Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1161/24
Номер провадження: 1-кс/511/280/24
18.03.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні конференційно в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Хлібодарське, Біляївського району, Одеської області, громадянин України, українець за національністю, з вищою освітою, одружений, має а утриманні малолітньою дитину 2018 року народження, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, військовослужбовець, який на момент вчинення правопорушення проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що в період дії воєнного стану, а саме: ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою незаконного перетину кордону з іншими особами, поза пунктами пропуску, 06.03.2024 року о 10 годині 11 хвилин зателефонував зі свого мобільного телефону через інтернет-месенджер «Телеграм» на номер телефону інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанту ОСОБА_8 , якому запропонував неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за вчинення дій всупереч своїм службовим обов'язкам, пов'язаним з вчиненням дій щодо безперешкодного перетину державного кордону України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза пунктами пропуску.
Оскільки прохання ОСОБА_5 було неправомірне, то 07.03.2024 року інспектор прикордонної служби 2 категорії - інструктор кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержант ОСОБА_8 подав відповідну заяву на ім'я начальника відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому, ОСОБА_5 передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного перетину державного кордону України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза пунктами пропуску на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, діючи з прямим умислом, 06.03.2024 року запропонував інспектору прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону головному сержанту ОСОБА_8 , який в цей час виконував свої службові обов'язки, зустрітись 15.03.2024 року в м. Роздільна, з метою подальшого надання неправомірної вигоди.
У подальшому, 16.03.2024 року, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, з метою незаконного перетину державного кордному України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза пунктами пропуску на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи в м. Роздільна на території привокзальної площі, надав неправомірну вигоду ОСОБА_8 у розмірі 2000 доларів США, за вчинення ним дій, з використанням свого службового становища.
За вищевикладених обставин, військовослужбовець ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди службовій особі, вчинена з попередньою змовою групою осіб, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.
При цьому, стороною обвинувачення встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема, вказаний ризик обгрунтовується може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
З метою запобігання встановленим ризикам, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання . Альтернативи не пропонували. .
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024162390000183, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369 КК України.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Пункт 5 частини 2 статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний раніше не судимий та санкція частини 3 статті 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чоритьох до восьми років.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
Слідчий суддя зазначає, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Разом з тим, згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу підозрюваного, встановлені ризики, а також те, що останній , підозрювається у вчиненні тяжкого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану, раніше не судимий, але бажав самовіл ьно покинути військову службу , слідчий суддя прийшов до висновку, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 16 березня 2024 року по14 травня 2024 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року) в сумі 242240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування зі свідками та потерпілим.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1