Справа № 520/20711/18
Провадження № 4-с/947/15/24
18.03.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за скаргою
ОСОБА_1 ,
на рішення державного виконавця
Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси
Південної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
Мураховської Вікторії Михайлівні,
за участі заінтересованої особи - ТОВ «Управдом-1»,
про визнання рішення неправомірним
та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №69808699,
08.06.2023 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , на рішення державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Південної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мураховської Вікторії Михайлівні, за участі заінтересованої особи - ТОВ «Управдом-1», про визнання рішення неправомірним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.109.2022 року ВП №69808699.
В обґрунтування скарги, заявниця стверджує, що 11.11.2019 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси (с. Пучкова І.М.) задоволено позовні вимоги ТОВ «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1»: заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з 31.01.201 року по 30.09.2018 року в розмірі 15425 грн. 32 коп.; судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.; судовий збір у розмір 1 762 грн. 00 коп.
07.02.2020 року додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси (с. Пучкова І.М.) резолютивну частину рішення було доповнено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1»: заборгованість з оплати послуг водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2011 року по 30.09.2018 року у сумі 45 591 грн. 59 коп.; заборгованості згідно з договором на організацію охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання від 28.11.2016 року за період з 31.01.2017 року по 30.09.2018 року у сумі 6 093 грн. 73 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. У задоволенні заяви ТОВ «Управдом-1» про стягнення з ОСОБА_1 судових витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 2 000 грн., які понесені у зв 'язку з поданням заяви про додаткове рішення відмовлено.
Скаржниця також зазначає, що 16.06.2022 року постановою Одеського апеляційного суду заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі - 7 500 грн. 00 коп.
16.06.2022 року постановою Одеського апеляційного суду додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2020року залишено без змін.
08.09.2022 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мураховською В.М. на підставі заяви стягувача та виконавчого листа № 520/20711/18, виданого 09.08.2022 р. Київським районним судом м. Одеса про стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. прийнято рішення та відкрито виконавче провадження ВП №69808699.
Скаржниця вказує на те, що постанова про відкриття зазначеного провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» рекомендованим поштовим відправленням боржнику не надсилалась та відповідно боржником не отримувалась.
Крім того скаржниця зазначає, що, 28.02.2022 року вона у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та початком воєнних дій виїхала з України та перебуває за її межами, що підтверджується відміткою в паспорті для виїзду за кордон, тому не була обізнана про відкриття виконавчого провадження та взагалі його наявність.
19.04.2023 року постановою державного виконавця Рубан О.В. виконавче провадження ВП № 69808699 передано на виконання новоутвореного Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), як правонаступнику Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв'язку з реорганізацією на виконання Наказу Міністерства юстиції України №934/5 від 10.03.2023 р. "Про відділи державної виконавчої служби в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Скаржниця зазначає, що 25.05.2023 року їй випадково стало відомо про наявність виконавчих проваджень, у зв'язку з чим представником боржника 25.05.2023 року до Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано відповідну заяву.
30.05.2023 року на електронну пошту від державного виконавця представником боржника отримано копії постанов про відкриття виконавчих проваджень
Як стверджує скаржниця, з виконавчого документу вбачається, що він містить зазначення адреси боржника: АДРЕСА_1 , - що територіально належить до Київського району м. Одеси, при цьому будь-яких інших документів, крім виконавчого листа, стягувачем до заяви не надавалось.
Відтак, на думку скаржниці, відсутні будь-які документи та докази, які б підтверджували факт місця проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходження його майна у Малиновському районі м. Одеси та виконавцем при прийняті рішення про відкриття виконавчого провадження грубо порушено вимоги п. 10 ч. 4. ст. 4 та ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконав провадження».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа за вказаною скаргою була розподілена судді Калініченко Л.В.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 13.06.2023 року скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику без розгляду.
29.06.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бережний Олександр Володимирович звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 13.06.2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, за наслідком розгляду якої постановою Одеського апеляційного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 13.06.2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19.01.2024 року матеріали оскарження цивільної справи №520/20711/18 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.
Матеріали справи для продовження розгляду скарги передані головуючому по справі 25.01.2024 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 26.01.2024 року вказану скаргу прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
Одночасно судом витребувано з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд.10А) протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №69808699.
У судове засідання призначене на 18.03.2024 року сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Крім того, станом на 18.03.2024 року Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) ухвала суду від 26.01.2024 року в частині витребування доказів не виконано, про причини невиконання ухвали суду суд не повідомляло.
Частинами 1,2 статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Приймаючи викладене, враховуючи строки розгляду справи, судом було ухвалено здійснити розгляд скарги в судовому засіданні 18.03.2024 року за відсутності сторін по справі.
Вивчивши скаргу заявника, її доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).
Судом встановлено, що на виконанні Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження АСВП 69808699, в яких боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем є ТОВ «Управдом-1», з примусового виконання виконавчого листа №520/20711/18, виданого 09.08.2022 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
В обґрунтування вимог своєї скарги ОСОБА_1 посилається на адміністративний поділ м. Одеси, відповідно до якого адреса АДРЕСА_1 - територіально відноситься до Київського району м. Одеси.
Однак, скаржницею не враховано, що дислокація Відділів ДВС визначається не у відповідності до адміністративного поділу міста, а на підставі відповідного наказу управління Міністерства юстиції, до підпорядкування якого належить відповідний відділ ДВС.
Так, згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби.
Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять Міністерство юстиції України та органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Водночас, Наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5, відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
До системи Міністерства юстиції входять: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Станом на 08.09.2022 року Перший Малиновський ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) був структурним підрозділом та підпорядковувався Південному міжрегіональному управлінню Міністерства, юстиції (м. Одеса).
Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «Про затвердження дислокації дільниць відділів державної виконавчої служби Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» № 166/03-08 від 07.04.2021, в чинній редакції станом на час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, визначено, що непарні будинки за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога є дислокацією саме Першого Малиновського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса).
Таким чином, посилання скаржника на безпідставність відкриття виконавчого провадження у зв'язку з непідвідомчістю Відділу даної території є хибним, а отже, скарга - безпідставною та задоволенню не підлягає.
Державний/приватний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, оскаржувана постанова відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і виконавчий документ (лист) пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Рішення суду є обов'язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.
Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.
Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.
Окрім того, інші доводи заявника, оскаржуваної дії посадової особи (державного виконавця), які наведені у заяві та відзиві на неї, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 84, 89, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , на рішення державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Південної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мураховської Вікторії Михайлівні, за участі заінтересованої особи - ТОВ «Управдом-1», про визнання рішення неправомірним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №69808699- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 18.03.2024 року.
Головуючий Калініченко Л. В.