18.03.2024
Справа № 642/1364/24
Провадження № 2/642/689/24
18 березня 2024 року
м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м.Харкова Петрова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
13.03.2024 до Ленінського районного суду м.Харкова звернулась адвокат Фільова Н.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивчивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст.175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 181СК України за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Правова природа аліментів у розумінні СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого - обов'язком.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 на даний час мешкає з дитиною в Німеччині.
Всупереч зазначеним положенням ЦПК України та СК України, адвокатом Фільовою Н.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують, що дитина ОСОБА_3 мешкає саме з позивачкою та знаходиться на її утриманні (довідка про склад сім?ї, посвідка на проживання тощо).
Суд звертає увагу позивача, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Окрім того, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 03.06.2005 документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 9, 175-177,185,352-355 ЦПК України, ст. 181 СК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Вебадреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Суддя Наталя ПЕТРОВА