15.03.2024
справа № 642/49/24
провадження № 3/642/180/24
13 березня 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасово непрацюючої, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
23 грудня 2023 о 22год. 18 хв. в м. Харків, вул. Золочівська, 25, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Lexus RX 350 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомого газоаналізатора Drager Alcotest водійка погодилася. Результат склав 1.15 проміле. З результатом погодилася. Від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовилася.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 644384 від 23.12.2023.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Адвокат Власенко В.І. до суду не прибув, подав заяву про розгляд адміністративного матеріалу без участі та письмові заперечення на протокол, в яких він просить закрити провадження, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначив, що в даному протоколі відсутні підстави, на які посилався поліцейський при пред'явлені вимоги щодо проходження на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння. Також просив взяти до уваги, що надані поліцейськими відеозаписи не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протокол не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такі відеозаписи до аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 15.11.2018 по справі №524/5536/17.
Долучений відеозапис свідчить про провокативний характер дії співробітника поліції, який фактично переконав ОСОБА_1 погодитись з результатами огляду, який був здійснений за допомогою газоаналізатора.
Крім того, відеозапис взагалі не містить роз'яснення ОСОБА_1 її процесуальних прав та обов'язків, можливості скористатися правом на клопотання, в тому числі на отримання правової допомоги. Права останньої були лише роз'яснені після отримання для працівників поліції позитивного результату у вигляді згоди на оформлення адмін. матеріалів.
На підставі детального аналізу вищевказаного відеозапису, можливо зробити висновок про те, що працівник поліції морально тиснув на ОСОБА_1 неодноразово натякав на надання згоди, щодо стану алкогольного сп'яніння, не наполягав на проходження огляду в медичному закладі, не забезпечив її доставки до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду, всупереч покладення на них такого прямого обов'язку вимогами ст. 266 КУпАП.
На останніх хвилинах відеозапису, вбачається, що працівник поліції надає ОСОБА_1 копію протоколу та результат огляду на стан сп'яніння, зроблений за допомогою газоаналізатора. В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в якому зазначено, що огляд не проводився, хоча, що ОСОБА_1 з даним направленням ознайомлена не була, і навіть не бачила його.
Окрім того, як вбачається із відеозапису, співробітник поліції однозначно не роз'яснив ОСОБА_1 всі наслідки проходження огляду на стан сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду, а також чинили на неї психологічний тиск, фактично спонукаючи ОСОБА_1 погодитись із результатами огляду, який був проведений на місці зупинки транспортного засобу, щоб останню позбавити права на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Вказані порушення на думку захисника свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та є підставою для закриття провадження у справі.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Враховуючи викладене, а також подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Власенком В.І. заяву про розгляд справи без участі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника на підставі наявних у справі доказів.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до вимог п.п.6,7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №644384 від 23.12.2023 року, з якого вбачається, що водійка ОСОБА_1 23.12.2023 року о 22 год. 18 хв. в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керувала автомобілем Lexus RX 350 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння по вул. Золочівська, буд. 25 в м. Харкові. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 6820», результат тесту позитивний - 1.15 проміле;
- роздруківки результату тестування «DRAGER Alkotest 6820», результат тестування - 1.15 ‰ , тест 2562, прилад № ARHK 0043;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд у медичному закладі не проводився;
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №644384 від 23.12.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу, а від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовилася;
- рапорту.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Реалізувавши своє право керувати автомобілем, ОСОБА_1 тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи надані докази та заперечення судом було встановлено наступне.
З переглянутого відеозапису вбачається, що 23 грудня 2023 о 22год. 18 хв. в м. Харків, вул. Золочівська, 25, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Lexus RX 350 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомого газоаналізатора Drager Alcotest водійка погодилася. Результат склав 1.15 проміле. З результатом погодилася. Від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовилася.
На відеозаписі подій від 23.12.2023 долученого до матеріалів справи зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Lexus RX 350 д.н.з. НОМЕР_2 було зупинено працівниками поліції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», яким передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а саме п.19.1 - керувала транспортним засобом з не ввімкненим світлом в темну пору доби..
Такі обставини зупинки останньої, також підтверджуються і вказаним вище відеозаписом, долученим до матеріалів справи поліцейськими та дослідженим в ході розгляду справи. Окрім того, суддя зазначає, що працівниками поліції, було повідомлено водієві причину зупинки.
Адвокат Власенко В.І. вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодної ознаки алкогольного сп'яніння.
Однак, суд зауважує - в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Lexus RX 350 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та в п. 2. 9а ПДР (обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів).
Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується громадянину, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 2.9а ПДР.
Тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП не виключається.
Так, відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння поліцейськими були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння - запах з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів.
Крім того, з відеозапису (а саме 22год 32хв. 58с.) вбачається, що патрульні поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що вона має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів.
Долучений до протоколу відеозапис створений портативним відеореєстратором поліцейського, що відповідає вимогам інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.
Посилання захисника на позицію Верховного суду від 15.11.2018 по справі 524/5536/17, що надані поліцейськими відеозаписи не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки протокол не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такі відеозаписи не може бути прийнято судом до уваги у цій справі, оскільки вказана позиція стосується саме постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Так, згідно позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, де суд касаційної інстанції зазначив, що «У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення».
Так само і ч.3 ст.283 КУпАП, передбачено, що саме у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, повинно бути заначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення.
Вимоги щодо обов'язкового зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення технічного засобу, на який здійснено фіксацію правопорушення ст. 256 КУпАП не передбачено.
Враховуючи наведене вище, суд визнає як допустимий та належний доказ відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Посилання захисника Власенко В.І. на те, що правопорушнику не було роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП, також відхиляються судом, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено її права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень. Окрім того, на відео зафіксовано (22 год 32 хв 58 с) як поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 її права, в тому числі і на правову допомогу і право на оскарження дій поліції.
При цьому, відеозапис є безперервним, про що свідчать відображені на ньому дата та час проведення зйомки, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій, без будь-яких розривів у часі.
Жодних об'єктивних даних, які б могли свідчити про фальсифікацію відеозапису, судом не встановлено і в запереченнях не наведено.
Суддя критично оцінює твердження адвоката, що працівник поліції морально тиснув на ОСОБА_1 неодноразово натякав на надання згоди, щодо стану алкогольного сп'яніння, не наполягав на проходження огляду в медичному закладі, не забезпечив її доставки до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду, всупереч покладення на них такого прямого обов'язку вимогами ст. 266 КУпАП.
Судом не встановлено обставин, які перешкоджали б ОСОБА_1 в разі незгоди з показниками алкотестеру, пройти огляд в медичній установі у встановленому порядку.
Крім того, досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Неодноразово, як зафіксовано на відеозаписі, а саме на 22год 24хв 50с, 22год 25хв 44с, 22год 29хв 35с та 22год 32хв 01с поліцейським запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі (у лікаря-нарколога), на що остання відмовилася ( 22год 32хв 45с).
Отже, волевиявлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку в медичному закладі було добровільним та усвідомленим.
До того ж, суд звертає увагу, що у водія після роз'яснення поліцейським порядку проходження огляду та можливих наслідків такого огляду, був вибір або пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо вона вважала, що не має ознак алкогольного сп'яніння, або відмовитися від проходження огляду.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.12.2023.
На відео не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 висловлювала незгоду з показаннями Alcotest Drager 6820 чи наполягала на її обстеженні у лікарні. Також, водійка після оформлення адміністративних матеріалів, у випадку незгоди з результатами огляду, могла самостійно пройти медичний огляд у вибраному нею закладі, але цього не зробила та медичний висновок суду не надала.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах. Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
При цьому, у разі відмови/ухилення водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду на місці чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я.
До того ж, з відеозапису не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія до відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
При цьому, працівником поліції було роз'яснено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9А ПДР України, ознайомлено з його змістом та роз'яснено права, ознайомлено з актом та оголошено протокол о 23 год 09 хв 18 с згідно відеозапису.
Досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Із довідки поліцейської УПП в Харківській області мол. лейтенанта поліції В. Бурикіної вбачається, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія НОМЕР_4 .
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчинених правопорушень, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах, встановлених КУпАП.
Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м. Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло