Справа № 947/39572/23
Провадження № 1-кс/947/3639/24
18.03.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року,-
Заявник звернувся до слідчого Київського районного суду м. Одеси зі скаргою в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року.
В обґрунтування скарги вказав, що 19.02.2024 року заявник подав скаргу до Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві, 29.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси розглянув скаргу та зобов'язав слідчого другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №62023150020000844 від 15.11.2023 року розглянути клопотання від 14.02.2024 року в порядку визначеному ст. 220 КПК України. Так 08.03.2024 року заявник отримав постанову слідчого другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 від 17.02.2024 року про відмову в задоволенні клопотання.
Представник скаржника до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності заявлені вимоги підтримав.
Слідчий до суду не з'явився, направив свої заперечення проти розгляду справи, в задоволені клопотання просив відмовити.
Вивчивши матеріали скарги та додані матеріла до заяви приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Встановлений статтею 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
В той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Судом досліджено постанову від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року згідно якої слідчий відмовив в задоволені клопотання мотивуючи це тим, що на даному етапі досудового розслідування постанови про закриття кримінального провадження слідчим та прокурором не виносились законних підстав на його домку на даному етапі не вбачається.
Виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови від 17.02.2024 року вбачається, що слідчий належним чином не обгрунтував відхилення документів, що надані Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме довідки про виплату грошового забезпечення ОСОБА_4 , та витягу із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_2 від 01.01.2023 №3Т з 27.02. по 21.12.2023 року. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що посилання слідчого у постанові на п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України не є релевантним до зазначених обставин.
З урахуванням викладеного, вважаю необхідним скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року в цій частині задовольнити.
В той же час, згідно висновку до якого прийшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в справі № 405/680/22, стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора та слідчого є поза межами повноважень слідчого судді.
Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України визначено, що прокурор, дізнавач та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач (прокурор) самостійно.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
У зв'язку з зазначеним доводи скарги щодо зобов'язання слідчого винести певне процесуальне рішення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року - задовольнити частково.
Постанову від 17.02.2024 року слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про відмову в задоволені клопотання в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року - скасувати.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві повторно розглянути клопотання від 14.02.2024 року в кримінальному провадженні № 62023150020000844 від 15.11.2023 року в порядку визначеному ст. 220 КПК України.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1