовжую 01.01.2021р.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 11.02.2020р. згідно розписки від 11.02.2020р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг 3500 доларів США у ОСОБА_4 строком на 12 місяців до 11.02.2021р.
Як пояснила в судовому засіданні позивачка, її прізвище відповідачка написала з помилкою за неуважністю, вона також підтвердила, що саме вона саме відповідачці надавала вказані грошові кошти, які та мала повернути 11.02.2021р. та не повернула до теперішнього часу.
На підтвердження укладеного між сторонами договору позики від 12.06.2020р. згідно розписки від 12.06.2020р. вбачається, що ОСОБА_3 , проживаюча в АДРЕСА_1 , бере в борг кошти 10000 доларів США у ОСОБА_1 строком на три місяці.
В судовому засіданні ОСОБА_1 також пояснила суду, що позичала в борг ОСОБА_3 грошові кошти без повернення їх за попередніми розписками, бо вона запевняла її, що накопичує велику партію насіння соняшника для продажі за вигідною ціною, тому вона довіряла їй, у неї не було сумнівів щодо неповернення відповідачкою грошових коштів, бо вона бачила накладні на насіння соняшника, виписані на ім*я ОСОБА_3 , а сам товар зберігався на елеваторі біля смт. Нововоронцовка Херсонської області. Після настання строку повернення грошових коштів по розпискам, які вона мала повернути 01.01.2021р., ОСОБА_3 зазначала їй, що гроші їй ще не повернуті, а потім взагалі перестала відповідати на її телефонні дзвінки.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договорами позики від 10.11.2019р., від 20.11.2019р., від 28.12.2019р., від 11.01.2020р., від 21.01.2020р., від 11.02.2020р., від 12.06.2020р., в загальній сумі 1491998 (один мільйон чотириста дев*яносто одна тисяча дев*ятсот дев*яносто вісім) грн. 88 коп., виходячи з такого розрахунку: 6000 доларів США + 4000 доларів США + 7300 доларів США + 5000 доларів США + 5000 доларів США + 3500 доларів США + 10000 доларів США = 40800 доларів США х 36,5686 грн. (офіційний курс курс гривні до долару США по курсу НБУ станом на 17.05.2023р.) = 1491998 грн. 88 коп. При цьому, суд виходить з того, що між сторонами були укладені сім договорів позики на вказані суми, що підтверджується сіма оригінальними вищенаведеними розписками, наявними в матеріалах справи, грошові кошти в обумовлений в цих розписках строк відповідачкою позивачці не були повернуті, а тому є підстави для задоволення вказаних позовних вимог, оскільки вони грунтуються на законі та підтверджуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), заборгованість за договорами позики від 10.11.2019р., від 20.11.2019р., від 28.12.2019р., від 11.01.2020р., від 21.01.2020р., від 11.02.2020р., від 12.06.2020р., в загальній сумі 1491998 (один мільйон чотириста дев*яносто одна тисяча дев*ятсот дев*яносто вісім) грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесений останньою судовий збір в сумі 13420 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 516/417/23.
Повне заочне рішення складено 13.03.2024р.
Суддя