Справа № 761/9389/24
Провадження № 2/761/6168/2024
18 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши позовну позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про про зняття арешту з майна,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд зняти арешт накладений на все нерухоме майно, що йому належить, а саме з квартири АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшла висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2, 4, 8, 9 ст. 175 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна..
Звертатись з заявою про зняття арешту до суду можливо лише у разі накладення арешту на підставі ухвали суду. Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено судам, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).
Позивач в своєму позові, не зазначає відповідача, а лише третю особу Дніпровський Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тоді, як позивач повинен зазначити в позові особу в інтересах якої накладено арешт.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач просить зняти арешт з належного йому нерухомого майна, що накладений Дніпровським відділом Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві, проте не зазначає, з якого саме майна він просить зняти арешт та його ідентифікуючі дані.
Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначення їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками, уточнити зміст позовних вимог та вказати, з якого конкретно майна він просить зняти арешт, при цьому зазначити його ідентифікуючі дані.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про про зняття арешту з майна, надати заявнику строк протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків
Роз'яснити заявнику, що у разі, якщо він не виконає вказані вимоги, заява вважається неподаною і повертається йому, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Сіромашенко