Справа № 201/2989/24
Провадження № 1-кс/201/993/2024
15 березня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12022052770003499, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, зареєстрвоаного за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф ОСОБА_7 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, у порушення вимог п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої окупації.
При цьому, з метою спроби виправдання агресії перед громадянами України, російської федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року російською федерацією визнано так звані «донецьку народну республіку» та «луганську народну республіку», створені за підтримки рф навесні 2014 року на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, незалежними державами та 22 лютого 2022 року президентом рф направлено до ради федерації звернення про використання ЗС рф за її межами, яке задоволено.
24.02.2022 на виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва рф, військовослужбовців ЗС рф, шляхом агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, в тому числі Маріупольського району та м. Маріуполь Донецької області, які було захоплено не пізніше 01.03.2022.
24 лютого 2022 року указом президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та який діє на цей час.
Так, відповідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, територія Маріупольського району, Донецької області, з 05.03.2022 року є тимчасово окупованою територією України.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою - терористом (державою - агресором).
Відповідно до положень «Договору між російською федерацією та донецькою народною республікою про прийняття до російської федерації донецької народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб'єкта» від 30.09.2022 № 372-ФЗ «донецька народна республіка вважається прийнятою до російської федерації з дати підписання цього договору», «з дня прийняття до російської федерації донецької народної республіки у складі російської федерації утворюється новий суб'єкт - донецька народна республіка», «державною мовою донецької народної республіки є російська мова», «законодавчі та інші нормативні правові акти російської федерації діють на території донецької народної республіки з дня прийняття до російської федерації донецької народної республіки та освіти у складі російської федерації нового суб'єкта, якщо інше не передбачено законодавством російської федерації».
Відповідно до положень федерального конституційного закону рф від 04.10.2022 № 5-ФКЗ «Про прийняття у російську федерацію донецької народної республіки та заснування у складі російської федерації нового суб'єкта - донецької народної республіки», «донецька народна республіка приймається до російської федерації відповідно до конституції російської федерації та статті 4 федерального конституційного закону від 17 грудня 2001 року N 6-ФКЗ «Про порядок прийняття до російської федерації та утворення у її складі нового суб'єкта російської федерації», «законодавчі та інші нормативні правові акти російської федерації діють на території донецької народної республіки від дня прийняття у російську федерацію донецької народної республіки та заснування у складі російської федерації нового суб'єкта, якщо інше не передбачено цим федеральним конституційним законом», «нормативні правові акти донецької народної республіки діють на території донецької народної республіки до закінчення перехідного періоду або до прийняття відповідного нормативного правового акту російської федерації та (або) нормативного правового акту донецької народної республіки».
Відповідно до п. 6 ст. 2 «Про освіту в російській федерації» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі - закон № 273-ФЗ) «федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти».
Відповідно до п.2 ст.10 закону № 273-Ф3 «освіта поділяється на загальну освіту, професійну освіту, додаткову освіту та професійне навчання, що забезпечують можливість реалізації права на освіту протягом усього життя (безперервна освіта)», п.5 ст.10 - «у російській федерації встановлюються такі рівні професійної освіти: 1) середня професійна освіта; 2) вища освіта - бакалаврат; 3) вища освіта - спеціаліст, магістратура; 4) вища освіта - підготовка кадрів вищої кваліфікації».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 закону № 273-ФЗ «в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів».
Відповідно до ст. 69 закону № 273-ФЗ «вища освіта має на меті забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів за всіма основними напрямами суспільно корисної діяльності відповідно до потреб суспільства та держави, задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному та моральному розвитку, поглибленні та розширенні освіти, науково-педагогічної кваліфікації».
Відповідно до положень федерального закону від 17.02.2023 N 19-ФЗ «Про особливості правового регулювання відносин у сферах освіти та науки у зв'язку з прийняттям до Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та утворенням у складі Російської Федерації нових суб'єктів - Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації» - «з дня прийняття Донецької Народної Республіки … до Російської Федерації для навчальних організацій, які здійснюють освітню діяльність та розташовані на територіях Донецької Народної Республіки… встановлюється, що…особи, які здобувають освіту за освітніми та (або) освітньо-кваліфікаційними рівнями (рівнем освіти та (або) кваліфікації), що застосовуються на територіях Донецької Народної Республіки… до дня їх прийняття до Російської Федерації, вважаються прийнятими на навчання за освітніми програмами відповідно до рівня освіти та кваліфікації за професіями, спеціальностями та напрямами підготовки відповідно до цього Федерального закону».
Так, після 05.03.2022, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території Маріупольського району Донецької області, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Мариупольский государственный университет имени ОСОБА_8 »», розташованого за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, проспект Будівників, буд.129а.
У період тимчасової окупації Маріупольського району, Донецької області, окупаційною адміністрацією Російської Федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти РФ.
Після 05.03.2022, після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території м.Маріуполя Донецької області, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняв рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади російської федерації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , у жовтні 2022 року (точний дата та час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території м.Маріуполя, Донецької області, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, умисно, добровільно погодився на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та добровільно прийняв пропозицію обійняти посаду завідуючого кафедри історії так званого «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи», розташованого за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, проспект Будівників, буд.129а.
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаною адресою, з жовтня 2022 року (точний дата та час органом досудового розслідування не встановлено) займаючи посаду завідуючого кафедри історії так званого «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Мариупольский государственный университет имени А.И. Куинджи», згідно з посадовими завідуючого кафедри вказаної освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора - рф, з урахуванням вимог федерального закону № 273 від 29.12.2012 р. «Про освіту в російській федерації», виконує покладені на нього наступні функції:
«3.1. Завідувач кафедри виконує такі обов'язки:
3.1. У рамках трудової функції:
3.1.1. Здійснює керівництво кафедрою відповідно дозаконодавством Російської Федерації про освіту, Статутом Університету та інших локальних нормативних актів.
3.1.2. Розробляє стратегію розвитку діяльності кафедри напрямів підготовки, зміцнює та розвиває зовнішні зв'язки з роботодавцями та органами управління освітою.
3.1.3. Здійснює аналіз ринку освітніх послуг та ринку праці за напрямами підготовки кафедри.
3.1.4. Формує пропозиції щодо покращення ведення навчального процесу на кафедрі
3.1.5. Забезпечує виконання державного освітнього стандарту.
3.1.6. Створює умови для формування у основних складових компетентності, що забезпечує успішність майбутньої професійної діяльності випускників
3.1.7. Проводить моніторинг та оцінку якості проведення викладачами всіх видів навчальних занять з курованих навчальних курсів, дисциплін (модулів), організації дослідницької, проектної та іншої діяльності учнів.
3.1.8. Визначає педагогічні методи та засоби навчання з метою забезпечення високої якості навчального процесу
3.1.9. Організує проведення та контролює виконання всіх видів навчальних занять з усіх форм навчання.
3.1.10. Присутня на навчальних заняттях, а також на іспитах та заліках на вибір.
3.1.11. Регулярно проводить засідання кафедри з обговорення запланованих та поточних питань навчальної, наукової, методичної діяльності працівників кафедри та виховної роботи.
3.1.12. Подає на затвердження декану факультету плани роботи кафедри та індивідуальні плани роботи викладачів кафедри.
3.1.13. Контролює якість та виконання індивідуальних планів викладачів кафедри та інших працівників.
3.1.14. Здійснює розподіл педагогічного навантаження та функціональних обов'язків між працівниками кафедри та контролює своєчасність та якість їх виконання.
3.1.15. Організовує за дорученням керівництва факультету проведення науково-дослідної роботи на кафедрі, розглядає - дисертації, представлені до захисту працівниками кафедри або здобувачами вченої ступеня.
3.1.16. Вивчає, узагальнює та поширює досвід роботи викладачів кафедри, забезпечує навчальну та методичну допомогу початківцям викладачам кафедри.
3.1.17. Планує підвищення кваліфікації викладачів кафедри.
3.1.18. Звітує про результати діяльності кафедри перед деканом факультету на Вченій раді факультету.
3.1.19. Забезпечує складання та зберігання всіх видів документації та звітність за підсумками діяльності кафедри.
3.1.20. Сприяє встановленню гуманних, морально здорових відносин у студентському середовищі та серед викладачів.
3.2. У рамках трудової функції:
3.2.1. Розробляє та читає курси з дисциплін відповідно до встановленим навчальним навантаженням.
3.2.2. Здійснює вибір сучасних технічних засобів навчання при проведенні навчальних занять та забезпечує можливості їх використання.
3.2.3. Здійснює контроль та оцінку освоєння учнями навчальних курсів, дисциплін (модулів) програм бакалаврату та магістратури, у тому числі у процесі проміжної атестації (самостійно та (або) у складі комісії).
3.2.4. Бере участь у науково-дослідній роботі кафедри, забезпечує виконання наукової роботи та підготовку науково-педагогічних кадрів, звітує про свою роботу перед деканом факультету з основних питань навчально-виховної, науково-дослідницької, науково-методичної діяльності кафедри.
3.2.5. Організовує та здійснює контроль за ознайомчою, навчально-виробничої та іншими видами практики учнів, курсовими та випускними кваліфікаційними роботами.
3.2.6. Забезпечує проведення курсових, іспитів та заліків, а також проміжних випробувань, які навчаються з окремих предметів, аналізує їх результати та повідомляє про них на засіданнях кафедри.
3.2.7. Керує науково-дослідною роботою учнів.
3.2.8. Організує обговорення завершених науково-дослідних робіт та результатів можливості їх впровадження.
3.2.9. Забезпечує складання висновків на підручники, навчальні та навчально-методичні посібники.
3.2.10. Приймає безпосередню участь у підготовці підручників, наочних посібників та навчально-методичних матеріалів кафедри.
3.2.11. Керує підготовкою науково-педагогічних кадрів.
3.2.12. Веде науково-дослідну роботу на кафедрі.
3.3. Завідувач кафедри зобов'язаний проходити обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні медичні огляди (обстеження), а також позачергові медичні огляди (обстеження) у порядку, встановленому законодавством російської федерації».
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №45 (7705) від 01.03.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 05, 06 та 07.03.2024 до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за його участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.
Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянин України ОСОБА_5 не з 'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, 01.03.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 01.03.2024 громадянина ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 01.03.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.111-1 КК України, а саме про те, що він підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у здійсненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Постановою слідчого від 08.03.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.03.2023;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.03.2023
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 03.03.2023;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 03.03.2023;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 04.03.2023;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.06.2023;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 13.06.2023;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 05.07.2023;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 19.12.2023;
-Висновком експерта № 129 від 15.02.2024;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 22.02.2024;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 27.02.2024;
-Матеріалами, зібраними оперативними підрозділами СБУ, що у відповідності до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказами.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною особою злочинів;
- неприбуття на виклик до слідчого, прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 постійно перебуває на території м.Маріуполь, Донецької області, яке перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, активно співпрацює з іншими представниками держави-агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєний нею злочин, що надає йому можливість скоїти інші злочини за відсутності контролю з боку влади України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити злочин, в якому вона підозрюється, або вчинити інші злочини на шкоду України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Факт тимчасової окупації території м.Маріуполь, Донецької області, є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022052770003499, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2022.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №45 (7705) від 01.03.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 05, 06 та 07.03.2024 до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за його участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.
Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянин України ОСОБА_5 не з 'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, 01.03.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 01.03.2024 громадянина ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 01.03.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.111-1 КК України, а саме про те, що він підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у здійсненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Постановою слідчого від 08.03.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- неприбуття на виклик до слідчого, прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 постійно перебуває на території м.Маріуполь, Донецької області, яке перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, активно співпрацює з іншими представниками держави-агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовження вчинення злочину, що надає йому можливість скоїти інші злочини за відсутності контролю з боку влади України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12022052770003499, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 09:05 годині 18.03.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1