Справа № 348/271/24
Провадження № 3/348/213/24
18 березня 2024 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши справи, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,
встановила:
30.01.2024 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. І.Франка в с. Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 30.01.2024 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. І.Франка в с. Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області (автодорога Н09 (276 км + 200 м) не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, допустив виїзд на смугу зустрічного руху та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1., 2.3.б Правил дорожнього руху України. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, подав письмові пояснення, відповідно до яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Його захисник Аверкова С.О. у ході судового розгляду пояснила, що ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. До схеми місця ДТП зауважень не має. Що стосується правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то сторона захисту вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Захисник навела такі обгрунтування. Працівники поліції грубо порушили право на захист у ході оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було роз'яснено право на захист. Копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручили. Про зміст протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дізнався після ознайомлення з матеріалами справи в суді. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 не було пред'явлено обвинувачення. Протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом, оскільки його зміст не було доведено до ОСОБА_1 . В рапорті працівника поліції, зазначено недостовірну інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 було вручено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки це не підтверджено відеозаписом та не відповідає дійсності. Копія свідоцтва про повірку газоаналізатора не є належним та допустими доказом, оскільки ця копія не засвідчена у встановленому законом порядку, а тому не має юридичної сили.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ст. 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначено порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, крім визнання ним винуватості, доводиться такими доказами:
- схемою місця ДТП, яка сталася 30.01.2024, відповідно до якої змальовано ділянку дороги на якій було вчинене адміністративне правопорушення: позначено розташування транспортних засобів, по відношенню до сталих елементів дорожньої обстановки, зазначено, що ДТП відбулося у темну пору доби за наявності штучного освітлення, дорожнє покриття було сухим, на ділянці дороги, де відбулася ДТП, нанесена дорожня розмітка; вказано пошкодження транспортних засобів;
- письмовими поясненнями потерпілої, ОСОБА_2 , яка зазначила, що приїхала до батьків у с. Гвізд, де припаркувала свій транспортний засіб та пішла вулицею зі своєю донькою ОСОБА_3 . Потім вони почули звук від удару, повернулися і побачили, що водій транспортного засобу марки Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом потерпілої, який був припаркований на узбіччі. Потерпіла додатково зазначила, що винуватець ДТП був в стані алкогольного сп'яніння, оскільки потерпіла відчула від нього різкий запах алкоголю.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 виниу вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина доводиться такими доказами:
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 04.10.2024, відповідно до якого прилад "Газоаналізатор Alcotest 6810 заводський номер ARBF-0441" відмовідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (межі допустимої абсолютної похибки: +/- 4 проміле; відносної: +/- 10 проміле).
Суд відхиляє твердження сторони захисту щодо недопустимості вказаного документу як доказу, оскільки копія свідоцтва засвідчена підписом відповідального, за формування матеріалів про адміністративне правопорушення, працівника. Крім цього, слід зазначити, що КУпАП не встановлює вимог щодо засідчення доказів;
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого зазначено ознаки, на підставі яких виникла необхідність у проведенні огляду, прилад, яким здійснювався огляд - "Alcotest 6810 (0441)" та результат огляду - встановлено стан сп'яніння - 1,53 проміле, акт підписаний свідками огляду;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до яких свідки зазначили, що були присутніми при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду склав 1,53 проміле.
У ході судового розгляду захисник зазначила, що ці докази є недопустими, оскільки для оформлення пояснень працівники поліції використали формуляр та не дали свідкам можливості власноруч викласти пояснення. Водночас у ході судового розгляду сторона захисту не заявляла клопотання щодо виклику та допиту вказаних свідків безпосередньо судом. Слід також зазначити, що законодавством не заборонено використання друкованих формулярів при відібранні пояснень, а тому суд відхиляє доводи сторони захисту у цій частині;
- результатом огляду на стан сп'яніння, який був проведений 30.01.2024 о 22.03 за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 заводський номер ARBF-0441, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1,53 проміле;
Слід зазначити, що даний доказ є належним, оскільки містить інформацію про обставини, які підлягають доказуванню. При проведенні огляду було дотримано процедуру, визначену законом, зокрема, огляд було проведено у присутності 2 свідків, додатково процедуру проведення огляду було зафіксовано на боді-камеру працівника поліції, а отже доказ є допустимим. Результат огляду є достовірним, оскільки прилад, яким проведено огляд пройшов повірку, відповідно до визначеного законом порядку в ДП "Укрметртестстандарт", за результатами якої було видано відповідне свідоцтво. Установа, яка проводила повірку вказаного приладу, уповноважена на виконання таких функцій відповідно до закону, сумнівів у тому, що дані повірки є достовірними немає, оскільки стороною захисту не надано на спростування цього жодних доказів, які можуть бути допустимими засобами доказування цих обставин, зокрема, висновку експерта про те, що прилад зафіксував недостовірний результат огляду;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до яких потерпіла зазначила про те, що винуватець ДТП мав явні ознаки алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом на якому зафіксовано процедуру проведення огляду на стан сп'яніння. Зокрема, у ОСОБА_1 були явні зовнішні ознаки, що свідчать про йомвірне перебування особи у стані сп'яніння та можуть бути достатньою підставою для працівників поліції для проведення огляду водія на стан сп'яніння. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння і ОСОБА_1 погодився. Слід зазначити, що на цьому етапі закон визначає обов'язок особи пройти такий огляд. Будь-яка інша поведінка особи становить склад адміністративного правопорушення. Після цього працівники поліції провели огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння у присутності двох свідків, результат огляду склав 1,53 проміле. При цьому, одноразова трубочка була герметично запакована, у чому надали можливість пересвідчитися також і ОСОБА_1 . Після проходження огляду ОСОБА_1 роз'яснили можливість проведення повторного огляду у медичному закладі, якщо він не погоджується з результатом огляду, однак ОСОБА_1 погодився з результатом. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 відповідав на всі запитання працівників поліції, брав участь у процедурі огляду, ставив запитання, не висловлював зауважень щодо дій працівників поліції. Слід зазначити, що надані на дослідження суду відео є інформативними, на них зафіксовано повністю процедуру огляду та процедуру ознайомлення з протоколом та роз'яснення прав, а тому суд визнає зазначений доказ допустимим незважаючи на те, що боді-камера не була увімкнена з моменту приїзду працівників поліції на місце ДТП до моменту закінчення оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення.
У ході судового розгляду захисник зазначила, що ОСОБА_1 не вручили копію протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки цього не зафіксовано на відеозаписі. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення є підпис ОСОБА_1 щодо ознайомлення зі змістом протоколу. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 поставив підпис у цій графі добровільно, без примусу. Враховуючи це, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Що стосується твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не роз'яснили прав, зокрема і права на захист суд зазначає таке. Відповідно до ст. 268 КУпАП права роз'яснюють особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такий статус особа отримує у разі встановлення працівниками поліції підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо цієї особи. На відео файлі 0005А, а саме з 15-ої секунди зафіксовано, що працівник поліції під час ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу роз'яснив йому право відмовитися давати пояснення, а також права відповідно до ст.268 КУпАП, у тому числі право на захисника, а потім запропонував поставити підпис у графі щодо отримання копії протоколу, а також запропонував йому вказати чи визнає він вину чи ні. На це ОСОБА_1 власноруч написав, що вину визнає. ОСОБА_1 факт ознайомлення засвідчив також своїм підписом.
Оцінюючи подані докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять відомості про фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та з їх допомогою суд встановив обставини, що підлягають доказуванню, та вони зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Працівники поліції діяли в межах своєї компетенції та у порядку, визначеному законом.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому суддя доходить висновку, що справи №348/271/24 та №348/272/24 слід розглядами в межах одного провадження.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника суддя врахувала характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України з порушника в дохід держави слід стягнути 605,60 гривень судового збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Об'єднати справи №348/271/24 та №348/272/24 в одне провадження і присвоїти №348/271/24.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Матолич В.В.