18.03.2024
справа №642/1404/24
провадження №1-кс/642/956/24
18 березня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за №62022170020000818 від 08.10.2022, -
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту. В обґрунтування зазначено, що Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020000818 від 08.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 військовослужбовець військової служби за контрактом оператор 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самовільно залишив місце служби - місце розташування 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
В подальшому, у невстановлений на цей час та спосіб, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи реалізацію злочинного наміру спрямованого на ухилення від військової служби в лавах ЗСУ, перетнув державний кордон та виїхав на територію рф, де здався органам влади держави-агресора та повідомивши останніх про бажання здійснювати співпрацю, неодноразово надавав інтерв'ю в російських пропагандистських засобах масової інформації, в яких дискредитував ЗСУ, закликав військовслужбовців ЗСУ скласти зброю та не чинити опір державі-агресору.
31.01.2024 ОСОБА_5 повернувся на територію України.
Під час відібрання пояснень у ОСОБА_4 останній повідомив, що 25.02.2022 в наслідок застосування фізичної сили невідомими особами втратив свідомість та прийшов до тями вже перебуваючи у полоні військ рф.
При цьому, покази ОСОБА_4 знаходяться у приріччях із відомостями отриманими в ході допитів свідків, які повідомили, що останній добровільно перетнув кордон та перебував на території рф певний час. Вказані відомості потребують додаткової перевірки та уточнення шляхом проведення слідчих (розшукових) дій.
11.03.2024 в ході огляду місця події у приміщенні Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7, вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 - ZTE Blade L9, IMEI № НОМЕР_2 , IMEI № 2 НОМЕР_3 який останній видав добровільно для проведення його огляду та який перебував у нього в користуванні з моменту повернення на територію України.
12.03.2024 проведено огляд мобільного телефону ОСОБА_4 , в ході якого встановлено, що інформація наявна на ньому, а саме листування з абонентами у месенджері «Telegram», має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 12.03.2024 мобільний телефон ОСОБА_4 - ZTE Blade L9, IMEI № НОМЕР_2 , IMEI № 2 НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадження, оскільки на ньому наявна інформація про вчинення злочину.
Вилучений мобільний телефон ОСОБА_4 - ZTE Blade L9, IMEI № НОМЕР_2 , IMEI № 2 НОМЕР_3 , може містити відомості, які мають важливе значення для досудового розслідування, а також свідчити про причетність інших осіб до вчиненого злочину. Зокрема, серед відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування, на вказаному мобільному телефоні можуть міститись фото-, відео записи, журнал телефонних дзвінків, SMS, MMS, повідомлення, а також листування яке здійснювалось у месенджерах, тощо, та які містять відомості щодо підстав відсутності на місці служби.
Слідчий подав до суду клопотання про проведення судового у його відсутності. Вимоги клопотання підтримує.
Власник майна про накалдення арешту не заперечував, просив розглянути справу за його відсутності, про що надав відповідну заяву.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за №62022170020000818 від 08.10.2022 - задовольнити.
З метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 11.03.2024 за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра 7, а саме:
1) мобільний телефон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ZTE Blade L9, IMEI № НОМЕР_2 , IMEI № НОМЕР_4 .
Зберігання зазначеного майна доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, відповідно до вимог законодавства України.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1