15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 641/4990/20
провадження № 51-4035 впс 22
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12019150040003534 стосовно нього та ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, і
встановила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення згаданого провадження з Ленінського районного суду м. Полтави до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Мотивуючи свою позицію, автор клопотання зазначає, що кримінальне провадження стосовно нього та ОСОБА_5 було скеровано до Ленінського районного суду м. Полтави на підставі розпорядження Голови Верховного Суду (далі - розпорядження) від 8 березня 2022 року № 2/0/9-22 у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя в Комінтернівському районному суді м. Харкова; розпорядженням від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність справ у судах м. Харкова; інкриміноване правопорушення вчинено на території Слобідського району м. Харкова, яка перебуває під юрисдикцією Комінтернівського районного суду м. Харкова; обвинувачений, потерпілий та свідки проживають у м. Харкові й Харківської області; захисники здійснюють свою діяльність також у м. Харкові.
Посилаючись на це, на значну віддаленість м. Полтави від м. Харкова, труднощі під час організації інтернет-з'єднань, ОСОБА_4 вважає, що передача справи до Червонозаводського районного суду Харківської області забезпечить оперативність та ефективність кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в клопотанні, дослідивши наявні в Суді матеріали, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з наявних у Суді даних, кримінальне провадження № 12019150040003534 стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшло до Ленінського районного суду м. Полтави в установленому законом порядку, що не заперечується у клопотанні. Судовий розгляд провадження не розпочато.
Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для його розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Наведених підстав у поданому обвинуваченим клопотанні не відображено.
Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях).
Однак у цьому провадженні не вбачається виняткового випадку, адже даних про неможливість здійснення правосуддя Ленінським районним судом м. Полтави немає, а проживання певних учасників провадження та здійснення професійної діяльності захисниками на території м. Харкова й Харківської області не може слугувати безумовними підставами для передачі кримінального провадження на розгляд саме до Червонозаводського районного суду м. Харкова. До того ж чинне законодавство не обмежує захисника у наданні правової допомоги за ознакою територіальності.
Водночас, як убачається з наявних у Суді матеріалів, а саме копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, більшість потерпілих у цьому провадженні проживає за межами м. Харкова, зокрема в Київській, Одеській, Херсонській, Чернівецькій і Тернопільській областях.
Крім того, наполягаючи на направленні кримінального провадження до Червонозаводського районного суду м. Харкова, обвинувачений констатує, що справа раніше перебувала на розгляді в Комінтернівському районному суді м. Харкова, у межах територіальної юрисдикції якого було вчинено кримінальне правопорушення. Отже, у цій ситуації заявлена вимога про визначення підсудності за Червонозаводським районним судом м. Харкова не кореспондується із загальними правилами ст. 34 КПК.
Також слід зазначити, що в рішенні Ради суддів України від 3 лютого 2023 року № 5 наголошено про необхідність забезпечити в судах, у тому числі в Ленінському районному суді м. Полтави, належний розгляд справ, направлених за розпорядженням від 8 березня 2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Разом і з цим за наявними у Верховному Суді даними захисник ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 раніше вже зверталася до Суду з питань зміни територіальної підсудності і її клопотання про направлення кримінального провадження № 12019150040003534 з Ленінського районного суду м. Полтави до іншого суду м. Харкова було відхилено ухвалою від 26 грудня 2022 року. Перевіривши доводи захисника Суд не встановив виняткового випадку.
Не зважаючи на прийняте рішення, обвинувачений звернувся до Суду з подібним клопотанням, у якому міститься вимога про направлення кримінального провадження стосовно нього до одного із місцевих судів м. Харкова. При цьому за змістом звернення в ньому знову наводяться доводи про винятковий випадок, які вже були предметом дослідження Суду та визнані неприйнятними.
У ст. 34 КПК не регламентовано процедури неодноразового звернення однією стороною в тому самому провадженні з подібними клопотаннями про зміну територіальної підсудності, адже це суперечить приписам ст. 2, ч. 5 ст. 34 цього Кодексу.
З огляду на викладене колегія судів не вбачає підстав для направлення кримінального провадження № 12019150040003534 з Ленінського районного суду м. Полтави до Червонозаводського районного суду м. Харкова.Тому звернення обвинуваченого слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, колегія суддів
постановила:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12019150040003534 стосовно нього та ОСОБА_5 з Ленінського районного суду м. Полтави до Червонозаводського районного суду м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3