про залишення позовної заяви без руху
18.03.2024 Справа №607/5478/24 Провадження №2/607/1741/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із вказаним вище позовом. Ціна позову 62975,48 грн.
У період з 13.03.2024 до 15.03.2024 суддя Марциновська І.В. перебувала у щорічній основній відпустці.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028 грн та не більше 1059800 грн.
За таких підстав, враховуючи ціну позову, яка становить 62975,48 грн, при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3028 грн.
Однак позивач оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додав.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив надати відстрочку зі сплати судового збору у зв'язку з дефіцитом бюджету Пенсійного фонду.
Вирішуючи дане клопотання, зазначаю таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001, п. 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, п. 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
Разом з тим позивач на підтвердження неможливості сплати судового збору жодні докази суду не надав. Відтак доходжу висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому згідно з п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Так, на підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач до позовної заяви надав лист № 1900-0503-8/5824 від 02.02.2024, яким повідомив відповідача про переплату грошових коштів та необхідність їх повернення.
Разом з тим про наявність доказів, які свідчать, що такий лист був направлений позивачем та отриманий відповідачем, у позовній заяві не зазначено та такі докази до позовної заяви не додані.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного позивачу слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом вчинення однієї із таких дій: 1). подати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 3028 грн; 2). подати позовну заяву із зазначенням підстав звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження наявності таких підстав; 3). подати клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору з наданням доказів наявності підстав для такого звільнення (відстрочення, зменшення).
Також позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення доказів, які підтверджують обставини направлення позивачем та отримання відповідачем листа № 1900-0503-8/5824 від 02.02.2024, а також надання таких доказів - у кількості для суду та відповідно до наявних учасників справи.
Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити десять днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ч. 1, 2, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у клопотанні позивача про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, надавши позивачеві строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Марциновська