Справа № 761/3060/24
Провадження № 1-кс/761/2621/2024
01 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Територіально управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіально управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ТУ ДБР у м. Києві), щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що 09.01.2024 представник гр. ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 поштовим зв'язком на адресу вказаного органу досудового розслідування направив заяву про вчинення співробітниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 374 КК України. Заява ТУ ДБР у м. Києві отримана 11.01.2024, однак на день звернення зі скаргою до слідчого судді відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені.
На думку заявника, вказане свідчить про бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування.
У зв'язку з цим заявник просив зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення відповідно до заяви та розпочати розслідування.
У судове засідання заявник не прибув, надавши слідчому судді заяву про розгляд скарги за його відсутності, зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий ТУ ДБР у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, до суду також не прибув, що у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 1 КК України завданням зазначеного нормативно-правового акту є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначив, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Завданнями кримінального провадження у силу ст. 2 КПК є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання наведеного завдання і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, тобто обставини, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Наведений висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, відповідно до якого встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також, відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, якщо не було події кримінального правопорушення або у діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, зазначений обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Сукупність вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що до ЄРДР мають вноситися лише ті заяви чи повідомлення, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, не є виправданим здійснення досудового розслідування у тих випадках, коли безпосередньо з самої заяви не вбачається наявність хоча би загальних ознак кримінального правопорушення.
Отже, з викладеного вбачається, що звертаючись до органу досудового розслідування чи прокуратури, особа у повідомленні про кримінальне правопорушення має навести чіткі обставини події або подій, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення
Із заяви представника гр. ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 вбачається, що гр. ОСОБА_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 307 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Шевченківським УП ГУНП у м. Києві.
Під час досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні співробітниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві 04.01.2022 проведений невідкладений обшук в автомобілі, який належить гр. ОСОБА_4 . Під час вказаної слідчої дії виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, яких, за твердженням сторони захисту, в автомобілі гр. ОСОБА_4 не було.
Того ж дня гр. ОСОБА_4 затриманий працівниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та повідомлений про підозру. Однак, під час вказаної процесуальної дії до нього засновані заходи фізичного впливу та кайданки, останній був позбавлений можливості скористатись правом на захист, оскільки йому не залучили захисника, на якому гр. ОСОБА_4 наполягав.
Отже, перелічені дії працівників Шевченківського УП ГУНП у м. Києві заявник вважав незаконними, такими, що порушують права сторони захисту та свідчать про наявність у діях представників сторони обвинувачення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 374 КК України.
У той же час, слідчий суддя бере до уваги, що обставини, на встановленні яких наполягає заявник, ініціюючи порушення іншого кримінального провадження, спрямовані на з'ясування обґрунтованості оголошеної гр. ОСОБА_4 підозри та обставин вчинення інкримінованих йому дій, порядку збору стороною обвинувачення доказів та подальшої їх оцінки, тобто обставин, які підлягають встановленню саме під час досудового розслідування провадження за підозрою гр. ОСОБА_4 .
Крім того, кримінальний процесуальний закон надає учасникам кримінального провадження право оскаржити незаконні дії, бездіяльність чи рішення сторони обвинувачення під час досудового розслідування до слідчого судді. Водночас, викладене у скарзі свідчить, що заявник у непроцесуальний спосіб намагається оскаржити оголошену гр. ОСОБА_4 підозру та вплинути на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у провадженні за підозрою гр. ОСОБА_4 , з метою створення перешкод для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві адвоката ОСОБА_3 достатніх даних про вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що у цьому випадку органом досудового розслідування не допущено бездіяльності, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 214, 303, 304, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Територіально управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві,щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 09.01.2024 відмовити.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1