1Справа № 335/722/21 2/335/1202/2024
12 березня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
В січні 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в обґрунтування позову вказавши наступне.
Позивач у період 01.06.2014 по 30.04.2019 надав відповідачеві послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у квартиру АДРЕСА_1 житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , яка у свою чергу неналежним чином здійснювала оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим, виникла заборгованість на загальну суму 35567 гривень 79 копійок. Споживачем здійснювались часткові оплати у період з квітня 2015 року по березень 2016 року на загальну суму 1950 гривень, крім того, за рахунок державної допомоги (субсидія) у період з лютого 2018 по квітень 2018 року здійснено погашення заборгованості у розмірі 1838 гривень 63 копійки. Станом на 01.05.2019 року сума заборгованості складає 31779 гривень 16 копійок, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 гривні 00 копійок.
Заочним рішенням суду від 23.03.2021 позовні вимоги Концерну «МТМ» були задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період з 01.06.2014 по 30.04.2019 у розмірі 31779,16 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
15.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення від 23.03.2021.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відповідачеві поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 23.03.2021, прийнято до розгляду зазначену заяву.
Ухвалою суду від 30.01.2024 заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2021 в цивільній справі № 335/722/21 скасовано, справу призначено до судового розгляду.
05.02.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просила суд застосувати позовну давність до позовних вимог Концерну «МТМ» за період з 01.06.2014 по 21.01.2018.
21.02.2024 від представника Концерну «МТМ» надійшли письмові пояснення, в яких представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що доводи відповідача щодо пропуску позовної давності спростовуються наданим позивачем розрахунком, з якого вбачається, що перебіг строку позовної давності переривався внаслідок часткової оплати відповідачем наданих Концерном послуг у квітні, травні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, в лютому та липні 2016 року. Крім того, в силу приписів п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Сторони в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. В заявах по суті справи сторони просили справу розглядати за їх відсутності.
З огляду на викладене, суд вирішив провести розгляд за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 21.01.2009, починаючи з 01.01.2009 позивача визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для населення, що мешкає в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Судом встановлено, відповідачу у період виникнення спірної заборгованості на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 7). Позивачем за відповідачем як споживачем послуг було закріплено особовий рахунок з номером НОМЕР_1 .
Згідно довідки Концерну «Міські теплові мережі» за період з 01.06.2014 по 30.04.2019 відповідачеві у вищезазначену квартиру були надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 35567,79 грн.
Відповідач зобов'язання з оплати наданих Концерном послуг належним чином не виконала. Заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становить 31779,16 грн.
Відповідач вищезазначених доводів позивача не спростувала, доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг суду не надала.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Споживач житлово-комунальної послуги зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).
У клопотанні про перегляд заочного рішення та відзиві на позов відповідач просила суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 21.01.2018.
Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності до позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.
Позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Строк виконання зобов'язання з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води визначено п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які були чинними в період існування спірних правовідносин між сторонами), у відповідності до якого розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Дія карантину, встановленого зазначеною Постановою, неодноразово продовжувалась. Востаннє дію карантину було продовжено до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Зазначений закон набрав чинності 17.03.2022.
Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності за якими не сплив на момент початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності (оплата за послуги, що надані позивачем в березні 2017 року, мала бути здійснена відповідачем до 20.04.2017).
З розрахунку заборгованості (а.с. 10-12), який відповідачем не спростований, вбачається, що відповідач частково виконала зобов'язання з оплати наданих Концерном «МТМ» послуг з опалення квартири. У травні 2015 року відповідачем сплачено позивачеві за опалення 200,00 грн; у серпні 2015 року - 200,00 грн. Зазначені платежі перевищували поточні нарахування, що, на переконання суду, свідчить про визнання відповідачем боргу за послуги з опалення за попередній період (з червня 2014 року по травень 2015 року). Отже, перебіг позовної давності за щомісячними платежами за послуги з опалення за період з червня 2014 року по серпень 2015 року перервався в момент здійснення відповідачем вищезазначених платежів.
Доказів того, що зазначені платежі були здійснені в рахунок оплати заборгованості за інші конкретно визначені періоди надання позивачем послуг з опалення, або в якості авансу за майбутні періоди (наприклад, банківських квитанції, виписок по банківському рахунку, у яких зазначено періоду надання позивачем послуг, за який проводиться оплата) відповідачем суду не надано, із клопотаннями про витребування зазначених доказів відповідач до суду не зверталася.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняла дії щодо визнання боргу за гаряче водопостачання за період з 01.06.2014 до 28.02.2020.
З урахуванням вищезазначених приписів Цивільного кодексу України та строків сплати споживачем наданих житлово-комунальних послуг (до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим), суд застосовує позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості за гаряче водопостачання за період з 01.06.2014 до 28.02.2017 в загальній сумі 4978,07 грн. (оплата за послуги з гарячого водопостачання, що надані позивачем в березні 2017 року, мала бути здійснена відповідачем до 20.04.2017), оскільки вони перебувають поза межами трирічного строку позовної давності (не до моменту звернення позивача до суду з позовом, а до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було продовжено строк позовної давності на строк дії такого карантину).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Концерну «МТМ» в розмірі 26801,09 грн. (31779,16 грн. - 4978,07 грн.).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 1772,73 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період з 01.06.2014 по 30.04.2019 у розмірі 26801,09 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот одна) гривня 09 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) гривні 73 копійки.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код 32121458, адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено 18 березня 2024 року.
Суддя А.В. Стеценко